Центральна виборча комісія наразі випала з обойми об'єктів, під стінами яких гаряче і навіть небезпечно. На бульварі Лесі Українки біля ЦВК — лише млява вовтузня «синіх» під промову котрогось із другорядних вождів, їхні намети й прапори, також кілька тентів із символікою «Пори». Плакати — від «Янукович — наш Премьер!» до «Підрахуй не пройде!». Останнє гасло, біля якого чомусь поставили величезне паперове яйце, дарма чекають на Сергія Ківалова, екс-керівника Центрвиборчкому. Обговорювати його ймовірне повернення до ЦВК вже неактуально і навіть нецікаво. «Підрахуй» цього тижня сам відмовився ставати головою Центрвиборчкому по другому колу (виходить — зневажив рішення своєї ж більшості в парламенті). Натомість є інші навколовиборчі речі, варті того, аби бути згаданими на сторінках газети. Про деякі з них — наша розмова з членом ЦВК Андрієм Магерою. Він працював тут у буремному 2004-му під час президентської кампанії, працює й зараз, коли готуються позачергові вибори до парламенту.
— Пане Андрію, останнє повідомлення, пов'язане з ЦВК, прийшло з Печерського суду Києва: суд відмовив заявникові — групі депутатів із БЮТ — у задоволенні скарги на бездіяльність ЦВК. З цього приводу надзвичайно тішилася «регіоналка» Олена Лукаш, заступник міністра юстиції: мовляв, Центрвиборчком правильно робить, що нічого не робить, тепер уже ніяких дострокових виборів не буде точно. Про роботу ЦВК ми ще поговоримо, а поки що ваша думка, передчуття чи переконання: відбудуться в Україні 27 травня дострокові парламентські вибори чи ні?
— Відповідь на це може дати чи не єдиний орган на сьогодні — Конституційний Суд. Тільки КС має право поставити під сумнів легітимність указу Президента про проведення дострокових виборів. Ніхто інший — ні місцеві суди, ні Верховна Рада, ні Центрвиборчком — не повинен про це судити та давати якісь прогнози.
— Після того як більшість депутатів з фракцій БЮТ та «Нашої України» склали свої повноваження і парламент втратив третину складу, а разом і можливість працювати, від рішення Конституційного Суду вже мало що залежить: дострокові вибори повинні відбутись у будь-якому разі, навіть якщо указ Ющенка від 2 квітня буде визнано неконституційним...
— Так, в частині 2 статті 82 Конституції України сказано, що Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Свого часу — у 2002 році — рішенням Конституційного Суду було розширено зміст цієї норми. КС тоді зазначив, що вимога щодо двох третин складу ВР «працює» не тільки на початку скликання ВР, а й впродовж усього терміну повноважень Верховної Ради. Але повноваження народних депутатів вважаються припиненими з моменту прийняття відповідного рішення на міжпартійному з'їзді (якщо йдеться про виборчий блок) або просто на партійному з'їзді тієї чи іншої політичної сили.
— БЮТ і «Наша Україна» саме зараз проводять такі з'їзди...
— Тут є ще один нюанс: якщо ці з'їзди не виключать з виборчого списку і тих кандидатів у депутати, які є наступними в черзі після депутатів останнього скликання, то Центрвиборчком буде змушений визнати обраними таких кандидатів.
— Із цим все ясно. Опозиціонери якраз «обнулили» всі свої списки... Але не зовсім зрозуміло інше: для чого здавати депутатські мандати парламентаріям, повноваження яких і так припинені президентським указом? Цей момент викликав напередодні купу єхидних коментарів зі сторони коаліціантів: БЮТ і «Наша Україна» таки не вважають парламент розпущеним, а указ Президента — легітимним, раз складають повноваження, говорили вони. Що ви можете з цього приводу сказати?
