Якими ви бачите суспільний і політичний устрій України, стратегію національного розвитку нашої держави, яка ваша громадянська й політична позиція, якою вважаєте роль газети в цих процесах і на яких аспектах діяльності й розвитку держави «Україні молодій» варто загострити увагу?
З метою дослідити незаангажовану громадську думку з ініціативи газети «Україна молода» Центр політичних комунікацій Університету «Україна» та Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН) протягом березня 2007 р. провели опитування, з результатами якого ми починаємо вас знайомити.
Про технологію опитування
«Україна молода» двічі — 1 та 15 березня — друкувала анкету, запрошуючи читачів означити свою позицію щодо поставлених у ній запитань. І протягом півтора місяця з часу опублікування анкети ми одержали 1 760 листів з газетними вирізками і роздруковками її з сайту «України молодої».
Майже в кожному десятому із 1760 відкритих конвертів був разом з анкетою вкладений лист, у якому читач оцінював ті або інші суспільно-політичні події, діяльність лідерів політичних партій та громадських діячів, місцевих, життєвих проблем, газетних публікацій. Автори висловлювали підтримку газеті, побажання, пропозиції, які ми обов'язково врахуємо в подальшій роботі.
Чимало листів були, так би мовити, колективними — анкету заповнювали кілька членів сім'ї, ставлячи різнокольорові помітки; групи колег, студентів, учнів дописували на полях вирізок, звертаючи увагу, скільки осіб обговорювали поставлені запитання, а в деяких листах до анкети додавали списки учасників дискусій. Трапився і такий неординарний лист: учитель-психолог із села Глобине Полтавської області з власної інціативи провів за текстом анкети кілька уроків, і 78 старшокласників дали відповіді на анкету. Результати опитування вчитель надіслав газеті.
Щиро вам дякуємо, шановні друзі, за вашу громадянську активність! До речі, 46,5 % надісланих анкет були підписані авторами. Ви не побоялися висловити свою думку публічно, і це також є демократичним надбанням.
Ми звернулися до членів ВАПН та провідних університетів України з проханням провести додатково безпосередньо на місцях паралельне опитування в усіх, насамперед східних та південних, областях України.
І ми хочемо висловити нашу велику вдячність викладачам і студентам Харківського національного університету ім. В. Каразіна, Донецького національного університету ім. Т. Шевченка, Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, Сумського національного аграрного університету, Одеської національної академії зв'язку ім. О. Попова, Національної металургійної академії, Херсонського держуніверситету, Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Національного педуніверситету ім. М. Драгоманова, які допомогли нам в організації цього дослідження! Отже, це опитування є повноцінним iз точки зору соціологічних канонів і не є суто пресовим дослідженням. Чому ми зробили саме так? Щоб не було звинувачень типу: «Опитали читачів газети і видаєте їхню думку за громадську думку всієї України».
Робота з «ремонту вибірки» (є такий термін у соціології) дозволила нам встановити баланс у представництві жителів різних регіонів у загальному масиві отриманих нами анкет.
І ще одне «але». Як ви пам'ятаєте, ми поставили ще й контрольне запитання: «За яку політичну партію чи блок ви проголосували на минулих парламентських виборах?». Це нам потрібно було не для збирання досьє на респондентів, а для додаткової перевірки вибірки та ремонту її не тільки за соціально-демографічними параметрами (стать, вік, освіта, соціальний статус, регіон проживання), а й за політичними уподобаннями, порівнявши її з результатами минулих парламентських виборів.
Хто брав участь в опитуванні?
На запитання нашої анкети загалом відповіли понад 2200 респондентів з усіх областей України: 48,4% — чоловіків і 51,6% — жінок.
За національністю:
78,4% — українців, 18,4% — росіян і 3,2% — представників інших національностей.
За соціально-
професійним статусом:
10% — робітників, 3% — селян, 11% — інженерно-технічних працівників, 17% — представників гуманітарної сфери, 12% — працівників управлінської сфери, 9% — працівників сфери бізнесу, 13% — студентів та учнів, 3,5% — домогосподарок, 17% — пенсіонерів, 3,5% — державних службовців, військових тощо.
За віком:
до 20 років — 8,2%, 21—30 років — 20,5%, 31—40 років — 13,3%, 41—50 років — 17,1%, 51—60 років — 18,9%, понад 60 років — 22,1% опитаних.
