(Володимира СТАДНIКА.)
Анатолія Семиногу, народного депутата від БЮТ і голову київської міської організації Блоку Тимошенко, цитують не найчастіше. Хоча не можна стверджувати, що він — закрита для преси людина. На останньому з'їзді БЮТ Семинога практично не сидів на місці і був помічений у перманентних розмовах із журналістами. Свій номер у списку Анатолій Іванович знав заздалегідь, тож охоче бесідував із медійниками.
З «Україною молодою» Семинога згодом поспілкувався теж, причому у форматі великого інтерв'ю — вперше. Деякі його відповіді на наші запитання справляють враження трохи пафосних, але не забуваймо про те, що в країні фактично триває виборча кампанія. Отже, без гасел, обіцянок і критики суперників політикам не обійтися...
— Пане Анатолію, Олександр Турчинов заявляв спочатку, що фракція БЮТ повернеться до парламенту, щоб «допомогти Президенту» і прийняти закони, які торкаються дострокових виборів. Пізніше він же зазначив, що вже ніхто нікуди не повертається, і Блок Тимошенко побачать хіба що в Раді VI скликання. Як це між собою узгоджується і які плани плекає ваша фракція насправді?
— Фракція БЮТ, визнаючи нелегітимність Верховної Ради, вважає, що парламенту на сьогодні не існує. Це — перше. По-друге, були призначені вибори і ми, як законослухняні громадяни, готуємось до цих виборів. По-третє, ми, бачачи як зараз практично саботують указ Президента — і деякі державні чиновники, і Центральна виборча комісія, склали з себе депутатські повноваження, тому аж ніяк не можемо повернутися до Верховної Ради. А щодо Турчинова, то його слова просто неправильно витлумачили після інтерв'ю на «5-му каналі», де він сказав, що необхідно доопрацьовувати виборче законодавство. Але наша фракція рішення повертатися до Верховної Ради не ухвалювала, і я переконаний, що цього й не буде зроблено.
— У такому разі, куди подівся ухвалений з'їздом БЮТ список кандидатів у депутати? За повідомленнями ЦВК, жодна політична сила так і не представила свої списки...
— Але ж всім відомо, що ЦВК саботує указ Президента — то вони на лікарняному, то кворуму немає, то ще щось... Саме з цієї причини Блок Юлії Тимошенко ще не подав свої списки до ЦВК. Але, за законом, в нас ще є час, і списки вже сформовані, затверджені — ми зможемо подати їх будь-якої хвилини, як тільки буде така можливість... Наскільки мені відомо, у ЦВК проблеми не тільки зі списками, а й із заставою, яку мають внести політичні сили, що беруть участь у виборах — немає відомостей про рахунок, на котрий ті кошти слід перерахувати. Сьогодні над цим працюють наші юристи — вони просять Центрвиборчком назвати і розмір коштів, і адресу, за якою їх слід заставляти. Наразі це й усе, що можна зробити в тих умовах, які склалися.
— Події в Україні відбуваються з такою блискавичною швидкістю, що за ними майже неможливо встежити. Щойно відзвучали голоси, які стверджували, що Ющенко може взагалі скасувати свій указ, як Президент його підтверджує і призначає нову дату виборів, чим доводить, що м'яч — на його полі. Думаєте, це акція зі здаванням мандатів (розроблена, як кажуть, Тимошенко з Балогою) додала йому впевненості? Чи, може, навпаки, дарма «Наша Україна» з БЮТ поквапилась відмовитися від імунітету на найближчі пару місяців, адже все й так іде у правильному руслі...
— Я не думаю, що це було даремно... Коли ми зрозуміли, що сьогодні йде величезний супротив від Партії регіонів, від «антикризової» коаліції, від більшості чиновницької команди, яка працювала ще при Кучмі, від того ж таки Конституційного Суду, який по президентському указу виніс би хіба що суто політичне рішення, тоді ми скористалися останнім аргументом із можливих і склали із себе повноваження. Це приймалося на фракції, і ми тоді були одностайними. Так, я вважаю, що наш крок став тим додатковим аргументом, який дозволяє Президентові тримати курс на дострокові вибори. Адже на сьогодні у Верховній Раді лишилось менше двох третин від депутатського складу. Тож парламент має бути розпущений, і Президент просто виконує свій конституційний обов'язок. А звертатися напряму до виборців — щоб вони дали свою оцінку політикам — це абсолютно нормальний, демократичний і законний крок.
— От тільки виборці дадуть свою оцінку політикам уже на місяць пізніше. Ви сприймаєте аргументацію Президента щодо перенесення виборів?
— Так, адже указ Президента явно саботується Центральною виборчою комісією та іншими чиновниками. Він міг би наполягати на виконанні свого указу, але ж справді багато чого ще не готове до виборів, і не всі партії провели свої з'їзди та сформували списки... Так що перенесення дати є цілком правильним.
