Як би не складно було іноді у фінансовому сенсі готуватися до Нового року, кожна господиня намагатиметься поставити на стіл якусь надзвичайну страву. Не обов'язково екзотичну. Головне, щоб було смачно і цікаво. Бо як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. А кому ж хочеться цілий рік їсти незрозуміло що... Проте в різних країнах кожній страві на новорічному столі надають особливого змісту.
У Франції свято не свято, якщо на новорічному столі немає смаженої індички. Але на святкових столах Австрії, Угорщини, Югославії ви не побачите ні гусака, ні курки, ні індички, бо вважається, що птицю у цей вечір їсти не можна — щастя вилетить з оселі. У Румунії, Болгарії, Австралії печуть новорічні пироги і запікають у них сюрпризи. А по тих предметах, що попадуться у твоєму шматку, намагаються передбачити, яким буде наступний рік. Німці на новорічний стіл ставлять велику тацю з яблуками, горіхами, родзинками і пирогами. Символіка тут особлива: яблуко — від яблуні пізнання добра та зла в раю, горіхи з твердими шкаралупками та смачною серцевинкою — це складнощі життя і радість пізнання істини. Родзинки — багатство та веселощі, а пироги — добробут. Кожен кубинець, іспанець, португалець поставить на стіл виноград для того, щоб у новорічну північ з'їсти дванадцять ягідок. Виноград — це символ добробуту, родинного щастя, кожна ягода — це бажання, по одному на місяць. В Японії господині готують на Новий рік страви з продуктів, які, як вважається, приносять щастя: морська капуста дає радість, смажені каштани — успіх у справах, горох та боби — здоров'я, варена риба — спокій, бадьорість духу, риб'яча ікра — щасливу сім'ю, багато дітей.
У нас Новий рік припадає на різдвяний піст. Але це не привiд для занепадницьких настроїв. Новорічне застілля можна зробити пісним, але від цього не менш смачним і різноманітним...
Для страви: півкілограма картоплі, півкілограма свіжих грибів, 3 ложки олії, 1 зубчик часнику, зелень петрушки.
Казанок протерти розрізаним зубчиком часнику, налити ложку олії. Викласти шар тонких дольок картоплі, на неї шар порізаних грибів, посолити, поперчити, додати трохи олією. Потім викласти ще один шар картоплі та грибів, останнім має бути шар картоплі, трошки змастити олією. Запікати в духовці хвилин 30—40.
Для страви: червонокачанна капуста — 250 г, яблука — 1 шт., рослинна олія — 30 г, сіль, цукор, оцет — за смаком.
Капусту тонко нашаткувати, посипати сіллю і перетерти руками. Яблуко, очищене від шкірочки, дрібно нарізати. За бажанням можна додати натертий на великій тертушці корінь селери. Все перемішати, заправити цукром і оцтом. Додати олію. Посипати зеленою цибулею.
Для страви: банка кукурудзи, півкілограма чищених креветок (можна замінити іншими морепродуктами чи крабовими паличками), 2 солодких перці різних кольорів, лимон, петрушка, сіль, чорний мелений перець, олія.
Варимо креветки в незначній кількості води зі спеціями. Перемішуємо кукурудзу, дрібно порізані перці та креветки. Готуємо соус з лимонного соку, оливкової олії, перцю, солі. Заправляємо ним салат, посипаємо зеленню.
Для страви: квашена капуста, мариновані чи солоні огірки, мариновані гриби, олія (бажано оливкова), цукор.
До капусти додаємо дрібно порізані огірки та гриби. Заправляємо соусом з олії та цукру. Можна додати зелень та оливи.
Для страви: кілограм риби (тріска, окунь), 2 шматочки білого хлібу, 1 яйце, молоко для розмочування хліба, 1 столова ложка вершкового масла, 2 цибулини, молотий перець, сіль, 1-2 чайні ложки желатину, зелень петрушки, 3 склянки рибного бульйону.
Рибу почистити, зняти шкірку, видалити кістки, м'якоть пропустити через м'ясорубку разом із замоченою в молоці булкою і смаженою на маслі цибулею. Додати решту масла, сіль, перець, яйце. Все перемішати, зробити невеличкі фрикадельки. Зварити їх у бульйоні з залишків риби та приправ. Охолодити, викласти в глибоку таріль, залити бульйоном із желатином.
Рибу почистити, порізати кусочками товщиною 3 см, посолити, поперчити за смаком. Викласти на пательню (голови та хвости теж), зверху покласти кільця цибулі. Трохи полити олією. Приготувати суміш: 1 тертий плавлений сирок, 2 сирих яйця, півбанки майонезу, смажені гриби.
Цією сумішшю залити рибу. Запікати півгодини.
Для страви: свіжі гриби — 200 г, ріпчаста цибуля — 50 г, морква — 100 г, капуста — 250 г, картопля — 150 г, горох — 100 г, боби — 100 г, корінь петрушки — 30 г, олія — 50 г, пюре — 20 г, кріп — 20 г, зелень петрушки — 20 г, сіль, перець червоний мелений — за смаком.
