Хочу шматочок Криму

      Після минулорічної серії самозахоплень земельних ділянок у Сімферополі й довкола нього її учасники цілеспрямовано вимагають від місцевої влади будь-що узаконити наділи. А оскільки в тих допоки немає ні снаги, ні можливостей ощасливити всіх і вiдразу, все ті ж натхненники й організатори пікетувань місцевих Радміну, ВР, бійок iз міліцією iз тим же завзяттям підбивають народ на подальшу перевірену тактику — перекриття автотрас. Голові меджлісу Мустафі Джемілєву після першого блокування пожвавленої автомагістралі Сімферополь — Ялта вдалось вмовити людей більше не виходити на трасу. Але чи надовго?

«Алаверди» спікера

      На першу цьогоріч «ластівку» з перекриттям дороги «радикально налаштованими» кримськими татарами відразу ж відреагував голова ВР Криму Анатолій Гриценко. «Організатори акції, — йдеться в оприлюдненій парламентською прес-службою заяві спікера, — намагаються виправдати свої дії нібито «небажанням» кримських властей задовольнити справедливі вимоги частини кримських татар щодо виділення їм земельних ділянок під індивідуальне будівництво житла. Тим самим вони не тільки свідомо вводять в оману широкий загал в автономії і країні, а й дискредитують більшість кримськотатарського населення, яке щиро бажає жити в злагоді зі всіма кримчанами».

      Уже понад рік земельні проблеми на півострові — в центрі уваги місцевих Верховної Ради та Радміну, органів місцевого самоврядування, на території яких зафіксовано самозахоплення. За цей час спільно з лідерами національного руху депортованих, а також організаторами акцій вдалось публічно і детально вивчити кожну конкретну ситуацію iз самозахопленнями, встановити причини і накреслити шляхи правового вирішення накопичених протиріч в інтересах усієї кримської громади. У заяві спікера наголошується, що подробиці перебігу і результати цієї роботи доводилися до відома вищого керівництва країни, а також зацікавлених державних органів.

      Однак схоже, що подібні методи не влаштовують так званих лідерів кримськотатарського народу, які звикли силовим шляхом домагатись односторонніх уступок із боку влади. Насамкінець Анатолій Гриценко рекомендує «горе-патріотам не випробовувати терпіння всієї кримської громади і не підштовхувати правоохоронні органи до використання силових методів вирішення конфліктів».

Інтерес — солідні відступні

      Якщо ще два—три роки тому репатріанти періодично звертали увагу здебільшого на вільні чи «проблемні» території Південнобережжя, то з минулої весни під масову роздачу потрапив Сімферополь і Сімферопольський район. У їхніх адміністративних межах на початок 2007 року обліковано відповідно 12 та 42 самозахоплення. В останньому випадку — це понад 1700 гектарів разом із законними паями конкретних власників, садами і ріллею держпідприємств. Їх теж самовільно собі «нарізали» і почали власноруч забудовувати, як  кримські татари, так і слов'яни. Усього наразі претендують на земельні ділянки у шести сільрадах, що чітко по периметру межують із кримською столицею, понад 16 тисяч осіб. З них лише 5,3 тисячі — мешканці району, решта — приїжджі звідусіль, у тому числі з сусідніх областей.

      Якщо земельний апетит народу не вдасться вгамувати, бідкається голова райдержадміністрації Віктор Павлов, то район може реально перетворитись із сільськогосподарського у щільний дачний масив з іще більшою купою проблем. Адже й до старту масових акцій навесні 2006 року тут під житлове будівництво вже було виділено понад 42 тисячі наділів, з них 23 відсотки репатріантам. Ці ділянки виділені у 46 селищах, де немає системи каналізації, доріг із твердим покриттям, лише до трьох сіл підведено газ, а до дев'яти — воду. За словами керівника району, на всю цю «соціалку» потрібно мінімум 50 мільйонів гривень, котрі найближчим часом не під силу ні районному, ні республіканському бюджету.

      Якщо взагалі казати про забезпеченість кримчан землею, то наразі, за даними республіканського комітету із земельних ресурсів, вона у середньому становить 0,68 гектара на кожного жителя. Депортованим із числа кримських татар перепадає по 0,81 гектара. Це при тому, що лише 19 відсотків із них мешкає у сільській місцевості і володіє 186 тисячами гектарів.

