Благодать із запальнички

      Як відомо, містерія Великодня починається в єрусалимському храмі Гроба Господнього — з молитви вірян за сходження Благодатного вогню. Доки триває чекання, світло в храмі гасне, і всі моляться з незапаленими свічками. Диво сходить на християн тоді, коли в лампадці єрусалимського патріарха само собою з'являється полум'я — у перші хвилини священний вогонь не пече, тож присутні навіть «вмивають» ним обличчя. Відтак iз Єрусалима Благодатний вогонь розходиться по всьому світовi.

      Вірити в подібні чудеса чи ні — справа особиста. Як-то кажуть, довіряй, але перевіряй, і єрусалимського патріарха за традицією ретельно перевіряють (аби не сказати — обшукують) перед тим, як він заходить до кувуклії — каплиці над Гробом Господнім, щоб священик не проніс із собою, запальничку чи коробку сірників. Інакше дива не станеться, і віряни почуватимуться ошуканими.

      Що ж, тим із них, хто є свідком народження Благодатного вогню у храмі Гроба Господнього, простіше розв'язати питання скепсису чи, навпаки, побожного преклоніння перед дійством. Решті християн світу доводиться ще й увірувати в те, що вогонь, привезений їхніми посланцями на рідні загумінки, є справді часткою небесного дару. В Україну, приміром, цього року Благодатний вогонь привіз брат Президента — Петро Ющенко. За даними джерел «УМ», щоб не загасити вогонь, його везли неблизьким шляхом — через Йорданію, пильнуючи та наглядаючи за цим особливим вантажем. Після цього, як пам'ятає наш читач, Благодатний вогонь у присутності глави держави був переданий Софії Київській. Трохи за іншим сценарієм все відбувалось у Московській патріархії...

      Посланець Української православної церкви Московського патріархату архієпископ Павло (намісник Києво-Печерської лаври і палкий прихильник надання їй ставропігійного статусу, тобто прямого підпорядкування патріарху Московському та всієї Русі Алексію ІІ) також побував у Єрусалимі. І «взяв» там для своїх вірних Благодатного вогню. Проте подальший його шлях лежав через ізраїльський аеропорт, де хочеш не хочеш, а зі священним вогнем довелось попрощатись — інакше архієпископа Павла просто не пустили б на борт літака. Зійшовши на рідну землю, він «відродив» вогонь, переплутавши Бориспіль із храмом Гроба Господнього, а клацання запальничкою — з Божим промислом. Так, принаймні, подейкують злі язики, всю злість яких «Україна молода» намагалась перевірити в прес-службі Московського патріархату, проте почула там питання алаверди: чи дійсно нам нема чим більше зайнятись, як тільки цікавитись подібними речами? На тому розмова обірвалась і більше не відновилась.

      Зате коротка бесіда вийшла в нас з отцем Євстратієм (Зорею) — речником Київської патріархії. Ми запитали в нього, чи дійсно це так принципово, щоб Благодатний вогонь з Єрусалима прибув в пункт А чи В «неушкодженим»? «Християни не секта вогнепоклонників, — відповів о. Євстратій. — По-моєму, значно гіршим є те, що Українська православна церква Московського патріархату не йде на жоден контакт з іншими конфесіями. І все робить окремо від інших. А Благодатний вогонь із рук Президента України прийняти відмовляється, бо Ющенко, мовляв, особа — світська, й від того вогонь втрачає святість...».

      Вочевидь у запальничці архієпископа Павла святості значно більше. Проте хтозна, може, й не було ніякої запальнички? Стаються ж iнодi у світі дива...