Ще 58 днів — і всіх виженуть!

      Машини з бійцями спецпідрозділу «Беркут», які ще напередодні бовваніли посеред двору Кабінету Міністрів, перед початком його вчорашнього засідання перегнали у затишніше місце. І навіть проходити вулицею біля урядового будинку на цей час дозволили всім, а не тільки власникам спеціальних перепусток. Але підлеглі Василя Цушка не можуть так, щоб зовсім уже без ляпів — біля одного з бокових входів стояв понурий міліцейський «воронок» з оптимістичною табличкою — «Конвой».

      Журналістів, які висвітлюють роботу уряду, заздалегідь попередили — віднині діють нові правила, тож жодних прямих контактів iз міністрами! А спостерігати за ходом засідання можна буде тільки на телеекрані і своїми нерозумними питаннями не відволікати. Через півгодини всі зрозуміли, чому так лютує оточення Віктора Януковича.

Шоу «За дверима»

      «На момент проходу Прем'єра тут не буде навіть техніків прямої трансляції, — чоловік у коричневому костюмі наполегливо гнав представникiв преси в найвіддаленіше приміщення без кондиціонера. — Вас надто багато зібралося». Коли в кінці коридору з'явився особистий охоронець Віктора Федоровича, який «зачищав» дорогу для свого шефа, пишучу братію миттєво заштовхали всередину і замкнули двері на ключ. «Залишилося ще пустити газ», — сумно пожартував хтось.

      Прем'єр, усупереч своїй звичці, одразу ж почав з головного. «Як ви всі знаєте, вчора (йдеться про вiвторкову зустрiч. —Авт.) я чотири години спілкувався з Президентом Ющенком у спокійній обстановці, — почав він. — Його указ виглядає досить сумнівно, практично він порушує Конституцію».

      Пряма трансляція, як і більшість справ нинішнього Кабміну, була організована просто бездоганно: півекрана займала спина телеоператора, а хто виступає і що говорить, можна було тільки здогадуватися. Втім повна ізоляція не тільки згуртувала колег, а й дозволила всім охочим у вузькому колі голосно коментувати найцікавіші висловлювання пана Януковича.

      «За півроку ціни в Україні не зростали», — вів Прем'єр. («Одразу видно, що за квартиру не він платить»). «Ми не можемо допустити жодного тиску на Конституційний Суд з боку Президента і його секретаріату», — погрожував керівник Кабміну. («А з боку Анатолія Пригодського (бізнесмен, близький до Віктора Януковича. — Авт.)?!! Чи «синьо-білі» мають більше повноважень?»). «Президент, ймовірно, помилився. Є висновки Мін'юсту, експертні висновки юристів — Конституція порушена», — продовжував голова виконавчої влади. («То їм власні юристи, а не Конституційний Суд Основний закон трактують?!»).

      Продовжуючи тему, Янукович зробив сенсаційну заяву: голова Конституційного Суду подає у відставку! «Бо він дуже порядна людина!» — прокоментував Прем'єр. («А замість порядного поставимо свого, нормального, донецького...»).

Віддам усе! Крім Кінаха й Мороза...

      Віктор Федорович дав зрозуміти — заради скасування дострокових виборів він погоджується на «зраду принципів». Тобто якщо Віктор Ющенко забере своє рішення назад, Янукович підтримає заборону парламентським «зайчикам» стрибати з фракції у фракцію і навіть, можливо, стане прихильником імперативного мандата. Що там казати, навіть своє улюблене дітище — Закон про Кабмін — погодиться трохи обрізати, у частині неймовірних повноважень. А також виконувати Універсал національної єдності. І найголовніше (не хапайтесь за серце, Олександре Олександровичу!) — з Прем'єром можна буде вести мову про політреформу.

      «Ми готові втрачати, — понуро заявив він. — Ми готові знову і знову сідати за стіл». («Ну це вже як на хорошому весіллі», — кепкували у прес-центрі).

      «Якщо Президент цього не зробить, то ми виконаємо рішення Конституційного Суду, як я зробив у 2004 році», — грубо закликав до примирення Прем'єр. («Перший раз у 1970-му, по-моєму... Чи коли трапилася та історія з шапками?»).

      «Але повсякденна робота має йти, і ми мусимо працювати цілодобово, уважно стежачи, як працюють наші підлеглі», — підняв планку вимог Віктор Федорович. («Це вже якийсь Горець! Та не смійтесь так голосно, у залі вони ж усе, напевно, чують!..»).

      «Розмови про вибори і підготовку до них припиняємо. Так? А хто хоче в них брати участь, я даю таку можливість», — пафосно закінчив вступне слово Віктор Янукович. У цю мить віце-прем'єр Андрій Клюєв підняв руку.

      — Що? — не зрозумів Янукович.

      — Нині ми маємо складну ситуацію. Тому вважаю, що засідання Кабміну треба проводити не раз на тиждень, а у понеділок, середу та п'ятницю, — дотепно розрядив ситуацію Клюєв, мабуть, розуміючи, що перспектива займати це крісло до 2011 року повільно тане в імлі.

      «Ваши указанія, Віктор Фйодоровіч, будєм виполнять», — взяв слово хтось із голосом, схожим на Азарова.

      «Україна має можливість у 2007 році перейти на вищий щабель розвитку, — неофіт цього Кабміну Анатолій Кінах, даючи зрозуміти, що гроші заплачені недаремно, монотонно читав з папірця. — Треба доводити логіку дій уряду, перспективи і тенденції...».

      Чергову порцію шаманських заклинань, що жодних виборів не буде, перервав міністр оборони Анатолій Гриценко. «Якщо військовий відмовиться підкорятися наказу, він відповідатиме перед трибуналом. Указ Президента про проведення дострокових виборів не скасований, отже, всі ми зобов'язані виконувати його. В іншому випадку, настає кримінальна відповідальність. — Гриценко добряче розізлив колег. — Проблему моральної відповідальності розв'язати дуже легко: кожен, хто не погоджується, може написати заяву».

      «Так-так, у кожного є таке право», — багатозначно мовив Янукович.

...

      Газета «Урядовий кур'єр», помістивши у вчорашньому номері всі можливі постанови Верховної Ради, Кабміну та укази Президента про нагородження медалями різних хороших людей, текст найрезонанснішого документа вiд Ющенка чомусь не надрукувала. Тільки зазначила, що такий указ вийшов.

      А в цей час група підтримки виконавчої влади, що розташувалася у парку навпроти будинку уряду, виглядала дуже втомлено. Дві тітки передпенсійного віку, ледь начепивши на себе сині безрукавки «Союз молоді регіонів України» 62-го розміру, жалісно дивилися на розкішні чорні лімузини із тризначними номерами. А зграйка неповнолітніх дівчаток, загорнутих у прапори Комуністичної партії, пила пиво з горла і смачно плювала собі під ноги. Одна з них, відчувши інтерес публіки i відсунувши цигарку, закричала: «Яну-у-у-у-к-о-о-о-в-і-ч!» — «Га-га-га!» — весело підтримали її подруги.