Двісті грамів — i по зустрічній

11.05.2007
Двісті грамів — i по зустрічній

Так виглядала машина Андрія Шкіля після аварії на Дніпровській набережній. (Фото УНІАН.)

      Як уже повідомляла «УМ», у ніч з 31 березня на 1 квітня на Дніпровській набережній сталася аварія, в якій постраждав народний депутат від БЮТ Андрій Шкіль та загинули пасажири машини, що вискочила на зустрічну смугу перед автомобілем нардепа. Шкіль на Hyndai-Grandeur вертався додому з мітингу — у вечір напередодні ДТП  опозиційні сили збирались у центрі Києва, на майдані Незалежності. По домівках, судячи з усього, рушали і пасажири, і водій машини Mitsubisi-Proton, от тільки їхній шлях, як з'ясувалося потім, пролягав через місце, де останні мали нагоду не лише підкріпити сили перед дорогою, а й зазирнути в чарку. За даними правоохоронних джерел, якими володіє «УМ», Геннадій Бовкунович — водій «Міцубісі» — засвідчив, що вжив перед стартом 200 грамів горілки...

 

У Цушка «виникають питання», а Мармазов знає відповіді. Якби їм ще й сконтактуватись...

      У той день Бовкунович віз у машині свою 18-річну доньку Катерину та приятеля Івана Повійчука. Дівчина і чоловік загинули, а винуватцеві трагедії пощастило врятуватися (жоден із трьох людей не скористався ременем безпеки, але перед водієм спрацювала подушка). Свідками ДТП стали працівники автозаправної станції «Солекс». Вони розповідали, що авто Бовкуновича, рухаючись від заправки, несподівано розвернулось на трасі, перетнуло подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки і різко збочило на зустрічну смугу, якою їхав Шкіль. Те, що водій «Міцубісі» двічі грубо порушив Правила дорожнього руху (не тільки виконавши розворот у забороненому місці, а й сівши за кермо у стані сп'яніння), наступного ж дня підтвердив і заступник міністра внутрішніх справ Василь Мармазов. Це був передостанній (якщо зважати також і на заяву керівника міліцейського відомства Василя Цушка) офіційний коментар подій.

      Будь-яку додаткову інформацію від працівників ДАІ «Україні молодій» почути не вдалось. Як пояснили нам у прес-службі столичної Державтоінспекції, справа передана слідчим Дарницького районного відділення міліції. В райвідділку успіх розмови вийшов так само відносний — ми отримали інформацію в неофіційному порядку від осіб, котрі — як кажуть в такому випадку, побажали залишитись неназваними. Вони попередили, зокрема, що з матеріалів справи може зникнути згадане вище зізнання Бовкуновича разом із висновками, зробленими наркологами. І дехто навіть дуже в цьому зацікавлений. Недарма, вочевидь, Василь Цушко — виступаючи в Раді перед нудьгуючою коаліцією — не прохопився жодним словом про те, які промовисті результати дали проби на алкоголь, взяті у водія «Міцубісі». Дослівно пан міністр сказав парламентаріям таке: «Справді, є провина водія, котрий перетнув подвійну осьову... Але у слідства виникає запитання: чому гальмівний шлях та реакція водія не дозволили їм зупинитися та уникнути аварії?».

      Якщо у слідства виникають подібні запитання, то відповідь бодай на одне з них — стосовно рефлексій та можливостей Геннадія Бовкуновича — слід шукати у добрячому гранчаку горілки. Чи пан Мармазов не доповів своєму шефові, як все було насправді? Принагідно зауважимо, що тверезість іншого водія — Андрія Шкіля — офіційно підтверджена черговим лікарем відділення політравми 17-ї міської лікарні (куди доправили Шкіля після аварії) Михайлом Лукаcевичем та лікарем-наркологом Ярославом Козловим. Їхні висновки є у справі. Але Цушко про це також не згадав.

