Конфлікт усередині колись досить популярної (особливо серед молоді) партії «Пора» позавчора досяг свого апогею. Ще в обід в інформагенції УНІАН один з її лідерів Євген Золотарьов оголосив про незгоду iз політикою колишнього соратника Владислава Каськіва, яка призвела до конфронтації та протистояння усередині партії. Тому, зазначив він, «аби не руйнувати те, заради чого докладали стільки зусиль», було вирішено створити Незалежну громадянську партію «Пора».
Цій заяві передувало рішення двох третин членів центральної ради (під проводом Каськіва), яким визнали оголошену нещодавно підтримку руху «Народна самооборона» помилковою. Ініціатором співпраці з Луценком був донедавна голова політради «Пори» Євген Золотарьов. Тоді ж було припинено і повноваження політради, а новим її головою обрано Каськіва.
А вже через шість годин після оголошення Золотарьова в УНІАНІ особи, озброєні металевими обрізками труб і палицями зі вбитими цвяхами, увірвалися до приміщення, де перебували члени профспілки виконкому громадянської партії «Пора» — саме ті, хто висловлював незгоду зі звільненням Золотарьова. Нападники в кількості 70 чоловік, відбираючи мобільні телефони, били усіх, тож серед постраждалих опинилися і журналісти, які саме перебували в офісі «Пори».
За свідченням очевидців, через півгодини після нападу на місце інциденту прибув і Каськів, який поводився дуже агресивно. А коли працівники ЗМІ спробували взяти у нього коментар, Влад накинувся на оператора, зламав камеру й погрожував фізичною розправою. Правоохоронці, які прибули на місце події, встановили, що нападники — теж із «Пори», а конфлікт виник на грунті внутріпартійного протистояння.
Як розповів «УМ» один із постраждалих, голова страйкому профспілки виконкому комітету ГП «Пора» Олег Охтирський, агресивність недавніх соратників сплахнула через незгоду іншої частини «Пори» з позицією Каськіва. «Наразі всі ми написали заяви у міліцію. Серед наших є шість постраждалих із травмами різного ступеня важкості. У бійці брали участь не всі — в основному нападали саме члени переобраної під головуванням Каськіва політради».
Людина, яка побажала залишитися неназваною, також повідомила кореспонденту «УМ», що засудження співпраці з «Народною самообороною» відбулося після того, як деякі «регіонали» нібито домовилися з Каськівом про бездіяльність «Пори» на тлі політичного протистояння між Прем'єром і Президентом. Сам Каськів спростовує факт своєї продажності.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
