Оборона Керчі

25.12.2003

      Учора в Керчі зустрічалися президенти України та Росії, які, за попередніми офіційними повідомленнями, планували вирішити проблемне питання щодо розподілу морських територій в Азові та Керченській протоці. За інформацією інтернет-видання «Главред», Леонід Кучма та Володимир Путін планували підписати документ, напевно, у формі заяви, про спільне використання Керч-Єнікальської протоки, тієї самої, що відділяє Тузлу від материкової України і яка приносила досі в казну тільки нашої держави непогані гроші у вигляді лоцманського збору за прохід суден з Чорного в Азовське море. Коли це число «УМ» готувалося до друку, результати перемовин президентів ще не було оприлюднено, але якщо Кучма таки погодиться на спільне використання Керч-Єнікальського каналу, то це буде очевидним відступом України. І не стільки фінансовим, скільки політичним і стратегічним, позаяк спільність прав на цю протоку може потягнути за собою і задоволення вимог Москви щодо морських кордонів. Власне, подібне рішення стало б першим у низці російських вимог зі спільного використання Азова.

      До Сімферополя Леонід Кучма прибув ще вчора вранці, начебто демонстративно нехтуючи складною ситуацією у Верховній Раді або ж підкреслено показуючи впевненість у тому, що необхідна для нього конституційна реформа переможе здоровий глузд за будь-яких умов і навіть за умови його відсутності у столиці. Скидалося на те, що найважливіше питання у житті держави Президент проміняв на радість спілкування з Путіним.

      Його Леонід Данилович зустрічав на летовищі поблизу Сімферополя. Обидва президенти-сусіди вiдразу завантажилися в гелікоптер і полетіли поволі на схід півострова — до Керчі, де вже їх чекало місцеве керівництво і всі відповідальні за бізнес у Керч-Єнікальській протоці чиновники. Окрім того, як свідчить УНІАН, Кучму й Путіна зустріли біля Керченської міськради (де й відбувався робочий саміт) приблизно з півтори тисячі кримчан із ретельно виготовленими плакатами у стилі 1654 року. Наприклад, були серед моря плакатів і з такими гаслами: «Крим та Кубань разом навіки», «Україні та Росії бути разом», «Майбутнє — разом», «Простягнемо один одному руки». Останній змушує з сумною іронією згадати репліку Кіси Вороб'янинова до Остапа Бендера: «Нікогда Вороб’янінов нє протягівал руку!» — «Так протянєтє ногі, старий ідіот». Можливо, подібні міркування були рушійною силою не тільки тієї зустрічі, що її провели в Кисловодську «великий комбінатор» та «предводитель дворянства». Ми знаємо лишень те, що перед зустріччю віч-на-віч Кучма й Путін підійшли до моря вищезгаданих плакатів, трохи погомоніли з народом і запевнили, що головне в їхніх переговорах, як, власне, і в житті, — «щоб був добрий настрій».

      Як повідомляли українські ЗМІ, за гарної погоди президенти України та Росії планували після розмов тет-а-тет злітати на Тузлу (адже Володимир Володимирович там ще не бував, а лишень чув про цей острівець). За сприятливих погодних умов це могло б виглядати як символ примирення, «спільного майбутнього», «простягнутих рук» і кримсько-кубанської «змички». На жаль, коли «УМ» готувалася до друку, ще нічого не було відомо про льотну погоду над Керчю.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>