— Не хотів би коментувати суперечку політиків... Можу хіба що звернутися до Конституції. А вона розрізняє дві речі. Перше — це заява народного депутата України перед Верховною Радою про дострокове припинення повноважень. Друге — це заява про вихід народного депутата зі складу фракції. В обох випадках настають різні правові наслідки, і їх не треба змішувати. Якщо парламентарій говорить про те, що він більше не бажає виконувати свої обов'язки, це розглядає Верховна Рада і вирішує, задовольнити таке клопотання чи ні. Голосує за подібний акт більшість від конституційного складу і приймає відповідне рішення. Але хочу нагадати, що згідно з президентським указом (легітимний він чи ні — вирішуватиме Конституційний Суд), Верховна Рада позбавлена можливості приймати будь-які рішення. Натомість депутатам V скликання запропоновано продовжувати виконувати свої обов'язки до обрання нового складу парламенту. Тобто наразі, до затвердження результатів нових виборів, народні депутати свої повноваження як мали, так і мають. При цьому вони входять до різних фракцій, але можуть з них і вийти, подавши до апарату Верховної Ради відповідну заяву. А ще така заява має значення для партійного з'їзду, який, в свою чергу, може прийняти рішення про припинення повноважень того чи іншого депутата...
— Здається, у повідомленнях від БЮТ та «Нашої України» не йшлося про те, що спочатку їхні депутати всі скопом виходять iз фракції, а потім це питання розглядає міжпартійний з'їзд... Утім це уточнення вже не за адресою. Давайте повернемось до Конституційного Суду: якщо він визнає указ Ющенка неконституційним, чи означатиме це, що ЦВК припиняє будь-яку підготовку до дострокових виборів?
— Так. Центральна виборча комісія буде виконувати рішення Конституційного Суду і припинить будь-яку підготовку.
— Але міжпартійні з'їзди «обнуляють» списки — відтак парламент, по суті, зникає?
— Це надає Президентові право видати новий указ про дострокові вибори, і якщо такий указ буде, Центрвиборчком знову готуватиметься до виборів.
— А зараз ви вже ні до чого не готуєтесь?
— Зараз тривають підготовчі заходи, а засідання ЦВК — зі зрозумілих причин, про які я не хотів би зараз говорити, — не відбуваються. Кворуму з десяти членів ЦВК на сьогодні в нас не набирається.
— Давайте про ці «зрозумілі причини» все ж поговоримо. Четверо ваших колег — висуванці партій проурядової коаліції Олександр Чупахін, Броніслав Райковський, Юрій Донченко та Ігор Качур — зараз перебувають на лікарняному. Ви можете прокоментувати чутки про те, що за ці лікарняні платять дуже дорого і аж ніяк не з державної скарбниці?
— У мене немає жодних даних з цього приводу. Підтвердити такі факти я не можу.
— А спростувати?
— Напевно, ті, хто про це говорить, поінформовані краще...
— А що ви мали на увазі під «підготовчими заходами», які тривають у ЦВК?
— Ми проводимо наради. Під час проведення найчастіше виникають питання про те, що нового принесли нам рішення місцевих судів, які забороняють Центральній виборчій комісії займатися підготовкою до виборів. На наступній нараді ми можемо розглядати вже діаметрально протилежне рішення від того ж суду — і так без кінця, і без краю... Ця вакханалія з рішеннями місцевих судів все триває і триває.
— Щодо кворуму. Уявимо цілковито спокійну політичну атмосферу, чергові (а не дострокові) вибори і таку напасть, як грип, який викосив хоча б половину членів ЦВК... Через це Центрвиборчком так само сидітиме і чекатиме на одужання своїх членів, а країна — на вибори, чи все ж можливо якось інакше «розрулити» цю ситуацію?
— Безумовно, тут є проблема, яку треба вирішувати на рівні закону про Центральну виборчу комісію. Мабуть, слід внести певні зміни в ту його частину, що регулює кількісний склад членів ЦВК, яким Центрвиборчком може приймати рішення. Якщо є документи, котрі підтверджують факт тимчасової непрацездатності представника комісії, норма щодо кворуму повинна реагувати на це якось більш гнучко. Напевно, тут можна виходити й від простої більшості членів ЦВК, тобто восьми осіб... Або ввести посаду заступників, чи то пак членів ЦВК на громадських засадах... Зміни однозначно потрібні. Закон повинен встановити механізм, завдяки якому можна уникнути паралічу всього виборчого процесу.
