Падіння Берлінської стіни

      Зник останній, 18-метровий, залишок Берлінської стіни, повідомила «Німецька хвиля». Ні, його не розтягнули на сувеніри туристи, а знищила позавчора міська влада. Цей відтинок стіни та розташований біля нього будинок у районі Потсдамської площі становили єдиний музейний комплекс, який було залишено на згадку прийдешнім поколінням. Але з огляду на брак фінансування та плани міської влади збудувати на цьому місці будівлю Міністерства захисту довкілля, раритет доби «холодної війни» став непотрібним.

      Німецький бізнесмен Еріх Штанке, який викупив цей шмат стіни 1990 року, — тепер у відчаї. Не допомогли численні суди та звернення до громадськості. «Тут розстрілювали людей, і тепер ця частина світової спадщини людства рознесена на друзки. Це безчестя», — вважає Штанке. Справді, Берлінський мур з 1961 року був зловісним символом розділеної Європи. У листопаді 1989 року, за погодженням з тодішнім керівником Радянського Союзу Михайлом Горбачовим, стіну, яка розділяла східну, комуністичну, та західну частини давньої німецької столиці, почали руйнувати учасники багатотисячних маніфестацій. Так було покладено початок об'єднанню двох Німеччин. Отже, залишки муру, який наприкінці 80-х німці розмалювали «свободолюбивими графіті», воістину, можна вважати історичним раритетом. До речі, він користувався популярністю у туристів, які відвідували Берлін — шматочки стіни розтягували на сувеніри. Крім того, Берлінська стіна була свого роду музеєм останніх років комуністичного правління. Так, на початку 90-х стіну розмалювали німецькі художники різноманітними соціальнополітичними плакатами. Сюжет найвідомішого з них увійшов навіть в анали сучасного мистецтва — під зображенням одіозного генсека СРСР Леоніда Брежнєва та керівника НДР Еріка Хоннекера, які, за звичкою, міцно цілуються в губи, було написано: «Врятуй нас, Боже, від цієї смертельної любові».