Гриби нарізати дрібними шматочками. Розігріти олію, покласти нарізані кубиками овочі й тушкувати 5-6 хвилин, потім залити водою і під кришкою довести до напівготовності. Додати тушковані окремо гриби, пюре, сіль, перець і подрібнену зелень. Добре подавати з солоними огірками.
Для тіста: 1 склянка сильно завареного чаю, 1 склянка меду, 1 склянка цукру, півсклянки олії, 1 чайна ложка соди, 1 столова ложка оцту, півсклянки родзинок, борошно.
Полива: 1 склянка звареного какао без молока, 1 столова ложка меду, 1 столова ложка цукру, 1 столова ложка води ( перемішати, довести до кипіння, відтак дати трохи охолонути). Змішати круто заварений чай, мед, цукор, олію, погашену оцтом соду, родзинки, додати борошно і замісити тісто до густоти сметани. Розділити на 2-3 частини, розкачати коржі. Випікати при температурі 150о С. В один із коржів можна додати какао без молока. Готові коржі намастити варенням, з'єднати так, щоб посередині був корж із какао. Верх намастити поливою. Прикрасити горіхами.
Сироп для просякання коржів: в окріп кладуть цукор, розмішують, поки він не розчиниться. З киплячого сиропу знімають піну. До охолодженого сиропу додають ароматизатори. Якщо ж коржі перекладатимуть фруктовою начинкою, до сиропу варто додати лимонної кислоти. Для просякання використовують тільки охолоджений сироп.
Для страви:
200 г знежиреного сиру
200 г кокосової стружки
150 г цукру
мигдаль
Сир перемішати з цукром, додати кокосову стружку. З добре перемішаної маси маленькою ложечкою робимо кульки — розміром із волоський горіх. У середину кожної кульки закладаємо почищений мигдаль, обвалюємо кульки в кокосовій стружці. Ставимо в холодильник не менше ніж на годину.
Інший варіант
Для страви: 1 банка вареної згущенки, 6 пачок кокосової стружки, четвертина склянки горіхів (лісові або мигдаль, тільки не арахіс), 100 г вершкового масла.
Банку вареної згущенки викласти в посудину, всипати туди 5 пачок кокосової стружки, горіхи, масло. Добре перемішати. Мокрими руками скачати кульки з маси, виваляти їх у кокосовій стружці, яка лишилася. Поставити в холодильник на годину-дві.
1 склянка гарячого молока
4 чайних ложки какао
1 склянка цукру
300 г ванільних сухарів
200 г масла
Перемішайте цукор з какао, влийте гаряче молоко і варiть, поки цукор не розчиниться. Окремо прокрутіть через м'ясорубку сухарики. Вкиньте їх у молочну масу, додайте вершкове масло і ретельно перемішайте. Розділіть тісто на кульки, виваляйте в суміші з подрібнених горіхів і цукрової пудри. Виставте на холод годинки на дві.
Для тих, хто поки не оцінив переваг пісних страв, пропонуємо скоромні рецепти
Для страви:
Курка, 2 столових ложки готової гірчиці, 2 повних столових ложки меду, четвертину чайної ложки чорного молотого перцю, 4 яблука, півсклянки води, четвертина склянки сухого червоного вина.
Змішати в посудині мед, гірчицю та перець. Курку трішки натерти сіллю, викласти на деко, змащене олією. Порізати яблука (найкраще підходять кислі чи кисло-солодкі) і напхати ними курку. (Можна курку порізати на порції, тоді яблука треба розкласти між шматочками м'яса). Полити курку соусом з меду та гірчиці. Запікати в духовці впродовж години при температурі 200о С. Періодично поливати курку соусом та розчином води з вином. Якщо курка сильно зарум'янилася, але ще не готова, треба накрити її фольгою, зменшити температуру та запікати далі.
Готуємо фарш з яловичини та свинини, заправляємо цибулею, спеціями. Робимо з нього кульки, а з них — «млинці». У середину кожного кладемо смажені або тушковані з цибулею гриби та шматочок вершкового масла. Згортаємо м'ясо знову в кульку і завертаємо у фольгу, щоб виглядало як мішечок з новорічним подарунком. Деко з «подарунками» ставимо в духовку на півгодини. За бажанням можна використовувати інші начинки — смажену капусту, варені яйця тощо.
Для страви: півкілограма свинини (одним шматком), півкілограма яловичини (одним шматком), півсклянки зелені кропу, півсклянки кінзи (вона ж тархун), 70 г вершкового масла, 200 г кураги, 1 склянка мелених сухарів із білого хліба, 3 яйця, сіль, перець.
Яловичину помити, посушити, кілька разів надрізати вздовж, щоб м'ясо «відкривалося», як книжка-розкладанка (має вийти довга м'ясна стрічка). Відбити м'ясо. Так само підготувати свинину.
Вершкове масло розтопити, покласти в нього порізану зелень, ретельно перемішати, щоб уся зелень просякла. Викласти половину зелені з маслом на яловичину, порівняти, посолити, поперчити за смаком. Накрити підготовленою свининою. Викласти решту зелені, знову посолити, поперчити. Обережно згорнути рулет.
