Європейський парламент схвалює ініціативу Президента України провести дострокові вибори до Верховної Ради, оскільки це нормальна міжнародна практика, повідомила вчора «Німецька хвиля». Про це заявив під час свого перебування в Києві доповідач комітету закордонних справ Європарламенту у справах України Міхал Камінський, який також повідомив, що найближчим часом в Європарламенті мають пройти позачергові слухання щодо України. Міхал Камінський висловив упевненість, що внутрішньополітичні події не позначаться на відносинах України з Євросоюзом, бо ЄС підтримує демократичні процеси в країні, а не конкретну політичну силу. Зі своїми симпатіями мають визначитися самі українці на дострокових парламентських виборах, вважає євродепутат. Він аргументував свою думку наступним чином: «Останні вибори в Німеччині були достроковими. Президент Ширак розпустив парламент у Франції, і ніхто не говорив, що там є зазіхання на демократію. Дострокові вибори— абсолютно нормальна річ в європейській політичній системі». Міхал Камінський зазначив, що нинішня ситуація в Україні спровокована недосконалістю законодавства та політичною корупцією. Європарламентарій також повідомив, що нині він готує доповідь щодо України, яка буде заслухана в червні. В документі йтиметься про українські демократичні перетворення. Конституційна реформа у доповіді не розглядатиметься.
Польща та Естонія висловлюють повну підтримку проєвропейському курсові розвитку України та її демократичним силам. Про це в середу заявили президент Польщі Лех Качинський та естонський лідер Тоомас Гендрік Ільвес, який перебував із робочим візитом у польській столиці, повідомляє «Німецька хвиля».
Свою думку з приводу політичної ситуації в Україні висловив у середу прем'єр-міністр Польщі Ярослав Качинський. Він наголосив, що, з точки зору польського уряду, єдиним виходом із кризи, що склалася в Україні, є проведення дострокових виборів. За словами Качинського, будь-які спроби поставити під сумнів легітимність президентського указу про розпуск парламенту і призначення нових виборів є контрпродуктивними: «Рішення Президента має виконуватися. Заяви про те, що це рішення виконувати не будуть,.. ну це є просто підрив Конституційного ладу», — сказав Качинський. Глава польського уряду запевнив, що Польща готова надати Україні допомогу, але лише за умови надходження відповідного прохання з Києва. Водночас Ярослав Качинський зазначив, що будь-яке надмірне втручання польської сторони не слугуватиме українським інтересам.
Коментатор Російської служби Бі-Бі-Сі Артем Кречетников звернув увагу в своїй учорашній аналітичній статті під назвою «Без танків і царя-батюшки», що «в порівнянні з часами Помаранчевої революції та «газовим конфліктом» на початку 2006 року реакція Москви на політичну кризу, яка розгортається в Києві, виглядає, на подив, стриманою. Перші особи Росії зберігають мовчання. Лише спікер Держдуми Борис Гризлов м'яко побажав «нашим колегам в Україні» не допускати насилля на вулицях, а ще глава МЗС Сергій Лавров пообіцяв посередницькі послуги, «якщо таке сприяння буде Україною затребуване». І сказав він це не як спеціальну заяву, а ніби між іншим, під час спільної пресової конференції зі своїм вірменським колегою Варданом Осканяном. Рада Держдуми Росії навіть відмовилася обговорювати питання про підготовку заяви у зв'язку з подіями в Україні. «На цьому гострому етапі втручатися некоректно», — заявив у інтерв'ю радіостанції «Ехо Москви» голова комітету з міжнародних справ нижньої палати російського парламенту Костянтин Касачов. Можливо, в Москві пам'ятають досвід осені 2004 року, коли відкрита підтримка Віктора Януковича дала зворотний ефект. Тепер Москва вже не ризикує складати всі яйця в одну корзину.
Стосовно можливого насилля, то російські аналітики та політики сходяться на думці, що в Україні неможливе повторення драматичних російських подій 1993 року з розстрілом парламенту. «Українці в цьому сенсі дуже різняться від нас: вони — народ доброзичливий, толерантний, європейський», — висловлює загальну думку відомий російський ліберальний політик Борис Нємцов.
Підготував