«Перевертні» за гратами i без погонів

      Цей злочин було скоєно майже сім років тому. Але винних покарано лише зараз. Та й то не всіх. Як i у випадку з убивством журналіста Гонгадзе, на лаві підсудних опинилися всі «перевертні», окрім головного — генерала Олексія Пукача, який перебуває у міжнародному розшуку.

      Цей напад на журналіста Олексія Подольського, помічника депутата Головатого, міліціонери скоїли за кілька місяців до нападу на Гонгадзе. 9 червня 2000 року їхньою жертвою став співзасновник і активіст суспільно-політичного об’єднання «Ми». Подольський на той час активно займався суспільно-політичною діяльністю, готував і поширював низку статей у пресі про корупцію у вищих ешелонах влади. «Провчити» Подольського, судячи з «плівок Мельниченка», нібито хотів сам Президент Кучма.

      Олексій Пукач (на той час заступник начальника Главку карного розшуку МВС) і його підлеглі Микола Наумець та Олег Мариняк захопили Подольського й силоміць вивезли в лісосмугу поблизу села Петрівське Прилуцького району Чернігівської області. Тут його побили й погрожували навіть убити, якщо Подольський не припинить свою суспільно-політичну діяльність. Злочин відбувався за тим самим сценарієм, що й при захопленні журналіста Георгія Гонгадзе. Хіба що вбивати Подольського «правопохоронці» не збиралися, хотіли тільки залякати жертву.

      Потерпілому навіть продемонстрували каністру з бензином і лопату. Для більшої переконливості, мовляв, це не жарти, Пукач душив журналіста паском.

      Днями апеляційний суд міста Києва оголосив вирок двом нападникам — Наумцю та Мариняку. Їх визнано винними в перевищенні влади і службових повноважень за ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу та засуджено до трьох років позбавлення волі. Крім цього, колишніх ментів позбавили звань: із Наумця зняли погони полковника, а з Мариняка — майора.

      Колишній водій Пукача Олег Мариняк уже збирається оскаржувати рішення столичної Феміди у Верховному Суді, про що повідомив його адвокат Віктор Чевгуз. Хоча суд і так був м'яким, адже прокурори просили винести кожному з підсудних по п’ять років «колючки». У ході досудового слідства Наумець повністю визнав свою вину, покаявся та просив вибачення в потерпілого та його родини, сприяв розкриттю злочину. Тож Олексій Подольський навіть просив суд застосувати до Наумця мінімальне покарання, не позбавляти його волі та звання полковника.

      Натомість Мариняк, навпаки, не визнавав себе учасником злочину, ще й намагався приховати правду, зокрема щодо автомобіля, за кермом якого він був, коли жертву вивозили в безлюдне місце. Тому Подольський та його адвокати просили застосувати до Мариняка максимальне покарання.