— Незадовго до свого другого указу Президент проводив зустрічі з Януковичем. Після їхнього завершення пресу залишали з сухим «коментарі відсутні»... Цікаво, про що йшлося на цих зустрічах?
— Ну, ми цього, звісно, не знаємо! Зустрічі проводилась за зачиненими дверима, і ми не були серед запрошених. Але ви почитайте заяву пана Мороза, який сказав, що готовий до проведення виборів цього літа тощо. І Мороз, і «антикризова» коаліція, здається, зрозуміли, що в них немає ніяких контраргументів для скасування дострокових виборів. Тим паче, коли депутати склали свої повноваження, а цю ситуацію заперечити не може вже ніхто — ніякий Конституційний Суд...
— До речі, про «план примирення» від Мороза. Ваш колега по фракції Йосип Вінський розцінив його як неприйнятний. Ви — такої ж думки?
— Так. Бо Мороз суперечить сам собі: він пропонує скасувати указ Президента, а потім скасувати розпорядження Верховної Ради... Але Верховна Рада всі свої постанови сама перекреслила — спочатку відновила Ківалова на посаді голови ЦВК, а потім зрозуміла, наскільки це було неправильне рішення. Або приймала якісь закони, чудово розуміючи, що без підпису Президента вони абсолютно недійсні і не мають жодної сили. Те, за що зараз голосує Верховна Рада, докорінним образом відрізняється від легітимного указу легітимного глави держави. Тому наполягати на принципі такого собі «нульового варіанта» — тобто скасовуємо і те, і те — просто неможливо. Бо одна справа — законний акт, і зовсім інша — порушення закону. Я вважаю правильним лише підготовку до дострокових виборів, під час яких виборець все розставить по місцях.
— Ви вважаєте, що коаліція так просто капітулює?
— Мені здається, що «антикризовики» вже починають розуміти, що проблему з коаліцією від самого початку породила Верховна Рада. Потім — замість її вирішити — тільки почала приймати незаконні акти і протистояти Президенту. Так що зараз немає ніякого іншого шляху, як йти на вибори. В нинішньому парламенті цю проблему вирішити вже неможливо.
— Ви вже наголошували, що БЮТ налаштований тільки на дострокові вибори. І все ж, чи існує бодай якийсь, бодай гіпотетичний компроміс (пов'язаний з посадами абощо), на який Блок Тимошенко міг би піти, переставши педалювати тему виборів? Можливо, на сьогодні такий компроміс ще не сформульований публічно, але вже обговорюється — у досить вузьких колах...
— Знаєте, навіть ПАРЄ визнала, що наші проблеми на даний момент є досить глибокими. Справа навіть не стільки у тому, як формувалась «антикризова» коаліція і хто до неї входив. Згадайте зміни до Конституції і те, як вони приймались... Це було замовлення Кучми, Медведчук його виконував, а головним ідеологом виступав Мороз... Наша криза значно серйозніша, вона торкається розподілення влади. Є й інші проблеми, пов'язані з Конституцією... Якщо ми хочемо нормально жити й працювати далі, нам як мінімум слід розробити правила гри. Треба напрацювати таку Конституцію, яку не Верховна Рада під себе буде творити, а якою займуться справжні фахівці — спеціалісти в області права... Потім цей проект слід винести на всенародне обговорення — аби кожен міг написати свої зауваження, пропозиції тощо. Наступний етап — Всеукраїнський референдум. І тільки після цього Конституцію можна нести у Верховну Раду. А вже потім приймати закони про Кабмін, опозицію, спеціальні слідчі комісії. От таким чином можна позбутися перекосів у владі. Але першим кроком до цього мають стати нові парламентські вибори. І ніяких компромісів тут бути не повинно... До того ж подивіться: останнім часом у Верховній Раді не тільки працювати, а просто пройти спокійно було неможливо — коаліція постійно блокувала трибуну. А якщо до таких методів вдається не опозиція (як у парламентах минулого скликання), а влада — значить, вона діє просто з позицій сили, перетворює Верховну Раду на філіал Партії регіонів, та й усе... Так ми й прийшли до тієї кризи, яку маємо зараз.
— Так, але якби Конституційний Суд визнав указ Ющенка неконституційним — що б ви сказали на це?
— Сьогодні визнано і суспільством, і Радою Європи те, що Конституційний Суд не є незаангажованим юридичним органом, здатним приймати виважені об'єктивні рішення. Суд відчуває на собі шалений тиск, а за таких умов судді аж ніяк не можуть прийняти юридичне рішення — тільки політичне, віддаючи свої симпатії тій чи іншій стороні. Ми дочекаємося вердикту, але на проведення дострокових виборів він вже ніяк не вплине. Це і Мороз визнає з його нульовим варіантом.
