Пилорама від Іцхака

      Минулого року незмінний лідер ЛДПР, заступник голови Державної думи Російської Федерації Володимир Жириновський знайшов могилу свого батька, уродженця поліського містечка Костопіль Вольфа Едельштейна. Після приїзду з Тель-Авіва він не приховував своїх сліз — на побачення з батьком Володимир Вольфович безнадійно запізнився, але зустрівся із двоюрідним братом і племінниками, «рідною кровинкою» свого брата. Прояснивши нарешті родовід – насамперед те, що він не «син юриста», як його іноді іронічно називали, а син дипломованого агронома, який працював за фахом на теренах рівненського Полісся аж до війни, свій сум за батьком вирішив конвертувати у солідну грошову суму. Торішні претензії ображеного Жириновського стосувалися урядів одразу трьох країн — Німеччини, Ізраїлю та України.

      Від німців заступник голови Держдуми мав намір отримати по мільйону євро за розстріляних у Костополі під час війни родичів — діда, бабу, тітку та двоюрідну сестру. Уряд Ізраїлю, на думку заслуженого юриста РФ, повинен був розплатитися за безпорадність лікарів при наданні медичної допомоги Вольфу Едельштейну, а від України Жириновський вимагав повернення деревообробної фабрики в Костополі, яка належала його діду Іцхаку Едельштейну. А точніше – одного з найпотужніших вітчизняних виробників деревостружкових плит ТОВ «Свісспан лімітед». Свої наміри політик пояснив тим, що нинішнє підприємство нібито розташоване на території колишньої пилорами, що належала його діду.

Уже не нон грата

      Щоправда, тоді далі заяв справа не зайшла, оскільки пан Жириновський був у нашій державі персоною нон грата. На початку квітня Служба безпеки України дозволила пану Жириновському в'їзд на територію України. Після чого російський політик одразу повідомив, що має намір приїхати в Україну і, зокрема, відвідати райцентр Костопіль. При цьому Володимир Вольфович запевнив, що його візит не матиме політичного підтексту: «Я ніколи не мав бажання брати участь у будь-яких політичних заходах в Україні. Якщо я туди поїду, то тільки з однією метою: відвідати рідні місця мого батька — місто Костопіль, подивитися на фабрику, яку заснував мій дід, побачити те урочище, де в 1941 році були розстріляні мої рідні».

      Цього разу у своїх коментарях заступник голови Держдуми РФ був більш стриманим. Принаймні про свої наміри, які він озвучив наприкінці червня минулого року — домагатися повернення собі деревообробної фабрики дідуся в Костополі, навіть не згадав.

Костопіль віддаватися не хоче

      «Можливо, торішня заява Жириновського стосується приватних лісопилень, на базі яких після Великої Вітчизняної війни було створено Костопільський домобудівний комбінат. Але тоді доводилося піднімати підприємство «з нуля», — згадує колишній нардеп Микола Шершун, а нині — голова Рівненського обласного Товариства лісівників. — На ДБК були поставлені німецькі технологічні лінії, підприємство було державним і підпорядковувалося Міністерству лісової промисловості СРСР. У новітній час підприємство стало акціонерним товариством, спочатку відкритого, а потім — закритого типу. Тепер воно приватне і нові власники вклали чимало інвестицій. Тому сьогодні неможливо говорити про повернення того, чого вже немає і чого вже давно не було, тобто приватної лісопильні. Та потрібно зважати й на особистість Жириновського. Він, даруйте на слові, належить до тієї когорти політиків, які тримаються тільки на гучних заявах. В Ізраїлі пошумів, в Україні пошумів, у себе в Москві постійно шумить. Це такий їхній стиль роботи».

      Голова Костопільської районної державної адміністрації Олександр Садикін про можливий приїзд Жириновського знає лише з преси: «Будь-яких офіційних підтверджень можливого візиту пана Жириновського до мене ще не надходило. Власне, як і не було до цього часу в мене з ним ніякої особистої зустрічі. Якщо він приїде як посадова особа Росії, то обов'язково відвідає райдержадміністрацію. Я також готовий прийняти його, якщо візит пана Жириновського буде приватним. Коментувати ж його заяви з приводу підприємства «Свісспан лімітед» мені не хотілося б. Це його особиста справа. Якщо він про це говорить, значить, має для цього якісь підстави. Щоправда, які саме ці підстави — мені поки що невідомо. Старожили Костополя розповідають, що діду Володимира Жириновського в Костополі належала маленька деревообробна пилорама — тартак, але аж ніяк не велика фабрика, яка нібито постачала ліс до всієї Європи.

      «Ми вже перерили архіви — жодної прив'язки до Жириновського не знайшли. Так що його претензії досить суперечливі, — запевняє міський голова Костополя Євген Денисюк. — Іцхак Едельштейн справді існував, але довести, що йому належала пилорама, ми не можемо».

      Тож не дивно, що нещодавно призначений директор ТзОВ «Свісспан лімітед» Володимир Гансюк не палає бажанням зустрічатися з російським гостем: «Наскільки мені відомо, заяви пана Жириновського не мають ніякого обгрунтування. Ні він, ні члени його родини і близько не мали ніякого відношення до нашого підприємства. Я чув від людей, що дід заступника голови Держдуми Росії Іцхак Едельштейн колись жив у Костополі й мав невелику пилораму, щоправда, вона навіть не розташовувалася на території нинішнього нашого підприємства. Тому заяви пана Жириновського ми розцінюємо не більш ніж черговий піар-хід».