Моральність як реаліті-шоу

      П'єсу «Моральність пані Дульської», сценічну версію якої привезли до Києва поляки, Габріеля Запольська написала сто років тому. Того ж року вона була вперше поставлена на сцені Краківського міського театру. І протягом цілого століття ця п'єса упевнено тримається на плаву театрального процесу. Особливо — у Польщі та Україні. Що дуже просто пояснюється: Габріеля Запольська, яку поляки вважають своїм класиком, 150 років тому народилася на Волині.

      До честі наших сусідів, Запольську вони знають та люблять таки більше за нас. Так, режисер Кшиштоф Міклашевський узагалі вважає, що її театральна діяльність є по-справжньому новаторською і навіть революційною. «Запольська вигадала те, що зараз називається реаліті-шоу, — каже Міклашевський. — У своїх п'єсах вона показує брудне, невідшліфоване життя. На виставах за її п'єсами глядач мусить побачити ті риси, які в нього є і яких він соромиться». Хоча режисер тут же поправився — мовляв, сама п'єса як така його не дуже цікавить, бо п'єсу можна прочитати і дома, отримавши від того навіть більше задоволення, ніж від побаченого в театрі. А тому він узяв на себе сміливість дописати деякі образи, яких немає у драматичному творі. «Насправді Запольська просто не встигла їх дописати», — хитро мружиться пан Кшиштоф. А сама вистава поляків дійсно дуже нагадувала реаліті-шоу, декорації — майже точна копія інтер'єрів, що були популярнi сто років тому. Режисер пропонує глядачам попідглядати за життям родини Дульських: син Збишко закохується у служницю, та чекає від нього дитину, а владна пані Дульська, яка любить хвалитися своїм тихим домом, де не буває скандалів, у цій ситуації поводиться цинічно, аморально і навіть жорстоко.

      Роль пані Дульської у цій виставі виконує примадонна польської театральної сцени Агнешка Шімшайнер. Театрали зі стажем змогли порівняти цю акторську роботу з пані Дульською у виконанні легенди українського театру Євгенії Опалової — виставу «Мораль пані Дульської» у Театрі імені Лесі Українки півстоліття тому ставив Леонід Варпаховський.

      Цей факт співпраці Молодого театру і театрів Польщі — один із багатьох, що були зафіксовані останніми роками. Як відомо, театр під керівництвом Станіслава Мойсеєва не лише успішно гастролює у Польщі — Краків, Тернів, — а й ставить польських драматургів (одна з найпопулярніших вистав сезону 2006—2007 у Києві — «Четверта сестра» Януша Гловацького). Як запевнили журналістів керівники Тарнівського імені Людвiка Сольського та Молодого театрів, культурний обмін між ними продовжуватиметься. «Будемо мінятися виставами та митцями, наскільки дозволять фінанси», — пообіцяли вони. Хоча полякам виконати цю обіцянку буде легше — офіційна Польща гастролі своїх театрів фінансує у кілька разів щедріше за офіційну Україну.