Одесити й самі точно не знають, скільки гостей з різних куточків Землі побували в них на Гуморині. Кажуть лишень, що всі готелі — від найдешевшого до шалено дорогого — на вихідні були забиті, а номери заброньовані ще місяць тому. Як розповів «УМ» начальник Департаменту рекреаційного комплексу й туризму Одеської міськради Віктор Аксанюк, першого квітня в Одеському аеропорту кожні сім хвилин сідав літак із гостями, а на самій лише вулиці Приморській організаторам довелося розмістити 300 автобусів.
Не знаю, як іншим гостям, а мені найцікавішим здалося «занурення» у святкову колону, яка поволі рухалася від Соборної площі до Куликового поля через центральну частину міста. І кого там лишень не було! І Президента не було, і Прем'єр-міністра... Зате з трибуни на колесиках енергійно вимахував руками вождь світового пролетаріату, на золотистому троні у величній позі сидів Дюк де Рішельє, по бруківці вицокувала аномально довгонога (бо ж на ходулях!) Катерина Велика в оточенні пишного почту, а в поцяцькованій халабуді на всю Одесу виспівували своє «Харі рама» місцеві кришнаїти. Публіка підспівувала й підтанцьовувала...
Роззяви посміхалися, коли повз них проходили діти з транспарантом «Тату, я хочу братика і 8000 гривень!» і браві хлопці з гаслом «Закоси від армії в кредит», мультяшні герої з плакатом «Спасибі Шреку за наше щасливе дитинство» і медики, які переконували, що «Харчування в лікарні — найліпше лікувальне голодування». За молоддю в білих халатах сунула черепашачим кроком, витріщаючи на всіх черепашачі оченята, велика зелена... карета «швидкої», за нею вистрибували справжнісінькі пірати з надувними молотками в руках. Одеські митники сиділи на купі конфіскату й повідомляли всім зацікавленим особам, що «кожен третій шмон — безкоштовний». А всілякі буратіни, мальвіни й інші дурні маріонетки, підвішені за ниточку до злого дядька з довгою бородою, волали: «Карабаси, припиніть нас дерибасити!» і вимагали скасувати роздуті тарифи на газ, енергію, тепло і воду. Зрештою справедливість узяла гору, і завищені тарифи у вигляді повітряних кульок злетіли в сіре одеське небо, а жадібний Карабас лишився ні з чим. Шкода, що такі речі трапляються тільки на перше квітня...
А ТИМ ЧАСОМ...
Гоголь + карнавалізація Полтави
Позавчора в Полтаві вперше відбувся карнавал сміху, зініційований управлінням у справах сім'ї, молоді та спорту міськвиконкому. Яскраву карнавальну ходу в історичній «пуповині» міста — від Корпусного саду до парку «Перемога» — очолював... Микола Гоголь. Бо ж саме першого квітня, у День сміху, його земляки разом з усім світом відзначили 198-му річницю з дня народження генія. І якщо раніше подібні «некруглі» дати в обласному центрі пошановували нудним офіціозом — покладанням квітів до пам'ятника Миколі Васильовичу місцевим начальством, то віднині цілком логічне суміщення першоквітнево-гумористичних заходів з іменинами видатного сміхотворця додаватиме особливого колориту.
Перший полтавський карнавал сміху за масштабами дійства, звісно, не міг конкурувати з одеською Гумориною. Певну пасивність земляків Гоголя у виготовленні карнавальних костюмів поки що довелося компенсувати активним залученням до шоу професійних і самодіяльних артистів із їхнім реквізитом. А в кінцевій точці карнавалу, де відбувалися оригінальні змагання справжніх козаків, забіги офіціантів, бої подушками, обійшлось без жодних «підстав». Зацікавленість виявили вони й до відкритої першого квітня у Галереї мистецтв традиційної щорічної міжнародної виставки карикатур «Карлюка—2007». До речі, її коронною темою також залишається «Світ Гоголя».