Янукович на ФНЄ. (Фото УНIАН.)
«Затесавшись» у лави учасників мітингу, чи то пак, Форуму національної єдності, який проводили на Європейській площі перед Українським домом члени правлячої коаліції, журналістка «УМ» аж ніяк не сподівалася почути щось компрометуюче. Ну справді, це ж уже просто смішно — розповідати про гроші, які нібито платять за участь у таких заходах, звезених студентів тощо. Смішно — не смішно, а все це було: групки молодих людей, не соромлячись, «ділили» прапори, бідкалися, як би не забути «відмітитися в списку», обговорювали, куди підуть «на пиво» після того, як отримають «заробіток».
Принагідно авторка цих рядків отримала кілька запрошень «прогулятися», «випити кави» (усе — тільки після отримання «гонорару») або «просто познайомитися, щоб не нудно було тут стояти». На спробу відмовитися тим, що «я ідейна й на мітинги ходжу не для того, щоб ляси точити, а щоб слухати промовців», відповіддю була тиха лайка... Здається, мене зарахували до не зовсім адекватних.
А дарма, цікавий був мітинг, він же, як свідчили бейджі на грудях кількох сотень учасників, форум. Народу зібралося малувато — тільки площу дарма перекрили для транспорту, створивши у столиці кілька зайвих заторів. «Регіонал» Юрій Мірошниченко, щоправда, нарахував аж 67 тисяч, але в нього в очах щонайменше «десятерилося».
Представництво на заході було неабияке: віце-прем'єр Дмитро Табачник, нардепи Раїса Богарирьова, Василь Горбаль, Ярослав Сухий, Віталій Хомутиннік, Максим Луцький, Василь Кисельов, Володимир Сівкович і чимало інших досить відомих облич. Роль конферансьє виконувала Ганна Герман, яка спробувала було поскандувати після виступу Шуфрича «Нестор! Нестор!», але заклику ніхто не підтримав. Хоча самого промовця зустріли оваціями, особливо жінки досить літнього віку. «Ми готові до будь-якого розвитку сценарію, але я переконаний в тому, що політики не втягнуть народ України в нове протистояння», — проголосив російською мовою Шуфрич, побажавши Україні, «не дай Бог», ніколи більше не мати такого страшного Майдану. Якого кольору був Майдан, міністр із надзвичайних ситуацій навіть «вимовити не зміг» — так противно. Чи страшно?
На цій акції також зверталися переважно до Президента — «вірили» в його мудрість і поміркованість, закликали керуватися здоровим глуздом, а не провокаційними «вересками деяких опозиційних дамочок». Кінорежисер Микола Мащенко щось згадував про Богдана Хмельницького, фільм про якого довго ставив. Були присутнi й Лілія Подкопаєва та Яна Клочкова — традиційні для «синьо-білих» заходів чемпіонки.
Прем'єр Віктор Янукович сказав, що «щойно мав розмову з Президентом Ющенком». «У нього мирно налаштований був тон, — розповів Янукович. — Він сказав: «Давайте, врешті-решт, ми знайдемо порозуміння і вийдемо з такою пропозицією і до політиків, і до українського народу».
А ще виступав Анатолій Кінах, який таврував опозицію. Бідна баба Параска...
...Ще один мітинг «синіх» має відбутися сьогодні.
Отримати «мандат народної довіри» луганські «регіонали» не змогли навіть із використанням адмінресурсу
Луганський бомонд висловив стурбованість політичною ситуацією в країні. Принаймні та його частина, що була обрана за списками трьох «антикризових» партій до Луганських міської та обласної рад. Остання навіть прийняла з цього приводу заяву від імені всього населення Луганщини: «В последнее время безответственные политики... прилагают все усилия для того, чтобы организовать в Киеве массовые акции протеста. Мы расцениваем это как попытки сознательно дестабилизировать политическую и экономическою ситуацию в стране». Ну і так далі. «За» проголосувало 94 депутати зі 120. От тільки саме населення, скликане на мітинг із цього приводу, чомусь не поспішило підтримати своїх обранців.
Послухати запальні промови нардепів Олександра Єфремова, Спиридона Кілінкарова та їхніх «молодших» товаришів учора до пам'ятника Тарасові Шевченку прийшло чоловік 300—400. Причому значна частина — студенти, яких зігнали у примусовому порядку. Інформація про таке використання адмінресурсу міститься навіть на сайті «Іртафакс», контрольованому ще одним видним луганським нардепом-«регіоналом» Володимиром Ландиком.
Діячі на кшталт Єфремова запевняють, що їх підтримує «принаймні половина» українського народу. І п'ятничний мітинг мав «порадитися» з цією «половиною» (чи слід «антикризовикам» організовувати в суботу на київських майданах «бійку за національну єдність»).
Чи наважиться луганський «регіонал», екс-«губернатор» Олександр Єфремов оголосити мляві оплески чотирьох сотень луганчан «мандатом довіри» від цілої області?
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
