Підемо, але поки почекаємо

      Сьогодні минає останній день, коли партії, які хочуть узяти участь у дострокових виборах, мають подати свої списки до Центральної виборчої комісії. Потенційні лідери виборчої кампанії свою позицію оголосили. А що кажуть у тих партіях, які показали на минулих виборах непогані результати (більше одного відсотка голосів)? Чи будуть вони балотуватися цього разу?

Народна партія

      Минулого року Народному блокові Литвина для проходження до Верховної Ради не вистачило всього лише піввідсотка голосів. НБЛ фінішував сьомим. Через таке фіаско з партії вийшло багато людей-кон'юнктурників, які сподівалися втриматися в політикумі на рейтингу Литвина, а сам Володимир Михайлович каже, що зосередився на роботі в Академії наук.

      Народна партія таки братиме участь у виборах. «Безумовно, безумовно ми підемо на вибори», — сказав у коментарі «УМ» заступник голови НП Олег Зарубінський. Щоправда, з одним зауваженням: «народники» сумніваються, що вибори пройдуть саме 27 травня. «Провести вибори у цей день так, щоб вони були визнані і суспільством, і міжнародною спільнотою, неможливо, — каже Олег Олександрович. — Порушено процедури, Центральна виборча комісія не функціонує. Вона ще не прийняла жодного рішення. Конституційний Суд — безпорадний. Але ми вважаємо, що саме він у цій ситуації повинен сказати своє слово».

      Відтак Народна партія пропонує перенести дату виборів, але не пізніше ніж цьогорiч. «Бо тоді Україну може чекати політичний, суспільно-політичний і навіть економічний колапс», — застерігає заступник голови НП.

      Олег Зарубінський каже, що партія виконає всі потрібні для балотування процедури — і з'їзд, і укладання списків — саме тоді, коли буде домовлено про нову дату виборів. Народна партія сподівається, що на дострокові вибори погодяться всі впливові суб'єкти. «Ми не хочемо, щоб ідея дострокових парламентських виборів була здискредитована, — відзначає пан Зарубінський. — Нас турбує, коли половина політикуму бойкотує організацію проведення виборів, коли нема глибокої згоди. Ми не хочемо, щоб ідея народного арбітражу була спаплюжена».

«Віче»

      Партія, яку тривалий час розкручувала Інна Богословська, набрала на минулих виборах 1,74 відсотка голосів. Виборець не повівся на черговий яскравий, але значною мірою технологічний проект.

      Нині Інна Богословська працює заступником міністра юстиції в уряді Віктора Януковича, тож і указу про розпуск не підтримує. «Перш за все треба сказати, що з самого початку указ Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради був поза законом, — сказала пані Інна в ефірі програми «Свобода слова» на ICTV. — Як Президент сам сказав, він «керувався духом Конституції». Такого не може бути. І це величезна проблема, яка є проблемою українського суспільства не тільки зараз».

      Інна Германівна додала, що недавно проаналізувала з помічниками список порушень Конституції, які вчинив Президент. «Початок був, коли Віктор Ющенко, ще не будучи обраний Президентом, прийняв присягу в залі Верховної Ради за відсутності депутатів на Конституції України. Не можна було так починати. Усе, що так починається, погано закінчується», — відзначила заступниця міністра.

СДПУ(о)

      Соціал-демократи йшли на минулі вибори у складі блоку «Не так!», але набрали на них лише 1,01 відсотка голосів. То був провал політичної сили, яку колись називали «партією влади». Але кільком представникам СДПУ(о) таки вдалося вернутися у владу. Так, Михайло Папієв став міністром праці та соцполітики, Нестор Шуфрич — міністром із питань надзвичайних ситуацій, а, наприклад, Ігоря Шурму працевлаштував до себе заступником міський голова Харкова.

      «Ми братимемо участь у виборах, — розповів «УМ» колишній народний депутат Юхим Фікс, — але тільки після того, як буде рішення Конституційного Суду. Після того ми будемо визначатися, як підемо, куди підемо і що потрібно робити».

      Крім того, додає пан Фікс, КС може визнати указ глави держави неконституційним. «Давайте не будемо спішити з виборами, — зазначає головний есдек Криму, — бо тоді що, в нас буде два парламенти, два уряди? Поспіх тут тільки нашкодить».

      Про сам же указ політик каже, що рішення Президента не юридичне, а політичне. «Але нехай КС тут вирішить. Якщо щось — ми підемо на вибори. А по-друге, — додає пан Фікс, — ми ж із вами розуміємо, що вибори ні законодавчо, ні організаційно провести 27 травня не вдасться».