      То чим же вмотивована нинішня хвиля експропріації землі на півострові? Дехто небезпідставно гадає, що елементарним бізнесовим інтересом. Як висловився на нещодавньому засіданні громадської колегії при голові Радміну автономії заступник Постійного представника Президента України в Криму Валерій Пробий-Голова, «землі відведені під конкретні проекти, а там вже стоять самозахопники і торгуються за відступні».

      Це ж саме спадає на думку і сільському голові Укромного, що неподалік Сімферопольського аеропорту, Володимиру Бехтольду. «Я вам реально можу показати в селі чотири—п'ять осель, які належать нинішнім самозахопникам,— апелював до конкретики у розмові зі мною голова.— Будинки на двох ділянках добротні, щоправда, трохи недобудовані. Їхні господарі пішли на захоплення землі, щоб заробити на цьому, ось і буде за що добудувати свої обійстя».

      А ось голова Бахчисарайської райдержадміністрації Ільми Умеров вважає інакше: «Коли існує проблема Південного берега, засилля там комерційних структур, то кримськотатарська проблема перетворюється у ширму, котру комусь дуже вигідно укріплювати. Якби земельну проблему не заганяли в тупик у 2002—2004 роках, то сьогодні, певен, питання про напружену ситуацію у Сімферополі і навколо нього не стояло б. Не стану заперечувати повністю бізнесовий інтерес, можливо, він таки є, але нехай цим займаються правоохоронні органи».

      Проте, виявляється, правоохоронцям покласти край спекуляціям і головне — «чорному ринку» землі — не так вже й просто. Начальник відділу прокуратури Криму з контролю за дотриманням природоохоронного законодавства Данило Стадник пояснив: ми за цими фактами порушуємо кримінальні справи, проте у судах вони нерідко повністю «розсипаються» через відсутність у доказовій базі даних кадастру землі й документального розмежування самих населених пунктів. Мовляв, якщо немає меж, то взагалі невідомо, хто може розпоряджатись землею, а отже, її самозахоплення не тягне на кримінал.

Без «дорожньої карти», але з електронним реєстром

      У лютому Президент Віктор Ющенко виступив з ініціативою підписання документа «Про взаємні зобов'язання кримських татар і кримської влади». Документ розглядається як своєрідна «дорожня карта» з урегулювання міжнаціональних відносин в автономії, бурхливим каталізатором яких, безперечно, у більшості випадків є саме земельні й майнові суперечки. Проте місцеві керiвники досі не відпрацювали критерії і структуру того документа.

      Щоп'ятниці засідає спеціальна комісія під головуванням віце-прем'єра Миколи Колісниченка і нібито намагається «розрулити» вкрай болючу ситуацію. Зокрема, минулого тижня на черговому засіданні Радміну керівник комісії доповів про попередні підсумки комплексної земельної перевірки Сімферопольського району, отож станом на 20 березня «відпрацьовано» матеріали по 15 «галявинах протесту». Підрахували, що акції завдали державі збитків на 6,2 мільйона гривень. Йдеться про витоптані посіви, вирубані плодові дерева тощо. Але цікавіше інше: згідно з електронним реєстром землевласників, 467 протестувальників уже мають 840 земельних ділянок. Серед них виявились справжні рекордсмени, за котрими числиться по 13 ділянок.

      Урядова комісія зафіксувала також численні порушення у самій царині землекористування, позаяк самозахопники отаборились у санітарних зонах кладовищ, охоронних зонах газопроводів, режимних об'єктах, на вже розпайованих землях, які є приватною власністю. На ці факти повинні відреагувати вже компетентні органи.

      Микола Колісниченко поінформував колег і про деякі здобутки. Так, вдалося знизити напругу в Алуштинському регіоні. Оскільки остаточно затверджено межі нового мікрорайону на площі 54 гектари. Половину землі під індивідуальне будівництво планується надати тутешнім черговикам, решту — депортованим. Щодо визначення грошової оцінки землі, то ця робота стримується недостатнім фінансуванням.

ДОВІДКА «УМ»

      Віднині Радмін має повну картину використання земель у Криму. Сьогодні на півострові під індивідуальну житлову забудову виділено 383,7 тисячі земельних ділянок, з яких 20,9 відсотка належать депортованим. 19 тисяч ділянок досі не освоєні, у тому числі майже 10 тисяч репатріантами. Тільки торік Держземінспекція Криму зафіксувала 2493 самозахоплення на площі 21308 гектарів. По них складено 1593 протоколи, 1493 ухвали про притягнення до адміністративної відповідальності, 541 матеріал передано в органи прокуратури, 220 матеріалів направлено до судів.