А в думках — блок

18.04.2007
А в думках — блок

«Старiйшина» НСНУ Єхануров працює в тандемi з молодим головою Кириленком.

      Уперше в політичній історії «Наша Україна» йде на вибори не у блоці, а окремою партією. Щоправда, залишаючи свої обійми відкритими для тих демократичних сил, які все ж таки надумають приєднатися. Адже до виборів часу ще чимало (усі ж бо розуміють, що 27 травня — дата в будь-якому разі нереальна). До слова, більшість принаймні рядових «нашоукраїнців» виступає за те, аби дату голосування переносили щонайпізніше на середину літа, але аж ніяк не на осінь.

      Те, що попри всі обіцянки «навчитися на власних помилках», «НУ» знову не змогла домовитися з колегами по націонал-демократичному табору, тверезомислячим членам партії вельми не до вподоби. Про БЮТ не йдеться, адже всі погоджуються (зокрема, й посилаючись на дані проведених на замовлення президентського секретаріату досліджень), що найбільше голосів демократи можуть зібрати, пішовши на дострокові вибори не одним, а двома мегаблоками. Але «Народна самооборона», «Правиця»? Не об'єднатися з цими силами, на думку «нашоукраїнців», буде великою помилкою.

      «Ми підтверджуємо свою готовність до максимально широкого єднання демократичних сил і розглядаємо ймовірність створення великого блоку за участі БЮТ, «Нашої України» та інших, або блоку за участі «НУ», «Народної самооборони» й «Української правиці, — запевнив на брифінгу по завершенні з'їзду лідер «Народного Союзу «Наша Україна» В'ячеслав Кириленко. — Однак у цьому процесі далеко не все залежить тільки від нас».

      Розшифровувати це можна по-різному. Скажімо, представники тих сил, які вирішили йти окремо від «НУ», обурюються прагненням президентської партії під шумок дострокових виборів «нагнути» всіх під себе. Мовляв, розуміючи, що строки дострокової кампанії вкрай обмежені, а діяти треба рішуче й негайно, «Наша Україна» сподівалася «загнати» принаймні кілька дрібніших партій під свій омофор. Недарма ж із Банкової за ініціативою Віктора Балоги до штабів УНП, НРУ тощо надійшла «порада» влитися в НСНУ. Окрім того, рухівці, «костенківці», «луценківці» тощо нібито ображені тим, що після їхньої відмови ліквідувати свою ідентичність «нашоукраїнці» погодилися виділити партіям-соратникам по потенційному блоку надто мало місць у виборчому списку.

      «А що їм виділяти — взяти Костенка, Тарасюка і ще парочку, й вистачить з них! Їхня популярність уже давно позаду», — у свою чергу обурюються в «Нашій Україні». Що ж до Луценка, то, за інформацією деяких представників політради НСНУ, якщо персона самого Юрія Віталійовича для «Нашої України» вельми бажана, то про багатьох інших членів списку «НаСа» цього, м'яко кажучи, не скажеш. Хоча про кого саме йдеться і що мається на увазі, співрозмовники «УМ» розповідати відмовилися.

      Так і вийшло, що про блок можна хіба мріяти. Бо хоча після перенесення дати виборів партійні з'їзди й проходитимуть по-новій, сумнівно, що на них відбудеться якесь суттєве переформатування сил. Зате у списку «Нашої України», який, як уже писала «УМ», з'їзд затвердив у алфавітному порядку й розставлятиме по місцях на своєму другому етапі, з'явилося кілька загадкових «позапартійних» осіб. Наприклад, Іван Плющ — на «строкових» виборах-2006 він ішов на чолі блоку з УНП Юрія Костенка. Або Георгій Манчуленко — теж (колишній?) УНПіст. Про його однопартійця Валерія Асадчева й казати нічого — всіх «губернаторів», окрім відверто «синіх», «НУ» позаписувала у свій список «автоматом», як і «своїх» нардепів.

      Поява кількох таких «позапартійних» політиків у списку вельми здивувала навіть декого із членів політради, що вже й казати про рядових делегатів. До речі, попри обіцянки президії видрукувати алфавітний список кандидатів і роздати всім делегатам, більшість із них так його в очі й не бачили — голосували «наосліп».

      Опинився серед кандидатів від «Нашої України» й «позапартійний» Владислав Каськів. Він і пояснив «УМ», що участь людини у списку не блоку, а окремої партії передбачає призупинення членства в будь-якій іншій політичній силі. Власне, голова «Пори» Каськів прийшов до «НУ» із «меморандумом про консолідацію зусиль» та надією на об'єднання у блок, але поки що не склалося. «Процес триває», — каже Влад. Втім наскільки відомо «УМ», «Пору», чи то пак, той її шмат, який зараз представляє Владислав, у «Нашій Україні» сприймають, м'яко кажучи, без ентузіазму. І мають на те чимало причин. З огляду на які дивно, що Каськіва, у відповідь на його напружене звернення до з'їзду («Ваша воля, чи будуть представники «Пори») у цьому виборчому списку», взагалі не засвистали, а троє голосів іще й заохотили: «Будуть!».

      Буде у списку «НУ» й іще один позапартійний — міністр оборони Анатолій Гриценко. Хоча, кажуть, умовити його виявилося нелегко. Спершу прізвища Гриценка (принаймні того, що Анатолій, бо є там іще його син Олексій, член «Молодіжного союзу «НУ») в переліку кандидатів не було. За чутками, міністр попросив, щоб його туди не вносили, бо Гриценко нібито категорично відмовився бути в одному списку з одіозним Олексієм Івченком (з такої нагоди, звісно, теж «позапартійним», незважаючи на головування в Конгресі українських націоналістів). Однак «губернатор» Львівщини Петро Олійник, який балотуватися в депутати відмовляється (його, як і харківського колегу Арсена Авакова, цілком влаштовує головування в області), наполягав на тому, щоб Гриценка включили до списку замість нього, і з'їзд цю пропозицію абсолютною більшістю голосів підтримав.

      А от Івченко цього разу депутатом, очевидно, не стане, принаймні від «Нашої України». Його було вирішено зі списку виключити — як кричали під час голосування деякі делегати, «за те, що на «Мерседесі їздить». За кільканадцять хвилин до цього рішення з'їзду пан Олексій завбачливо вийшов із залу... 

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>