Без самовідводів та чистоти процесу

      Отже, почалося! Сьогодні КС розглядатиме справу щодо подання 53 народних депутатів щодо відповідності Конституції указу Президента про розпуск парламенту вже другий день поспіль. Працювати щодня, окрім вихідних, доки не буде ухвалене рішення щодо конституційності рішення глави держави, якого з нетерпінням чекає суспільство й політикум, судді вирішили ще учора пообіді. Крім цього, КС дав дозвіл брати участь у конституційному провадженні ще одному представнику Верховної Ради Ярославу Мендусю.

       Головною ж новиною вівторка з Жилянської стала відмова судді-доповідача по справі Сюзанни Станік узяти самовідвід через заплямовану репутацію. Звинувачення СБУ в оборудках з нерухомістю на суму в 12 мільйонів доларів вона вважає брехливими. Відтак намагання окремих суддів почати розгляд справи, досягши чистоти правового процесу, не увінчалося успіхом. Поза увагою залишився i лист Президента до голови КС Івана Домбровського, в якому Віктор Ющенко клопотав про забезпечення об'єктивності та неупередженості КС, враховуючи як перевірку СБУ щодо ознак корупційності навколо персони пані Станік, так i ймовірні порушення регламенту при призначенні судді-доповідача.

А Мендусь хто?

       Ще задовго до початку історичного процесу, о 9.30, будівлю КСУ на Жилянській окупувало близько тисячі пікетувальників. Переважно молодь та пенсіонери з прапорами Партії регіонів, СПУ та КПУ, хоча було й з півсотні активістів «Пори». Якщо перші тримали плакати з гаслами на захист ВР, то другі вболівали за «чесний суд — чесні вибори!». Інший бік Жилянської повністю зайняли спецпідрозділи міліції, що відпочивали в автобусах, мікроавтобусах та джипах «Беркута».

       А тим часом, стартувавши у повному складі — за присутності всіх 18 суддів, суд на півтори години захопився «питанням Мендуся». Справа в тому, що, окрім постійного представника ВР у КС Анатолія Селіванова, взяти участь хотів i соціаліст Ярослав Мендусь, уповноважений для цієї ролі простим розпорядженням спікера Олександра Мороза. Натомість представник Президента у КС Володимир Шаповал подав заперечення проти участі Мендуся у провадженні, мотивуючи це тим, що Верховна Рада розпущена і є нелегітимною як орган, а повноваження до моменту прийняття присяги новим складом ВР нині є лише в нардепів.

      Звісно, що уповнаважені представники Кабміну Олена Лукаш i Василь Німченко, та й сам Мендусь, вважали, що ВР продовжує свою діяльність і не може її завершити, оскільки питання повноважень парламенту оспорюється. Натомість пан Шаповал доводив, що персонального складу парламенту як органу юридично не існує. У цьому його підтримав суддя КС Віктор Шишкін, який навів російський приклад в аналогічній ситуації: у 1999 році КС Росії вирішив, що з моменту набуття чинності указу Президента про дату виборів депутати Державної думи РФ продовжують свої повноваження, але сама Держдума припиняє свою діяльність.

      Суддя Шишкін доводив, що питання полягає лише в питанні участі інституції, якою є ВР, а не окремих депутатів, казав, що саме це дозволить досягти чистоти правового процесу. Але не сталося. Голова КС Іван Домбровський не виніс «питання Мендуся» на голосування, мовляв, ще раніше було прийняте рішення цього суб'єкта у справі, тож додаткового представника ВР було допущено до участі у справі.

Заклопотані перерви

       Оголосивши першу перерву в засіданні, пан Домбровський закликав сторони не затягувати процес. Адже виявилося, що сторони оголошують свої клопотання лише в залі, суддям доводилося буквально поспіхом ознайомлюватися з ними.

       «Усі сторони нас закликають, посилаючись на суспільство, що народ очікує конструктивної роботи суду. Ми будемо от таким чином розглядати дуже довго», — дорікнув голова КС пану Селіванову, який заявив три клопотання від ВР.

       У кулуарах суду різні сторони відреагували на слова Домбровського по-своєму й звинувачували один одного у затягуванні процесу. Про це говорив i один з авторів подання, депутат-«регіонал» Юрій Мірошниченко, якому було б добре, якби «в ідеалі рішення КС з'явилося до кінця тижня», так i відомий правник із «Нашої України» Юрій Ключковський, який прийшов на Жилянську за власною ініціативою i спостерігав за процесом не в залі, а просто в ложі преси. За словами Ключковського, є ускладнення, коли навіть за умови, що всі сторони виконають рішення КС, це «виконання може бути суто формальним, адже нині до об'єктивності КС є питання».