— Добре, уявімо, що вибори вже відбулись... Місяця два тому назад я мала розмову з Юрієм Ключковським, який застерігав, що дострокові вибори — зброя потужна, але поводитися з нею слід дуже обережно. Аби не зашкодити. В нашому випадку є побоювання, що після 24 червня (якщо дата знову не буде перенесена) почнеться друга серія «коаліціади», адже і Партія регіонів, і Блок Тимошенко, і «Наша Україна» пройдуть до парламенту приблизно з таким самим кількісним складом, і домовитись про союз їм знову буде непросто...
— Я думаю, що це — міф для людей, які просто не хочуть йти на вибори. В першу чергу ми маємо зрозуміти, що якщо ми бодай у чомусь маємо сумнів, то тоді єдиний нам суддя — це український народ. Так роблять в усьому світі: політики звертаються до виборців. Якщо ми й собі впровадимо таку практику, все буде гаразд, бо ми доведемо, що Україна — це європейська держава, яка вирішує своє проблеми демократичним шляхом.
— Це красиві слова, але ви переконані, що довіра виборців до опозиції зросла аж настільки, що проблем із формуванням коаліції більше не буде?
— А які на сьогодні є підстави, щоб голоси зросли у Партії регіонів? Що, рік роботи Кабінету Міністрів Януковича приніс виборцям якісь особливі сподівання? Зросли пенсії чи зарплати? Збільшився споживацький кошик? Ні. Тож у «регіоналів» немає жодних передумов для оптимізму. У комуністів і соціалістів, я думаю, перспективи ще гірші. Вони все віддали на відкуп великому капіталу, жодним чином не дбаючи про соціальні гарантії населенню. Так що українські виборці — люди мудрі, вони розберуться, де — словоблуддя про зростання темпів української економіки, а де — правда... Я вже мовчу про ті ганебні речі, які зараз повертаються: і тиск на підприємців, і податкові перевірки, і використання адмінресурсу, і корупція, яка повертається в державний апарат... Словом, я переконаний, що структура Верховної Ради буде зовсім іншою, і переважна більшість депутатів, присутніх там, належатимуть до демократичного табору. Вони успішно сформують коаліцію і Кабінет Міністрів, і країна наша розвиватиметься зовсім іншими темпами.
— Припустімо, що «Наша Україна» і БЮТ таки візьмуть 50 відсотків голосів. Як ділитимете посади? За тим сценарієм, про який говорилось раніше? У того, хто має більше відсотків, буде право першим претендувати на ту чи іншу посаду — приміром, Прем'єр-міністра? А другорядні посади, відповідно, відходитимуть «срібному призеру»?
— Я знаю, що коли створювалась об'єднана опозиція, такі питання обумовлювались. Я ними спеціально не цікавився. В угоді є пункти, які говорять про нашу спільну роботу сьогодні і про спільну роботу у новій Верховній Раді. Тобто і про формування більшості та розподіл посад у Кабміні...
— Ваші політичні опоненти люблять повторювати, що БЮТ доти буде проводити дострокові вибори (чи вимагати їх проведення від Президента), доки Тимошенко не стане Прем'єром. Це так і є?
— Ні, це зовсім не відповідає дійсності. Ми не боремося за владу будь-якими методами. Якби питання стояло так: Тимошенко — Прем'єр за будь-яку ціну, ми могли б ще у цій Верховній Раді сформувати більшість з «регіонами» і розподілити посади. Але ми брали участь у президентських виборах Віктора Ющенка, й у цьому брала участь уся велика команда БЮТ. Бо ми не претендували на крісла, а хотіли змінити владу в державі і допомогти піднятися країні. Я думаю, що навіть за той короткий період, коли на вищих посадах в Україні від БЮТ працювали Тимошенко і Турчинов, нам багато що вдалося зробити...
Семинога Анатолій Іванович
Народився 2 березня 1960 р. в с. Самгородок Смілянського р-ну Черкаської обл.
Народний депутат України IV і V скликань від Блоку Юлії Тимошенко.
На час виборів 2004 р. — член Української соціал-демократичної партії, з 2001 р. — заступник голови УСДП.
Згодом — член ВО «Батьківщина», голова київського БЮТ. На виборах-2006 — 15-й номер у списку Блоку Тимошенко. У парламенті V скликання — член Комітету з питань фiнансiв i банківської діяльності.
Освіта — вища, Київський національний торговельно-економічний університет (2002), за фахом — економіст.
Кар'єра: 1978—79 — моторист-стерновий, Київський суднобудівний завод. 1979—81 — служба в армії. 1981—86 — пом. капітана на тому ж заводі. 1986—88 — нач. електростанції комунально-експлуатаційної частини Туркестанського воєнного округу, Афганістан. 1988—94 — нач. центральної заводської лабораторії, Київський суднобудівний завод. 1994—98 — директор ТОВ «Куявія», м. Київ. 1998—2002 — директор ТОВ «Марія», з 2002 — гендиректор, ТОВ «Агро-Рось» (Київ).
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