Курагу розмочити і дрібно порізати. Перемішати з товченими сухарями. Яйця збити, додати до суміші. Ретельно перемішати. Цією сумішшю змастити рулет, відтак загорнути у фольгу. Духовка вже має бути розігрітою до 220 градусів. Запікати 40 хвилин. Після цього зменшити температуру до 160о, вийняти рулет з духовки, зняти фольгу. І знову поставити у духовку — хвилин на 20.
Готовий рулет нарізати шматочками товщиною 1,5—2 см.
Для страви: 800 г м'яса (найкраще яловичина), 4 столових ложки смальцю, 4 столових ложки томатного соусу, 3-4 зубчики часнику, 20-25 шт. чорносливу, сіль, перець за смаком.
Поріжте м'ясо на шматочки, посоліть, поперчіть, обсмажте на смальці до рум»яної скоринки. Покладіть м'ясо в казанок, залийте водою так, щоб вона покрила його, додайте дрібно порізану цибульку, часник, томатний соус, чорнослив, закрийте і тушкуйте приблизно годину.
Найкраще подавати з картоплею.
Для страви: 3 варених картоплини, 150 г копченої ковбаси, 150 г копченого ковбасного сиру, 4 варених яйця, 200 г свіжої капусти, 2 зубчики часнику, баночка зеленого горошку (400 г), пачка майонезу.
З ковбасного сиру зрізати шкоринку. Картоплю, ковбасу, сир та яйця порізати на кубики. Капусту нашаткувати та трішки перетерти руками. Часник розчавити в часникодавці й змішати з майонезом (щоб смак був ніжніший, жовтки варто кришити не одразу в салат, а розтерти з майонезом). Усе перемішати, лишивши півбанки горошку для прикрашання.
Салат викласти на таріль гіркою, навколо — зелений горошок, зверху трохи полити майонезом.
Для страви: 2-3 дрібно порізаних солоних огірки, 4-5 потертих на великій тертушці варених картоплин, 2 дрібно порізаних цибулини, півкілограма дрібно порізаної вареної ковбаси без сала, півкілограма потертого на такій же тертушці сиру (краще ковбасного), 1-2 сирих потертих на великій тертушці морквини, 2 дрібно порізаних яйця, баночка майонезу, 4-5 зубчики часнику, 3-4 волоських горіхи. Всі компоненти викладаються шарами: огірки, картопля, цибуля, ковбаса, морква, сир, ковбаса, яйця, сир. Кожен третій шар змащуємо майонезом, перемішаним із розчавленим часником. Останній шар також змащуємо майонезом, прикрашаємо горішками та зеленню.
Для страви: 2 великих морквини, півбанки кукурудзи, 1 свіжий огірок, 100 г копченої ковбаси чи шинки.
Моркву ріжемо соломкою та тушкуємо на олії (викладаємо в миску разом з олією, на якій тушкувалося). Огірок, ковбасу теж ріжемо соломкою. Додаємо кукурудзу. Все перемішуємо.
Для тіста: 2 склянки сметани, 1,5 склянки цукру, 250 г маргарину, дрібка солі, борошна стільки, щоб тісто не було тугим.
Для крему: 3 білки, неповна склянка цукрової пудри.
Замісити не дуже круте тісто, розкачати з нього 28 однакових паличок (довжиною приблизно 26 см), спекти їх. Приготувати крем: цукрову пудру та білки добре збити. «Палички» викласти на тортівницю як зруб колодязя, змащуючи кремом, залишаючи на кутах «вільні» 4 см. Рештками крему слід «розвішувати» бурульки, щоб було схоже на засніжений колодязь. У середину поставити пляшку шампанського.
Для тіста: 1 пачка маргарину, 200 г сметани, сода (гашена оцтом), 3-4 склянки борошна.
Для крему: 400 г масла, 5 яєць, півсклянки цукру.
Тісто замісити, розкачати на ковбаску, порізати на 16 кульок. Поставити в холодильник на 2-3 години. Розкачати кожну кульку в прямокутник 100 на 350 мм, посипати цукром, вкачати його в тісто. Викласти рядок — горішок, вишеньку, скачати в трубочку. Кінчики загнути. Спекти трубочки.
Для крему окремо розтерти білки з півсклянкою цукру. Відтак розтерти масло, додати жовтки, потрошку додати збиті білки.
Складаємо хатку. На низ 5 трубочок, потім 4..., змащуючи кремом. Коли охолоне, залити шоколадною поливою, прикрасити. З одної трубочки робимо комин та ганок. Посипаємо снігом — цукровою пудрою.
Для тіста: 2 склянки борошна, 4 склянки вівсяних пластівців, 1 склянка води, 1 склянка цукрового сиропу, 1 склянка олії, 1 склянка знежиреного сухого молока, 1 склянка цукру.
Борошно, вівсянку, воду змішайте. Відтак додайте інші складники. Якщо суміш рідкувата, додайте ще борошна. З тіста наробіть різних фігурок. Прикрасьте їх горішками, родзинками, шоколадом, спечіть. Іграшки можна повісити на ялинку, а потім з'їсти.
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
