Феміда в облозі

      «Якщо мовчить суд — говорить вулиця!» Це гасло БЮТ учора ледь не стало реальністю під будівлею Конституційного Суду, засідання якого півтори години не могло розпочатися через блокування усіх входів пікетувальниками та народними депутатами від опозиції. Окремих суддів просто не пускали, доки міліція не утворила для них «живий коридор», фактично вперше застосувавши силу проти народних обранців. Рух автотранспорту на розі Жилянської та Горького було заблоковано протягом усього слухання справи по суті. На другий день резонансного процесу своїх пікетувальників сюди привели як коаліція, так i опозиція — загалом не менше 12 тисяч людей.

Відкликати

      Власне ще напередодні лідери опозиції Юлія Тимошенко, В'ячеслав Кириленко та Юрій Луценко закликали Президента відкликати з Конституційного Суду суддів зі своєї квоти. Не вдаючись у спірні правничі нюанси можливості такої процедури, опозиція пояснила необхідність такого кроку тим, що КС не здатний прийняти правосудне рішення, оскільки його роз'їдає корупція, чимало суддів потрапили під тиск та шантаж коаліціантів.

      Тож опозиціонери переконані, що політичну кризу має врегулювати народ на позачергових виборах, а не десяток суддів із заплямованою репутацією, окремі з яких свого часу вірно служили кучмізму. Юлія Тимошенко вже зараз каже, що БЮТ не визнає будь-якого рішення КС, оскільки воно не буде об'єктивним, суспільство не повірить заплямованій Феміді.

      Крім цього, об'єднана опозиція має намір звернутися до Парламентської Асамблеї Ради Європи з листом, у якому висловлює стурбованість із приводу обставин розгляду в Конституційному Суді указу Президента про розпуск парламенту. За словами пана Кириленка, вони розкажуть ПАРЄ i про тиск на голову КС Івана Домбровського з його відставкою, i про погрози п'ятьом суддям, яким надано державну охорону, i про корупційний скандал навколо судді-доповідача Станік, яка категорично не взяла самовідвід, тим самим підтвердивши власну упередженість.

Не пустити — пропустити

      На другий день розгляду справи щодо конституційності указу Президента про розпуск ВР Конституційний Суд опинився в облозі. По-перше, кількість своїх прихильників різко збільшили i коаліція i опозиція — станом на 9-ту ранку тут уже нараховувалося близько восьми тисяч чоловік. Їх кількість постійно збільшувалася. По-друге, народні депутати від «Нашої України» та БЮТ заблокували всі входи до суду.

      Як пояснив «УМ» народний депутат Микола Кульчинський, перш за все, вони не пускали скомпрометовану суддю Станік, яка, на їхню думку, не має морального права доповідати у цій резонансній справі.

      Утім через акцію опозиції «Чесний суд — чесні вибори!» на роботу не змогли потрапити й інші судді. Заплановане на 9.30 засідання КС не могло розпочатися через відсутність кворуму — до суду потрапили лише шестеро суддів. Іван Домбровський змушений був оголосити перерву. Тим більше що до суду не потрапили й окремі учасники засідання від уряду та ВР. Зокрема, Олена Лукаш закликала ГПУ притягнути до відповідальності депутатів, які не пускали її та інших, мовляв, усе це зафіксовано на фото та відео. Порушити кримінальну справу проти нардепів закликали з трибуни ВР комуністи, ледь не гратами погрожував опозиціонерам Голова ВР Олександр Мороз, а Прем'єр Віктор Янукович доручив Генпрокурору забезпечити доступ суддів до приміщення КС.

      Реально ж це завдання виконали спецпідрозділи МВС, яких на Жилянській чимало. З півсотні бійців «Беркута» розблокували вхід до КС, силою відтіснивши депутатів та їхніх охоронців. Через цей «живий коридор» судді й потрапили на роботу із запізненням. «Міліція вперше в історії незалежної України застосувала фізичну силу відносно депутатів!» — обурювався згодом керівник iнформаційно-аналітичного управління НСНУ Анатолій Луценко й доводив, що спецназ ледь не бив нардепів. Тілесних ушкоджень зазнали депутати Жванія, Ляшко, Карпук, Шкутяк. Цікаво, що «регіоналу» Юрію Мірошниченку в цій сутичці серед опозиціонерів привиділися «особи кримінальної зовнішності»... Натомість у самому МВС повідомили, що міліція лише усунула «перепони» на шляху окремих суддів, без «фізичного впливу», звісно.

      Діями міліції керували депутати-«регіонали». Окремі з них, наприклад, відомий борець-«регіонал» Ельбрус Тедеєв, брали активну участь у розблокуванні, користуючись рівним статусом недоторканних з опозиціонерами. «Регіонали» були серед «Беркута» й активно працювали ліктями, — розповідає «УМ» нашоукраїнець Кульчинський. — Кийками міліція нас не била, але штовхали так, що могли поламати ноги-руки. Чимало депутатів опинилися на землі!»

Заслухати

      Лише близько 11-ї таки розпочалося засідання КС. Як i минулого дня, судді продовжили працювати на стадії запитань до представника суб'єкта конституційного подання депутата Юрія Мірошниченка. З перлів: на запитання, як мав діяти Президент у разі виникнення загрози конституційному ладу або територіальнiй цілісності країни, Мірошниченко відповів, що підписувати указ про розпуск парламенту Президент міг лише після оскарження подібних дій в Конституційному Суді. Але на запитання голови КС Івана Домбровського, яким чином Президент мав оскаржувати бездіяльність ВР у частині ігнорування пропонованих ним невідкладних законопроектів і до кого мав звертатися «до КС, до Папи Римського, до Алексія, до Філарета або ще до когось», Мірошниченко нічого відповісти не зміг.

      Після обідньої перерви, о 14.00, судді перейшли до заслуховування представника Президента у КС Володимира Шаповала. Залишити будівлю нікому не вдалося — на вулиці продовжував вирувати людський натовп, тож пан Домбровський навіть запропонував суддям носити із собою «тормозок». Прапори різних політсил у багатьох місцях змішалися, а вигуки «Янукович!» змінювалися гаслами «Зраду геть!».

ДУМКА БУВАЛОГО

      Суддя Конституційного Суду у відставці Микола Козюбра не виключає, що КС взагалі не ухвалить рішення у справі щодо указу Президента про розпуск парламенту, або ухвалить певною мірою політичне, а не правове, рішення. Пан Козюбра наголошує, що указ Президента «є, він діє, і поки КС не визнав його таким, що суперечить Конституції, він має діяти».

      «Якщо ставити питання про те, чи відповідає указ Президента принципам верховенства права, а відповідно — і Конституції, то відповідь, на мою думку, тут має бути ствердною, — зазначив екс-суддя КС, пояснивши, що указ був спрямований на забезпечення захисту прав громадян, що порушувалися внаслідок масових депутатських міграцій. — В указі абсолютно правильно звертається увага на те, що тими подіями, які йому передували, було спотворено волевиявлення народу. Якщо спотворюється волевиявлення народу, то є всі конституційні підстави для того, щоб застосувати цей дійсно непростий і непопулярний засіб впливу на Верховну Раду. В цій ситуації, це був, по суті, єдиний цивілізований вихід».