— Але поки такі механізми відсутні, ви — хай Печерський суд зі мною і не погодиться —так нічого й не робите?
— Без кворуму ми не можемо приймати рішень.
— Через небажання Мін'юсту виконувати указ Президента опозиційні блоки не встигли подати списки кандидатів у депутати до Центральної виборчої комісії...
— Я б поки що так категорично не стверджував. До 16 квітня включно кандидати мали бути висунуті, а до 26-го — подані й зареєстровані у ЦВК. Тобто час ще є.
— І роль Міністерства юстиції в цьому процесі...
— ...видати завірений примірник статуту політичної партії і свідоцтво про її реєстрацію в Міністерстві юстиції.
— А якщо Мін'юст цього не зробить?
— Суб'єкти виборчого процесу мають право оскаржити його бездіяльність у судовому порядку.
— А терміни тим часом будуть спливати...
— Так, але якщо судом будуть встановлені поважні причини для пропуску термінів, то Центральна виборча комісія буде, звичайно, зважати на цю обставину.
— Іще питання, пов'язане з оформленням усіх необхідних паперів до ЦВК. Чи може «Нашій Україні» зашкодити протест з боку Партії промисловців і підприємців, очолюваної Кінахом, представники якої незгодні зі своїм виключенням з блоку? На додачу до всіх претензій вони заявлять і про те, що на з'їзд «Нашої України» їх узагалі ніхто не кликав...
— Згідно з законодавством, під час проведення міжпартійного з'їзду його учасниками може бути прийнято рішення про виключення тих чи інших кандидатів у депутати з виборчого списку. Тобто той, хто висував, має право і виключати... Але всі учасники виборчого блоку мають також дотримуватись підписаної ним угоди про його створення. І всім їм повинно надійти повідомлення про проведення з'їзду і запрошення на нього. Водночас легітимність з'їзду так само визначає угода про створення блоку — якщо на з'їзді був кворум (формат котрого визначає угода), це означає, що і сам з'їзд, і всі його рішення є правомірними.
— Ще до того, як ЦВК втратила свій власний кворум, вона встигла якийсь час попрацювати в нормальному режимі. За цей період вами так і не були отримані кошти на проведення виборів?
— Ні, жодної копійки на організацію і проведення виборів 2007 року Центральна виборча комісія так і не отримала.
— А чи існує можливість якимсь чином «обійти» Кабмін, глава якого заборонив виділяти кошти на вибори, та отримати фінансування з інших джерел?
— Я не зовсім готовий відповісти на таке запитання. Можливо, подібні джерела й існують. Але для мене очевидно одне: кошти на такі потреби повинні надходити з державної скарбниці. Тобто, це не мають бути гроші приватних осіб, пожертви чи позики з-за кордону.
— Отже, єдине, що має на сьогоднішній день ЦВК, — це сформовані окружні виборчі комісії?
— Вони мали бути сформовані. Але це той пункт плану, який Центрвиборчком ще не виконав.
— Будемо сподіватися, що ЦВК усе ж, зрештою, запрацює. Але, якщо це станеться, ви не боїтеся повторення подій під Конституційним Судом? Маю на увазі штурханину і потрапляння на робочі місця завдяки ОМОНу?
— Якщо якась політична сила спробує застосувати тиск чи навіть силу щодо членів ЦВК, то журналісти, я переконаний, дізнаються про це першими.
— Ми, звісно, дізнаємось, але чи готові ви перелазити через паркан, як пані Лукаш до КС?
— Та все можливо в нашому житті... Тим паче з нашим рівнем політичної культури... Але, думаю, що так добре, як у пані Лукаш, у мене це не вийде...
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