Як можна побачити з цих даних, пропорційно охоплено не тільки всі регіони нашої країни, а й практично всі статеві, етнічні, соціально-професійні та вікові групи населення України, що дозволяє стверджувати: наше соціологічне дослідження в цілому відповідає вимогам соціологічної науки і, в основному, адекватне соціально-демографічним показникам населення України.
Прихильники тези «Голова Верховної Ради України є не перша людина в країні, але і не друга...» можуть спати спокійно
Оскільки не встигли ми ще й закінчити проведення нашого опитування, як «гримнуло» над парламентом — ми маємо на увазі підписання президентського указу про позачергові парламентські вибори. Зважаючи на цю важливу обставину, ми почнемо знайомити читачів із результатами дослідження не в порядку формулювання запитань анкети, а в порядку, так би мовити, актуальності поточного моменту.
Нагадаємо, як було поставлене третє запитання: «Чи підтримуєте ви запровадження двопалатного парламенту (разом не більше 450 осіб), який буде формуватися на таких засадах: 1) рада регіонів — по 2 сенатори від області, міст Києва і Севастополя; 2) народна рада — обирається пропорційно до кількості виборців в області?»
Схвалило цю тезу — 33,8% респондентів. Негативно відповіло 46,0%, а 18,5% опитаним було важко визначитися з цим запитанням.
Отже, суспільство поки що не визначилося, чи потрібен нам сильний однопалатний парламент або чи варто запровадити двопалатний парламент, який краще представлятиме інтереси регіонів?
Наше запитання було не більшою «провокацією», ніж «обрізання» нинішнім складом Верховної Ради повноважень всенародно обраного Президента України.
Насправді ж, недосконалість пропорційної виборчої системи призвела до порушення норм представництва регіонів у списках партій та блоків-переможців. Скажімо, у списках депутатів від Партії регіонів — найбільше мешканців Донеччини і значно менше — представників інших областей східної України. А, наприклад, у списках «Нашої України» — переважали кияни і західники.
Це незадоволення знайшло прояв у результатах: за двопалатний парламент висловилося 37,2% респондентів зі сходу і 36,4% — з півдня України, водночас лише 32,1% — з центру та 28,1% із заходу України.
Таким чином, на поверхні лежить і висновок: поки що ідея двопалатного парламенту не оволоділа масами, але на сході (окрім Донецької області) і півдні країни громадяни України не дуже задоволені непропорційним розподілом депутатських мандатів у партіях правлячої коаліції.
Ви, очевидно, оцінили наші передбачення, коли прочитали четверте запитання анкети: «Чи повинен Президент як гарант Конституції мати право розпуску парламенту та відставки уряду в разі порушення Основного закону України та невиконання рішення Конституційного Суду?»
Депутати, напевно, не в захваті. Але народ оцінив таким чином (%):
за — 75.0
проти — 15.9
не визначились — 8.8
До речі, чоловіки (80.9%) виявилися більшими радикалами, ніж жінки (69,6%), але в цілому, як можна побачити, і в чоловічому, і в жіночому таборах маємо «конституційну більшість» з цього питання.
А як же в регіональному аспектах? Від 58,3% — на сході і до 82,3% респондентів на заході України вважають, що Президент України повинен мати право розпуску парламенту у згаданих випадках. Отже, теза про «розкол України» на спрацьовує!
За кого голосуватимуть на наступних виборах?
Якби парламентські вибори відбулися у березні 2007р. (нагадаємо, опитування було проведено до указу Президента про позачергові вибори Верховної Ради України), ми мали б такі результати (%):
1. Партія регіонів — 24,8
2. Блок Юлій Тимошенко — 22,9
3. «Наша Україна» — 9,5
4. Народний рух України — 9,0
5. Комуністична партія України — 3,0
6. Народна партія — 1,4
7. Партія зелених України — 1,0
8. Соціал-демократична
партія України (об'єднана) — 0,8
9. Соціалістична
партія України — 0,7
10. «Громада» — 0,3
Зафіксуємо собі ці та інші цифри і проаналізуємо їх у наступному матеріалі.
Валерій БЕБИК,
доктор політичних наук,
проректор Університету «Україна»,
голова Всеукраїнської асоціації політичних наук,
Любов ЯНЮК.
