Омбудсман захищає мертвих солдатів

      Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова заявляє, що на пагорбі Тинісмягі в Таллінні, під пам'ятником Воїну-визволителю, з-поміж дванадцяти радянських військових є двоє уродженців України. Про своє відкриття пані омбудсман сповістила листом міністра закордонних справ України Арсенія Яценюка, повідомляє прес-служба Уповноваженого з прав людини. Хоч дані Ніни Карпачової не є офіційно підтверджені, та омбудсман уже почала «кампанію» проти дій естонського уряду навколо перенесення поховань радянських воїнів. Так, у згаданому листі Уповноважена просить міністра Яценюка «доручити Посольству України в Естонській Республіці провести моніторинг відповідності дій естонських властей до норм міжнародного гуманітарного права та, зокрема, встановити, чи порушувалося естонською стороною перед Україною питання щодо повернення на Батьківщину праху українських воїнів у п'ятирічний термін, як це й передбачається зазначеним протоколом».

      Ніна Карпачова знайшла рештки наших земляків, загиблих під Таллінном, завдяки, як повідомляє її прес-служба, «власному провадженню». Однак українська амбасада в Естонії подібних даних не має. Омбудсман стверджує, що біля підніжжя нещодавно перенесеного в інше місце Таллінна пам'ятника покояться останки двох полтавчан — старшини медичної служби Олени Варшавської та гвардії старшого сержанта Степана Хапікала. Олена Варшавська, яка загинула дев'ятнадцятирічною, родом із села Михайлівка Диканського району, а 24-річний Степан Хапікало — з Новосанжарського району

      Нагадаємо, що минулого тижня естонські фахівці заявляли про те, що при всіх дванадцяти загиблих не було документів, і, відповідно, ідентифікувати особи похованих на пагорбі Тинісмягі можна лише шляхом експертизи ДНК найближчих їхніх родичів.

А ТИМ ЧАСОМ...

      Конфлікт між Росією та Естонією, який розпочався 27 квітня внаслідок перенесення пам'ятника «бронзовому солдату» з центру Таллінна на військовий цвинтар, перейшов у латентну фазу. Росія призупинила відвантаження нафти на НПЗ Естонії. У відповідь Естонія може заблокувати будівництво Північно-Європейського газопроводу, який Росія спільно з Німеччиною прагне прокласти дном Балтійського моря. Керівництво Естонії в такий спосіб відшукало засіб економічного впливу на Росію, припускає російська преса. Так, прем'єр-міністр країни Андрес Ансіп 6 травня відмовився від зустрічі з колишнім канцлером ФРН, нині головою ради директорів компанії «Норд стрім» (саме вона є оператором будівництва газопроводу) Герхардом Шредером. Ця зустріч, передає «Інтерфакс», на якій Шредер прагнув обговорити перенесення нитки газопроводу з фінських територіальних вод в естонські, мусила відбутися 8 травня. Відмововою від переговорів пан Ансіп відреагував на недавню критику Шредера в бік естонського уряду за перенесення пам'ятника та братської могили, припускає естонське видання «Газета».