Як демократи «профукали» Сербію

      8 травня після 15 годин безперервних дебатів, взаємних образ і навіть бійок Скупштіна (парламент Сербії) обрала своїм главою Томіслава Ніколича з Радикальної партії Сербії (РПС). Як повідомила сербська інформагенція «Таньюг», під час відкритого голосування за нього віддали голоси 142 з 250 депутатів, які належать до парламентських фракцій РПС, Демократичної партії Сербії, «Нової Сербії» та Соціалістичної партії Сербії, лідером якої свого часу був Слободан Мілошевич. Демократична опозиція залишила залу засідань. У своїй першій промові на посаді спікера лідер сербських націонал-радикалів заявив, що за його головування «Скупштіна стане найдемократичнішою з усіх попередніх скликань».

      Дотеперішні слова та дії Ніколича підпадають під те, що в Європі визначають терміном «націонал-фашизм». Людина, яка в Сербії відома під прізвиськом «Том-могильник», стала другою за значимістю особою в країні після президента. Згадане прізвисько походить ще з початку 90-х , коли до політичної кар'єри майбутній лідер сербських «коричневих» працював звичайним могильником на цвинтарі. Він піднявся на хвилі сербського націоналізму і не приховує, що його ідолами є Слободан Мілошевич та Саддам Хусейн.

      55-річний Ніколич номінально вважається лише заступником Радикальної партії Сербії, а її главою надалі вважають Воїслава Шешеля, якого тепер судить трибунал із воєнних злочинів у колишній Югославії в Гаазі. РПС вихваляє режим Слободана Мілошевича, погрожує вирішити проблему Косова шляхом військової інтервенції та виселенням албанців і підтримує ідею Великої Сербії, тобто відродження Югославії, і навіть у ширших кордонах. Замість входження до Європейського Союзу націонал-радикали пропонують ідею створення антизахідного блоку разом із Росією. До нього, на думку РПС, мають приєднатися Білорусь і, можливо, Україна. Томіслав Ніколич особисто відвідував Саддама Хусейна перед поваленням його режиму та запевняв його у повній підтримці з боку своєї країни, натомість правляча партія БААС Саддама Хусейна фінансувала попередню перед цьогорічними виборами кампанію сербських радикалів.

      Томіслав Ніколич свого часу обіцяв «видовбати очі всім хорватам іржавою ложкою», тому президент Хорватії Стіпе Месич на його обрання спікером парламенту найперше порадив Ніколичу забути, де знаходяться переходи на сербсько-хорватському кордоні, тобто оголосив його персоною нон грата у своїй країні.

      Демократичний та прозахідний президент Сербії Борис Тадич назвав обрання Ніколича спікером парламенту «дуже шкідливим для інтересів держави». У розповсюдженій заяві прес-служби президента говориться, що Тадич вважає, що цей вибір «ставить під знак запитання розвиток нашого суспільства та можливість створення європейської якості життя громадян Сербії». Президент закликав усі демократичні сили країни «продемонструвати відповідальність та зробити зусилля, аби досягнути прогресу в європейському майбутньому Сербії». Цей заклик однозначно адресований прем'єр-міністру країни Воїславу Коштуніці. Після проведених у січні цього року парламентських виборів Радикальна партія Сербії, яка набрала найбільшу кількість мандатів, не могла ні провести на голову парламенту свого висуванця, ні сформувати уряд, адже демократи, в разі об'єднання, могли створити парламентську більшість.

      Неонацист Томіслав Ніколич був обраний 8 травня главою парламенту лише завдяки зраді демократичних сил прем'єр-міністром Воїславом Коштуніцею та його Демократичною партією. Саме «демократи» Коштуніци, за його прямою вказівкою, додали свої голоси до голосів партії Ніколича та посткомуністів iз Соціалістичної партії колишнього диктатора Слободана Мілошевича.

      Демократи Сербії після блискучої «антимілошевицької» революції 2000 року так і не спромоглися зімкнути свої лави. На одному крилі демократичного руху залишається теперішній прем'єр Воїслав Коштуніца, який зi своїми помірковано націоналістичними поглядами не може зробити вибір між демократичною Європою і герметично ізольованою від європейського вибору Сербією, на іншому — президент Борис Тадич, ліберал та прозахідний політик. Визначальною в цьому протистоянні між демократичними силами залишається «косівська карта». Коштуніца все ще сподівається на допомогу Росії, завдяки якій провінція Косово залишиться в складі Сербії. Москва діє не лише з ідеологічних міркувань, оскільки Коштуніца обіцяє віддячити «російським братам» за збереження Косова у складі Сербії цілком матеріальними речами: передачею під контроль російських підприємців найбільш привабливих сербських підприємств. Погляди ж президента Тадича більше спрямовані в бік Брюсселя, який обіцяє «підсолодити» втрату Косова швидким прийомом Сербії до НАТО і ЄС та фінансовою й інвестиційною допомогою, обсяг якої в найближчий період складе близько трьох мільярдів доларів.

      14 травня спливає визначений Конституцією тримісячний термін формування парламентом нової урядової коаліції. 15 травня стане відомо: отримає Сербія новий уряд чи дострокові парламентські вибори які мають бути проведені до 15 липня. Наразі опозиція бойкотує засідання парламенту та відмовляється заповнити передбачені їй квотою місця заступників спікера парламенту. Ліберально-демократична партія вже закликала президента Тадича призначити дострокові вибори.

      Європейський Союз, який досі намагався проводити стосовно Белграда делікатну дипломатичну лінію, після обрання Ніколича спікером вустами комісара з розширення ЄС Олле Рена однозначно дав зрозуміти: або проєвропейський демократичний уряд до 15 травня, або дострокові парламентські вибори. «Сербія перебуває на роздоріжжі, вибирає між поверненням до націоналістичного минулого і європейським майбутнім», — заявив Олле Рен. «Після трьох місяців міжусобної війни та обману громадян Воїслав Коштуніца та Борис Тадич уже не мають що сказати суспільству, хіба лише призначити дострокові парламентські вибори», — резюмує провідна сербська газета «Бліц».

      Вибір Томіслава Ніколича вже негативно відбився на сербській економіці. На Белградській біржі значно впали котирування всіх сербських підприємств. Західні інвестори терміново відкликають свої інвестиційні пропозиції. Обрання ультранаціоналіста головою Скупштіни матиме довготермінову дію, оскільки це питання вже набрало широкого розголосу в Європі та світі. Якщо президент Тадич 15 травня розпустить парламент та призначить нові вибори, то, у відповідності до Конституції, у парламента залишається право збиратися на надзвичайні засідання для вирішення невідкладних завдань. На них депутати мають право продовжити повноваження Коштуніци як технічного прем'єр-міністра до 15 листопада, а Ніколич як голова розпущеного парламенту зберігає за собою повноваження затверджувати закони на власний розсуд.