Жах перемоги

      Право на проведення Євро-2012 стало для поляків подарунком долі не менш несподіваним і жаданим, ніж для українців. Пересічні вболівальники спочатку були сповнені скептицизму, хоча так само сподівалися на велике футбольне диво. Воно сталося — й країна захлинулася тріумфальними емоціями від «неполітичної» радості. Польська футбольна зірка Єжи Дудек навіть назвав перемогу в тендері третьою переломною подією в історії Польщі по Другій світовій війні. На думку «польського Шевченка», перемога у «битві за Євро-2012» за важливістю порівнянна з обранням Кароля Войтили Папою Римським і поваленням комунізму. Втім подальші роздуми над проблемами, з якими зустрінеться Польща, готуючись до чемпіонату, та усвідомлення тягаря відповідальності дещо остудили гарячі голови.

Радість кольору несподіванки

      У Польщі, не менш ніж в Україні, всі усвідомлюють, що підготовка до чемпіонату є не лише викликом, на який варто гідно відповісти, — необхідно модернізувати країну, аби не осоромитись. А це вже проблема аж ніяк не футбольна. Попри те, що Польща є членом Європейського Союзу та НАТО, в країні безліч проблем, пов'язаних із недорозвинутою спортивною інфраструктурою, недостатньою кількістю аеропортів та готелів, заслабкою мережею автострад та постсовковою залізницею.

      Хоча підготовку до Євро-2012 характеризують у категоріях національної ідеї, що «зрушить народ до нових звершень», але «побудову спортивного капіталізму» неможливо організувати без колосальних коштів і, відповідно, потужного організаційного ресурсу. А в Польщі наразі триває серйозна політична «перебудова». І головне «футбольне управління» країни, очолюване Міхалом Лісткевичем, донедавна перебувало під пильним наглядом «антикорупційного» уряду братів Качинських.

      Хоча провідників правлячої партії «Право і справедливість» складно зарахувати до числа футбольних фанатів, президент Лех Качинський з почтом міністрів також відвідав Кардіфф, аби засвідчити усю серйозність футбольних намірів своєї країни. Що й не дивно, адже чемпіонат матиме колосальний резонанс поміж виборців. Втім обсяг підготовчих робіт настільки великий, що часом від поляків доводиться чути сумний жарт: чемпіонат Європи-2012 у Польщі та Україні стане унікальним явищем в історії світового футболу, тому що ... не відбудеться з організаційних причин.

Корупція під Лісткевичем і «комітет порятунку Євро-2012»

      Обвинувачення Федерації футболу Польщі в корупції були настільки серйозні, що нині сам Міхал Лісткевич упевнений: у 2012 він уже напевно не буде керівником польського футболу. Натомість він сподівається опинитися бодай в організаційному штабі, створюваному для Євро-2012 не в Польщі, а в УЄФА.

      Міхал Лісткевич за освітою філолог, знавець угорської мови. Фаховим «спортивним бонзою» він став через те, що майже все життя присвятив футбольному суддівству. Вершиною його кар'єри було асистування головному арбітрові у фіналі чемпіонату світу в Італії у 1990 році. Федерацію футболу Польщі пан Лісткевич очолив у 1999 році.

      Ситуація в польському великому спорті не вельми відрізняється від української — та сама корупція, «ліві мільйони», «покупні матчі», «продажні судді» тощо. Польські спортивні мафіозі якось навіть застрелили корумпованого міністра спорту. А в червні 2005 року в польському футболі вибухнув скандал особливого гатунку: поліція вистежила факт передачі хабара. Відтак «залетів» футбольний арбітр, а впродовж слідства прокуратура висунула звинувачення більш ніж 60 особам, переважно футбольним суддям та авторитетам з навколишніх спортивних орбіт. І польський уряд, котрий не на жарт взявся за розгрібання корупції в усіх сферах суспільного життя, 19 січня цього року «призупинив» до нових виборів у федерації діяльність її керівництва.

      На тлі цих подій відомство Міхала Лісткевича разом з українськими колегами виграло тендер на Євро-2012. Водночас у великому світовому футболі пан Лісткевич здобув добру репутацію, вже двічі працювавши на чемпіонатах світу як «незалежний фахівець». За словами самого Лісткевича, на чемпіонаті -2012 він готовий приходити на стадіон «у піджаку УЄФА», звертаючись до нового керівника польського футболу зі словами: «Доброго дня, мене звати Лісткевич, я з УЄФА, будемо працювати разом».

      Найактивніше ж у Польщі Міхала Лісткевича боронить... Григорій Суркіс. Позаминулого тижня президент ФФУ та член виконкому УЄФА навіть закликав у прямому телевключенні з Києва: «Нехай Міхал Лісткевич залишиться президентом Польської федерації футболу до 2012 року. Це буде найліпшим рішенням для справи нашого чемпіонату».

      Слід зазначити, що цю ініціативу керівника українського футболу  польські вболівальники зустріли вельми неприхильно, адже громадська думка підозрює Лісткевича у серйозних аферах, а також звинувачує у жалюгідному стані польського футболу. Водночас і біографія Григорія Суркіса не є секретною для польського загалу. Становлення його кар'єри детально дослідили більшість поважних видань, зокрема і через призму дружби з тодішнім президентом Леонідом Кучмою. «Газета виборча» навіть заявила, що «для українських олігархів Євро-2012 є чудовим шансом спокутувати свої гріхи часів побудови капіталізму на початку 90-х років, коли багато капіталів було нагромаджено паразитуванням на державі, податковими махінаціями та корупцією. Грошові видатки на Євро -2012 є видом суспільної реабілітації для вузької касти багатіїв, хоча водночас і шансом на нові прибутки».

