Хто ж у «хатинці» житиме

      Особливостям приватизації в Україні не дивується хіба що прокуратура (та іже з нею). Роздержавлення майна продукує такі сюжети, що хоч бери і створюй серіал. Фактів для нього вистачить, аби кількісно переплюнути всі примітивно-заокеанські телесеріали вкупі. Вельми солідна дещиця парадоксів зароджується у нетрях енергетики (читай: у головах енергобаронів). Вони спотворюють українську перспективу, персоніфікованим прикладом чого може бути, приміром, доля компанії «Дніпроенерго». Під її дахом кіловати для споживачів генерують три теплові електростанції — Запорізька, Криворізька і Придніпровська. За уряду Віктора Ющенка компанія, володіючи генеруючими потужностями у 8160 мегават, почала вибиратися з павутиння боргів (за рахунок логічного «похудіння» гаманця олігархів, не звиклих гамувати свої апетити). Оптовий енергоринок почав прозорішати, однак Банкова схвалила сценарій зміщення «не того» (бо дійсно народного за суттю реформ) уряду.

      Квітнева, 2001-го року, змова есдеків з комуністами, замішана на «зелені», підмінила на Кабмінівському кораблі реформаторську команду В. Ю. слухняним Анатолієм Кінахом — і в енергетиці знову запанували фінансові сутінки. В результаті, за підсумками 2001 року, Дніпроенерго, виробивши понад 17 мільярдів кіловат-годин електроенергії, зі статутним фондом у майже сто мільйонів гривень опинилося на межі банкрутства. До судів було подано низку позовів кредиторів (доклали до цього руку «Запоріжсталь», «ЗАТ «Альфа-Капітал Інвест ЛТД» — Віргінські острови, Велика Британія, «Дніпропетровськгаз» та інші «доброзичливці»). Кредитори почали масовано скуповувати боргові розписки і перевідні доручення компанії, аби більшало аргументів для початку процедури банкрутства. Попри ту обставину, що державне підприємство «Енергоринок» заборгувало атакованому Дніпроенерго три з гаком мільярди гривень! Хіба ж не пахне змовою олігархів і держави, якій належить три чверті акцій перспективної компанії?

      Канув у Лєту «ніякий» уряд Кінаха, «банкує» з подачі Банкової вже «Дон» Віктора Януковича, а сутінки на енергоринку тільки густішають. Дане припущення підтвердив нещодавно у розмові з кореспондентом «України молодої» заступник голови правління ВАТ пан Бочкарьов: «Питаєте, чи віддав енергоринок тримільярдний борг? Якби ж то! І процедура банкрутства йде повним ходом». Від керівників Дніпроенерго, ясна річ, не вдалося почути прогноз, хто ж стане власником доведеної до банкрутства заможної, за великим рахунком, нареченої. Сватаються і донеччани (капітали одного тільки Індустріального союзу Донбасу чого варті), і відомі загалу банкіри. Зрештою, вірогідність передбаченої чинним законодавством конкуренції — казка для особливо непоінформованих; клани-суперники, судячи з перебігу подій, в кулуарах уже давно вирішили, хто «проковтне» компанію.

      Саме новий власник, вочевидь, і контролює спорудження нового офісу Дніпроенерго. Нашпигований гранітом і склопакетами багатоповерховий адмінкорпус, кошторис якого навряд чи вкладеться у попередньо прогнозовані чотирнадцять мільйонів, зафундували два роки тому. Попри річні збитки в 1,34 мільярда гривень! Звідкіля ж гроші, панове, якщо банкрутство Дніпроенерго з реальним, а не зрежисованим у владних кабінетах «грошових мішків»?

      Символічно, що височить офіс-новобудова на вулиці Добролюбова — неподалік місця базування ліквідаційної комісії запорізьких банків «Слов'янський» і «Наш банк». Подейкують, начебто частина коштів вкладників так і лишиться у фундаменті сучасного офісу компанії. До цієї «хатинки» адміністрація перебереться зі старого офісу, що на Плотинній, 2 радше за все, після зміни власника. Якщо опозиція не встигне поміняти владу, держава, не торгуючись, продасть Дніпроенерго. А разом із ВАТ — і наші з тобою, споживачу, інтереси.