Втiшений Бердимухаммедов

      Лінійні компресорні станції, що увійшли до туркменської газотранспортної системи «Середня Азія — Центр», у квітні почали свою роботу. Це найпотужніші подібні станції в світі, — розповіли у ВАТ «Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе». І відтепер увесь туркменський газ, що видобувають, транспортуватимуть за допомогою агрегатів, встановлених сумчанами.

      Дивуватися цьому не варто, бо ж фрунзенців пов'язує з Туркменією тридцятилітня співпраця, а відтак — чимало об'єктів, збудованих там. Сьогодні Туркменія — стратегічний партнер України, стосунки з яким є важливою складовою стабільного розвитку національної економіки.

      «Ми знаємо, яку увагу приділяє цій співпраці Президент, уряд, — каже голова правління ВАТ Володимир Лук'яненко. — Ми — перша компанія, яка повністю завершила свої зобов'язання щодо визначеної програми співпраці наших держав».

      Утім для об'єднання імені Фрунзе виконання цих робіт не є кінцевим терміном перебування в дружній країні. У цьому бачать сенс і фрунзенці, і Туркменістан. Виступаючи на урочистому пускові станцій, президент Гурбангули Бердимухаммедов дав високу оцінку роботі фахівців сумського ВАТ і підкреслив, що його країна зацікавлена у продовженні довготривалого співробітництва з Україною, особливо — у нафтогазовому секторі. Дві нові станції глава Туркменістану назвав символами туркменсько-української дружби, братерства, надійного співробітництва. Володимира Лук'яненка президент нагородив орденом «Галкиниш» — у перекладі «відродження» — на знак визнання особистих заслуг у розвитку туркменсько-українського співробітництва та за внесок у спорудження важливих об'єктів.

      Що й казати, особисто Володимир Лук'яненко за минулий рік перебував на будівництві названих об'єктів півтора місяця. Завважте, що лише переліт до Туркменістану триває шість годин, а далі — іншим транспортом. Виконанню цих робіт сумчани надавали великого значення. Втім, про свою марку підприємство намагається дбати завжди.

      Будівельників-фрунзенців з-поміж інших вирізняє особливість, яку цінують замовники, віддаючи їм перевагу при виборі: вони здають об'єкти «під ключ». Це, власне, єдине підприємство, яке таким чином споруджує такі великі об'єкти. Починаючи від проекту і завершуючи навчанням персоналу та подальшим сервісним супроводом технологічних ліній, — все це фрунзенці беруть на себе. Таким чином, здійснюється до шістдесяти відсотків загальних обсягів робіт ВАТ. Причому роботи ведуться в умовах непростих. Для прикладу можна навести хоча б ті дев'ять електростанцій, які мають бути здані в експлуатацію цього року в Росії. Шість із них будують в умовах крайньої півночі. Тільки два літні місяці на рік є змога доставити туди обладнання, поки річка Лєна відкрита для судноплавства. За цей час треба завезти все, до останнього гвинтика, адже фрунзенці працюють з обладнанням, яке переважно виготовляють в Україні. Скажімо, на двох нових компресорних станціях Туркменістану лише елементи автоматики закупляли в США та Німеччині. Решту виготовляли і на об'єднанні імені Фрунзе, і на підприємствах Харкова, Донецька, Каховки... «Ви знаєте, що у нас працює двадцять тисяч людей, але ми даємо роботу ще й іншим підприємствам», — каже Володимир Лук'яненко.

      Нині ВАТ має замовлення і активно працює з Узбекистаном, Казахстаном, Росією... У Туркменістані ж фрунзенцям запропоновано побудувати ще дві компресорні станції. Вони менш потужні, ніж споруджені нині, але оскільки там є сумське обладнання, будмістечка, люди, які працюють у Туркменiстанi вже роками, то важливо саме те, що співробітництво триває.