На зміну «кучмізму» прийшла «морозівщина»

      — Пані Ліліє, як ви оцінюєте діяльність розпущеного парламенту V скликання? Наскільки його робота є продуктивною і легітимною?

      — Верховної Ради як такої немає. Є, згідно з указом Президента, виконання повноважень кожним окремим депутатом до моменту обрання нового парламенту. Імітація роботи, яку ми сьогодні спостерігаємо у виконанні розпущеної частини депутатів, що іменують себе парламентською більшістю, це цинічне використання коштів платників податків. Хочу нагадати, що одна хвилина балаканини розпущених депутатів коштує українським платникам податків 19 тисяч гривень. 

         За ці гроші через трибуну Верховної Ради в наглий спосіб фактично ведеться передвиборча агітація. Я постійно підтримую контакти не тільки з політиками, а й громадами. Відтак знаю, що балаканини в парламенті вже ніхто не хоче слухати — суспільство отримало передозування від того, що лине із сесійної зали, де, до речі, не 250, а дай Боже, щоб 160 чоловік імітували так звану роботу парламенту.

      — Яка, на ваш погляд, роль спікера Мороза в теперішній політичній ситуації?

      — Якщо ми хочемо знати, де лежить коріння сьогоднішньої кризи й хто в ній винен, то Рада Європи чітко заявила: недосконала політична реформа, яка була всунута українському народові в пакеті з «третім туром» президентських виборів. «Генієм» цієї політреформи був не хто інший як Олександр Мороз. Те, що вона Україні потрібна для урівноваження гілок влади, демократизації і розширення повноважень громад, — однозначно. Але політреформа Мороза була проектом Медведчука, яку соціаліст «примарафетив».

      Мороз був полум’яним борцем із «кучмізмом». Але на зміну цьому поняттю Мороз, який ніколи не міг бути обраний главою держави у країні з президентсько-парламентським устроєм, підхопив естафету від Кучми й почав домагатися зміни ладу на парламентсько-президентський. Адже за таких обставин можна і 300 голосів купити, і главу держави у ВР обирати, а якщо ні, то перехопити величезні повноваження і мати їх у ранзі спікера. Саме ця його патологічна жага влади породила в нашій державі значно страшніше явище — на зміну «кучмізму» прийшла «морозівщина».

      Коли у березні цього року Олександр Мороз заявив, що до 1 травня коаліція матиме триста голосів, виникло запитання, звідки? Великий демократ, борець з «кучмізмом» раптом оголосив, що коаліція матиме повноваження, які можна отримати, лише взявши понад 70 відсотків на виборах.

      — Дехто з політологів схильний вважати, що він блискуче зіграв чергову політичну партію...

      — У сучасній українській історії він зіграв уже все, що міг. Кожна епоха має свого Макіавеллі. Україна отримала свого. Він «підсидів» Кучму, зрадив Ющенка, тому, не сумніваюся, кине і Януковича. А Ющенко, розпустивши ВР, проявив себе сильним лідером нації, який захистив вибір громадян, не давши його змінити шляхом підкупу депутатів у парламенті.