Вгамоване «печерне право»

07.04.2007

      Навала коаліціянтів на Печерський райсуд, очолювана «регіоналом» Ківаловим та екс-головою цього суду Колесниченком, що відбулася в середу, нині сходить нанівець. Звісно, Сергій Ківалов ще вимагає від суддів письмових пояснень щодо винесеного ними рішення про призупинення дії постанов Верховної Ради про  призначення членів Центрвиборчкому (мовляв, розглянемо ваші дії на Вищій раді юстиції та в Комітеті ВР із питань правосуддя, i якщо рішення було неправомірним, звільнимо), але головного завдання, станом на вчора, «регіонали» так i не виконали.

       Ідеться про судовий розгляд позову Кабміну до Президента щодо його указу про припинення дії низки постанов уряду, якими вони відмовилися фінансувати вибори й узагалі підкорятися законній волі глави держави. Незважаючи на чималу присутність нардепів від ПР у будівлі суду в середу та захоплення Володимиром Колесниченком головної печатки Печерської Феміди, розгляд цього питання того дня так i не відбувся. Не відбувся він і вчора, хоча у ЗМІ й запускали «дезу» про початок розгляду. Зрозуміло, що на Пасху судді заради примх «регіоналів» та їхнього лідера також не збиратимуться.

      Мало цього, за словами нардепа від БЮТ Олега Ляшка, ніякого позову Кабмін взагалі не подавав! Принаймні у цьому його запевнила особисто суддя Олена Умнова, яка «своїми дітьми i Господом Богом» поклялася депутату, що такий позов відсутній у її провадженні, та й взагалі в усьому суді немає жодної скарги від коаліції. Тож депутат Ляшко каже, що якщо якась ухвала суду на користь уряду все ж таки з'явиться, це буде фальшивка, яку ймовірно проштампував загарбаною печаткою пан Колесниченко.

      До речі, щодо Колесниченка. Президент ще в середу зробив «хід конем» і скасував свій указ дворічної давності про переведення цієї особи на роботу до Печерського райсуду, відтак місцем роботи для нього є Умань, звідки він, власне, й видерся на Печерські пагорби. Володимир Колесниченко вважає цей указ незаконним i збирається його оскаржувати. Має право, але на це потрібен час, що теж не грає на руку непокірним коаліціянтам.

      Ще один бал на користь правосуддя: позавчора ввечері Печерський райсуд провів збори суддів, на яких було ухвалено рішення звернутися до Ради суддів України, Ради суддів Києва, Вищої ради юстиції і Верховного Суду з приводу ситуації, що склалася. За словами в.о. голови суду Інни Отрош, ці збори пройшли за участю голови Апеляційного суду Антона Чернушенка та заступника голови Верховного Суду Петра Филипчука. При цьому збори визнали саме пані Отрош легітимним виконувачем обов'язків голови суду.

      Одразу після цього Інні Отрош почали телефонувати з погрозами (які вона зафіксувала й заявила в потрібні інстанції), тож судді та її помічниці було виділено охорону. Але зрозуміло, що погрожуючи, невдахи-штурмовики лише засвідчують власне безсилля.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>