В Україні вперше централізовано закупили алотрансплантати шкіри
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Незважаючи на декларовану безкоштовність вітчизняної медицини, кожен із нас витрачає певні суми не лише на тарифіковану допомогу приватних лікарів, а й на «гонорари» медикам, які працюють у державних поліклініках. Це підтверджують результати опитування, проведеного компанією Research & Branding Group. Так, середньостатистичний українець протягом року витрачає на візити до лікарів приблизно 466 гривень. А придбання медикаментів обходиться йому дорожче — у 595 гривень на рік.
Інформацію шляхом особистого інтерв'ю соціологам надавали мешканці всієї України: 24 областей та Криму. За словами організаторів опитування, 2089 респондентів вибирали за спеціальною квотою: вони представляли доросле населення держави за місцем проживання, статтю та віком. Дослідження тривало від 26 лютого до 5 березня цього року. Похибка не перебільшує 2,2 відсотка.
За даними опитування, на сьогоднішній день ані традиційний, ані нетрадиційний види медицини не користуються беззастережною довірою з боку населення. Але більшу прихильність українці висловили до офіційних методів лікування: 50% опитаних поставили «галочку» навпроти варіанта «в цілому довіряю», 23% — «і довіряю, і ні», ще 23% — «у цілому не довіряю», 4% не змогли дати точну відповідь.
Також виявилося, що найчастіше пацієнти розрізняють медичні послуги за їхнім економіко-правовим статусом: 59% опитаних надають перевагу послугам державних медичних установ, 18% — приватних, а 10% звертаються до представників народної та нетрадиційної медицини.
За допомогою респондентів соціологи склали рейтинг інфекцій, яких найбільше побоюються мешканці України. 46% опитаних назвали найстрашнішою хворобою туберкульоз, 43% — СНІД, 25% — пташиний грип, 17% — гепатит, 11% — ГРЗ, 7% — чуму, 6% — холеру і 2% — хламідіоз. Президент Всеукраїнської асоціації паліативної допомоги Світлана Мартинюк-Гресь вважає такі показники цілком обгрунтованими. «Ми дихаємо одним повітрям, маємо достатньо стресів, не найкраще екологічне становище та живемо в нестатках, — каже вона. — Це і є головні чинники, які спричиняють розвиток туберкульозу. Крім того, відвідуючи лікарню, ми не можемо бути впевнені, що не отримаємо там у «подарунок» ВІЛ-інфекцію. Це наше реальне життя, адже практично всі лікувальні установи забезпечені дезинфікуючими засобами лише на 30 — 40 відсотків».
Соціологи своїм новоспеченим дітищем задоволені: мовляв, медична тематика, на відміну від політичної, дає змогу отримати більш строкаті й непередбачувані результати. Спеціаліст компанії Research & Branding Group Євген Копатько обіцяє: їхня організація не припинятиме вивчення рівня здоров'я українців. «Виховання медичної грамотності людей не повинно грунтуватися на якихось фобіях. І наше дослідження — це лише перший крок на шляху до довгої роботи», — підсумовує він.
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Голодування може мати погані генетичні наслідки для наступних поколінь – те, чого не вистачає у вашому раціоні, може також впливати на здоров’я ваших нащадків. >>
Заяву про зменшення кількості медичних вишів зробили УМОН. Студенти медичних спеціальностей повинні отримувати базову вищу освіту у класичних ЗВО, а вже після цього навчатися на потужних медичних факультетах. >>
Чверть дітей віком від 7 до 9 років серед країн Європи, Західної та Центральної Азії мають надмірну вагу, зокрема 11% – ожиріння. >>
Спільно з Міністерством охорони здоров’я Міністерство оборони України представили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яку впровадять до листопада 2025 року. Її мета — «змінити застарілу систему». >>
Перелік тестів, шкал аналізу та методик, за якими реабілітологи зможуть оцінювати функціонування пацієнта, що потребує реабілітації затвердило Міністерство охорони здоров’я України. >>