      Очевидно, авторитету Григорія Суркіса для братів Качинських може виявитися замало, щоб змінити їхнє бачення складу оргкомітету Євро-2012 у Польщі. Наразі його очолюватиме особисто прем'єр-міністр Польщі Ярослав Качинський, а до складу комітету увійде половина членів польського уряду, включно з міністрами регіонального розвитку, фінансів, транспорту, праці, юстиції, закордонних справ, здоров'я тощо, мери міст, котрі прийматимуть матчі чемпіонату. За словами міністра спорту Томаша Ліпеца, впродовж двох місяців слід створити детальну «дорожню карту», тобто опис і узгодження підготовки до чемпіонату. Має з'явитися і польсько-український координуючий комітет.

«Бразильці не кращі за поляків. Просто вміють зосереджуватися»

      Головний тренер польської збірної Лео Беєнхакер закликав не звинувачувати у поганому стані польського футболу лише тренерів та футболістів. «Вашою проблемою є не брак талантів, а те, що, як і в яких умовах ви з ними робите», — заявив відомий голландський фахівець. «На такому футбольному полі навіть Зідан чи Рональдіньйо не змогли би віддати точний пас на десять метрів», — так Беєнхакер оцінює стан футбольних арен у Польщі. За словами тренера, важко з'ясувати, хто несе за це відповідальність — футбольна федерація чи державна й місцева влада.

      Поки що Беєнхакер закликав до створення нормального центру, де нарешті можна було б готувати футболістів. За словами наставника, «бразильці загалом не кращі за поляків, хіба що вміють своєчасно зосереджуватися». Провідник збірної висловив переконання, що «Польщі вдасться мобілізуватися і створити фантастичну базу на Євро-2012, включно зі стадіонами, полями, базами та готелями». При цьому іронічно прозвучало його риторичне запитання: «Не можу лишень второпати, чому цього не зробили двадцять років тому?».

      Що ж до чемпіонату-2012, Лео Беєнхакер дав вичерпну пораду: «Годі святкувати — беріться за роботу, найліпше просто зараз — і все буде добре».

Дебет — 40 млрд. доларів

      Крім готовності до невтомної праці на благо чемпіонату, Польщі необхідно віднайти і колосальні кошти. Неофіційно чиновники називають астрономічні цифри. Так, наприклад, за словами міського голови Гданська Павла Адамовича, тільки на побудову нового «навороченого» стадіону «Балтійська арена» потрібно близько 300 млн. євро. Чиновники столичної мерії додають, що лише на додаткову гілку у варшавському метро необхідно знайти близько мільярда євро, а Познань потребує побудови сорока нових готелів.

      Попри значно кращий, ніж в Україні, стан доріг, Польща потребує ремонту та розбудови автострад. І навіть страшно подумати, в які суми обійдеться поліпшення рівня транспортної комунікації між Польщею та Україною, адже йдеться про необхідність збільшити пропускну здатнiсть майже «мертвого» польсько-українського кордону з добудовою десятків переходів. І так чи не по всіх пунктах підготовки інфраструктури до футбольного турніру.

      Водночас, каже Міхал Лісткевич, чемпіонат не обмежиться участю лише чотирьох міст — Варшави, Гданська, Вроцлава та Познані, як планувалося досі. Поляки намагатимуться виторгувати ще пару міст, як це зробила Португалія у 2004 році. До заявлених міст можуть додатися Краків та Хожув.

      Загалом нашим сусідам для Євро-2012 може знадобитися близько 40 мільярдів євро. Щоправда, вони не впадуть тягарем лише на польський бюджет, — Брюссель готовий надати майже 17 «модернізаційних» мільярдів.

      Не варто забувати, що ці кошти не розчиняться у повітрі футбольних баталій, — будуть збудовані справді необхідні об'єкти. До того ж дві країни спробують на практиці синхронізувати діяльність своїх урядів, а це архіважливо для України, яка повинна на практиці «навчитися» працювати з європейськими структурами, за рік-два створивши умови для залучення європейських інвестицій. Анджей Плачинський, директор компанії «Спортфайв», бізнес-партнера Польської футбольної федерації, відзначив у  інтерв'ю «Газеті виборчій»: «На перешкоді реалізації проекту Євро-2012 в Польщі можуть стати тільки політики, які спробують на цьому збити капітал. І головне, щоб ми в їхніх сварках не потопилися».

      Поки що на тлі «футбольної фієсти» лунають і тверезі голоси, які вимагають відразу зменшити та деталізувати «планів громаддя». Адже, якщо впадати в мегаломанію й прагнути цілком змінити країну, п'яти років підготовки може просто не вистачити, а приплив інвестицій може виявитися самообманом. Як твердять знавці польських реалій, найважливіше, щоб проект чемпіонату Європи 2012 року не перетворився на нафтопровід «Одеса—Броди—Плоцьк—Гданськ». Наразі ж уже помітна «побудова повітряних замків за віртуальні кошти»...

КОШТОРИС

      За оцінками експертів, підготовка до Євро-2012 у Польщі означатиме створення додаткових 100 тисяч робочих місць, прогнозує міністерство економіки країни.

      У 2012 році Польщу можуть відвідати 21,4 млн. туристів.

      У країні планують збудувати 900 км автострад вартістю близько 6,5 млрд. євро. Модернізація головних залізничних магістралей коштуватиме 4,5 млрд. євро. Має бути збудовано вісім аеропортів.

      Планується закладати в бюджети 2008—2011 рр. додатково 200 млн. злотих щорічно (близько 65 млн. доларів) задля побудови нових і модернізації існуючих стадіонів. Вступний кошторис шести стадіонів у Варшаві, Познані, Гданську, Вроцлаві, Хожуві та Кракові сягає 2,5 млрд. злотих (близько 800 млн. доларів).