Перший президент Росії Борис Єльцин помер позавчора о 15.45 у Москві в результаті раптової зупинки серця. Йому було 76 років. 25 квітня оголошене в Росії днем загальнонаціональної жалоби. Церемонія прощання відбудеться у храмі Христа Спасителя. Першого президента Росії поховають сьогодні на Новодівичому цвинтарі. (Це перший за останнi 100 рокiв правитель Росiї, якого поховають по-християнськи, тобто вiддадуть землi). Від української влади на похоронах Бориса Єльцина буде присутній Прем'єр Янукович.

Звичайний плин життя. У Москві помирав Борис Єльцин. А в Україні в цей час хтось креслив плани свого ризикованого політичного майбутнього, хтось шикував колони автобусів «на Київ», хтось орав поля для битви за врожай, а ще хтось займався любов'ю, не виключено. Як не дивно, радше останнім із перелічених, а не першим із них був близький за кількістю викинутої у повітря емоційної енергії Борис Єльцин, перший президент Росії. Росії, «которую ми потєрялі». Тобто Росії щирої і «безбашенної», відвертої навідліг і рвучкої, як та анекдотично-сумна «рубаха», розідрана на грудях під гармошку, Росії в пориві і в сумніві за цей порив, Росії, близької якщо не до змін, то до палкого бажання змін.