Водій «Міцубісі» усвідомив утрату доньки, коли бодай трохи протверезів

      Аби краще розібратись у тому, що сталося, «УМ» вирішила відшукати родини Бовкуновичів та Повійчуків. З телефоністкою довідкової служби «09» ми перепробували кілька варіантів написання прізвища «Бовкунович», однак тільки згаяли час, бо в базі даних «09» воно зазначене не було. Це — важлива деталь, враховуючи й те, що в міліції нам відмовились надати контакти з сім'єю власника «Міцубісі». Проте всі необхідні телефони вже через два дні після аварії отримала одна вельми близька до «біло-блакитного» табору газета. В усякому разі, саме там вийшло інтерв'ю з Тетяною Бовкунович — матір'ю загиблої дівчини та екс-дружиною Геннадія Бовкуновича.

      Авторка матеріалу, чиє прізвище було вказане під статтею, розповіла, що особисто не спілкувалась із Тетяною Петрівною. Звідки взялися в такому разі кілька недбало пiдiбраних і досить різких фраз пані Бовкунович, якими вона перекладала всю провину за ДТП на Андрія Шкіля, — залишається незрозумілим. Ми хотіли поговорити про це з Тетяною Петрівною (на неї, зрештою, вдалося вийти через дружину загиблого Повійчука — Людмилу), але вона від спілкування відмовилася. Тож інформація про те, що майже одночасно з виходом її інтерв'ю жінка придбала собі нове авто (яке дорівнює вартості розбитого «Міцубісі») лишилась ані підтвердженою, ані спростованою самою пані Бовкунович.

      Що ж стосується Людмили Тарасівни Повійчук, то вона, відповідаючи на запитання про стан, в якому сідав за кермо Геннадій Бовкунович, сказала, що надто добре його не знала, бо з ним приятелював її чоловік, проте в тверезості Бовкуновича далеко не впевнена: «Може, вони й випили», — дослівно сказала Повійчук. Між тим з неофіційних джерел відомо, що Бовкунович, прийшовши до тями в міліцейському райвідділку, ніяк не міг пригадати, кого ж він підвозив напередодні, тож упізнання тіла покійного Повійчука відбувалося вже без його участі. А сусіди Бовкуновичів, з якими вдалося поспілкуватись кореспонденту «УМ», були глибоко вражені тим, що й факт втрати доньки Бовкунович також усвідомив у кращому разі через добу — так довго вiдходив водiй «Міцубісі».

Шкіль їхав з дозволеною швидкістю, але машина із зустрічної з'явилася надто несподівано...

      Нині підозрюваний у скоєнні злочину Геннадій Бовкунович перебуває на підписці про невиїзд. Удома знаходиться і потерпілий Андрій Шкіль — отримавши серйозні травми голови та грудної клітки, він досі продовжує лікування. Життя Шкілю врятувала подушка безпеки і пасок, яким він був пристебнутий. Мало хто дотримується правила стосовно ременя безпеки, проте у випадку Шкіля це — доведений факт, як і те, що їхав нардеп із допустимою швидкістю. Скепсис щодо останнього моменту переповнює форуми деяких інтернет-сайтів — знаходяться «свідки», що бачили (ба навіть виміряли власноруч?!) чималий гальмівний слід, нібито залишений «Хюндаєм» Шкіля. Тоді як насправді «на місці події машина мого довірителя взагалі не лишила прямого гальмівного шляху, — розповів «УМ» адвокат депутата Денис Бадзюк. — Є сліди бокового ковзання, зафіксовані після зіткнення двох автомобілів. Андрій Шкіль їхав зі швидкістю, дозволеною правилами дорожнього руху. Буквально за кілька метрів до місця аварії йому назустріч вискочила машина із зустрічної смуги. Жодної фізичної можливості уникнути зіткнення він не мав, удар стався миттєво, після чого депутат знепритомнiв, а його машину відкинуло вбік».

      Ще більш вагомо подібні висновки прозвучать з вуст слідчих, які опікуються даною справою, проте із цим, на жаль, доведеться зачекати. «Якщо говорити про дорожньо-транспортну пригоду, то тут існує цілий комплекс експертиз, він включає приблизно до п'яти процедур. Спочатку вимірюють кут зіткнення, потім встановлюють, з якою швидкістю рухались машини, далі вивчають можливість уникнення аварії тощо. Вочевидь, пройде ще не менше ніж 2,5 місяця, перш ніж висновки будуть оприлюднені», — каже Бадзюк. Принаймні «Україна молода» і надалі відстежуватиме новини у цій справі.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>