       Протягом перерви судді таки прийняли своє перше рішення щодо клопотань Селіванова. Йшлося про таке «тріо» від коаліції:

      1. Зарахувати до матеріалів справи постанову ВР про внесення змін до ст. 61 Регламенту ВР і постанову про запобігання дій, що загрожують конституційному правопорядку, цивільному спокою та стабільності в Україні від 6 квітня.

      2. Витребувати з Банкової протокол консультацій, проведених Президентом з керівниками держави та лідерами парламентських фракцій щодо необхідності розпуску парламенту.

      3. Прийняти до розгляду матеріали парламенту про створення парламентської коаліції, щоб уточнити кількість нардепів, що входять до складу коаліції.

      КС підтримав лише два клопотання, відмовивши у першому — постанови ВР, прийняті вже після указу Президента, виявилися не потрібні для розгляду питання по суті.

Половина хабара

       «У західній правовій традиції судді, стосовно яких є навіть підозра чи сумнів, самі усуваються від справи для того, щоб не створювати підстав сумніватись у рішенні. А в Україні такого не відбувається», — це слова Юрія Ключковського за півгодини до доповіді сумнозвісної судді Станік. Коли ж слово таки дійшло до цієї судді, вона одразу вдалася до пояснень регламенту та законодавства про можливість самовідводу судді-доповідача, якщо є певні сумніви щодо її об'єктивності. Здавалося, що зараз Сюзанна Станік заявить про самовідвід, повітря наелектризувалося.

       Натомість пані Станік зробила низку заяв для преси, що не мали відношення до судового процесу. Мовляв, звинувачення СБУ безпідставні, порадила читати керівництву з Володимирської, 33 Конституцію та процесуальне законодавство, де визначено, коли, хто і як дає пояснення, а також обіцяла поділитися тим майном, яке їй нібито належить, із в. о. голови СБУ Валентином Наливайченком.

      I головне. Сюзанна Станік заявила, що в жодному разі не оголошуватиме про самовідвід і працюватиме далі згідно з присягою. Й зірвала ріденькі аплодисменти від представників коаліції. Доповідь судді таки пролунала, i хоча суддя Кампо намагався почути від пані Станік її правову оцінку указу Президента, вона її так i не озвучила. З пропозицією доповідача працювати в пленарному режимі до прийняття рішення щодо указу Президента про розпуск ВР погодилися майже всі.

       «Суд працюватиме стільки, скільки буде необхідно. Завершимо 18 квітня — питання зніметься... Не завершимо — будемо розглядати до 27 травня», — сказав Іван Домбровський, оголошуючи чергову перерву.

ОЦІНКИ

Президент написав листа голові КС, вказавши на порушення в роботі КС

      У листі Президент Віктор Ющенко доручив главі Конституційного Суду Івану Домбровському вжити заходів, що забезпечили б об'єктивність і неупередженість КС. Президент звертає увагу, що за результатами перевірки, проведеної Службою безпеки України, установлені факти, які можуть бути охарактеризовані як корупційні дії з боку судді КС, що «об'єктивно відіграє ключову роль під час підготовки та розгляду справи щодо відповідності Конституції указу Президента від 2 квітня «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України».

      Крім цього, на думку Президента, є підстави вважати, що в процесі відкриття провадження по згаданій справі, при визначенні судді-доповідача Сюзанни Станік, призначенні справи до розгляду мали місце порушення регламенту КС. Як пояснив суду Володимир Шаповал, на копії документа про «розпис справи» на доповідача Станік стоїть підпис іншого заступника голови КС — Пшеничного — i дата — 3 квітня. Але, за законом, підпис заступника міг з'явитися лише за відсутності голови суду Івана Домбровського, тоді як 3 квітня Домбровський був на робочому місці.

      Цікаво, що сам Пшеничний переконував Шаповала, ніби «розписав справу» 5 квітня о 9.25. Але представник Президента наполягає на силі документа з іншою датою. Втiм нiяких заходiв, як просив Президент, Конституцiйний Суд так i не вжив. Іван Домбровський зазначає, що суд забезпечить об'єктивність i неупередженість, про що й пише в листі глава держави. Лишилося незрозумілим — у який спосіб?