В останнi хвилини свого життя Курочкiн казав у залi суду, що цього дня його вб’ють. (Фото Рейтер.)
Резонансне повідомлення про те, що відомого російського бізнесмена Максима Курочкіна, який уже чотири місяці перебуває в Україні під арештом, застрелили просто у внутрішньому дворі Святошинського районного суду столиці, з'явилося на стрічках інформагенцій позавчора лише за годину після нападу. Незважаючи на те, що в будівлі суду було чимало преси — тут знову розглядали справу мільйонера Курочкіна про вимагання ним 10 тисяч доларів, спочатку нічого не було зрозуміло. Згодом з'ясувалося, що кілер поцілив Максу Бєшеному (так Курочкіна називали у кримінальних колах) прямо у серце, куля пройшла навиліт і важко поранила ще й конвоїра. За свідченнями охоронців, пан Курочкін прожив ще кілька хвилин після фатального пострілу. Журналісти «України молодої» негайно виїхали на місце події і були серед перших, кому вдалося проникнути у сховок кілерів на горищі будинку навпроти.
У вівторок увечері будівля Святошинського райсуду була взята в тісну облогу пресою. Та від численних співробітників міліції та прокуратури, які зібралися в суді й відгородили місце скоєння злочину заборонними міліцейськими стрічками, годі було домогтися отримати коментаря. Ухилялися від відповідей i заступники міністра внутрішніх справ Микола Куп'янський та Ігор Білозуб, якi курують кримінальну міліцію та ГУБОЗ. Хіба що прокурор Києва Євген Блажівський сухо повідомив, що за фактом навмисного вбивства Курочкіна столична прокуратура порушила кримінальну справу.
«Триває огляд місця пригоди. Всі докази, що виявляються, фіксуються», — сказав прокурор. Про сам факт смерті Курочкіна першим повідомив голова Святошинського райсуду Анатолій Ясельський: «Міліціонер поранений. Курочкін помер». За його словами, тіло жертви перебуває у приміщенні суду. Втім, самого трупа Курочкіна жоден із журналістів так i не побачив, що одразу породило сумніви щодо нападу. Припускалося, що постріл кілера — це ледь не інсценування смерті бізнесмена з метою його звільнення або захисту як свідка.
Невдовзi перший варіант замаху озвучили у столичному главку міліції. Спочатку йшлося про кілька пострілів, які пролунали о 16.40, щойно конвой вивів підсудного у внутрішній двір суду для відправлення його знову до СІЗО № 13, де Курочкiн перебував із 20 листопада. Пораненого сержанта конвойної служби було одразу госпіталізовано, він потребував термінової операції. Курочкіну допомога вже була не потрібна. Негайно оголосили план «Сирена» для перехоплення кілерів. Батьки загиблого бізнесмена, які вже прямували до аеропорту, повернулися до Святошинського райсуду, щойно дізналися про смерть сина.
Коли журналісти почали аналізувати події останніх кількох годин, то згадали, що про замах на його життя говорив особисто Курочкін. Підсудний навіть вніс клопотання до суду, щоб його відпустили під підписку про невиїзд, бо начебто на нього планується замах і він боїться за своє життя.
«Помирати не хочу! Прошу мене відпустити! Коломойський уже просто з'їв Суркіса й не подавився. Пан Порошенко вирішив заарештувати та розстріляти мене!» — такими були ледь не останні публічні слова Макса, адже пресу попросили залишити залу суду на час розгляду справи. Втім Феміда це клопотання відхилила.
Ще за кілька хвилин до вбивства адвокат Курочкіна Василь Диденко сподівався, що зможе зняти обвинувачення зі свого підзахисного. Але тепер Макса розсудять хіба що на небі.
На місці події версій вистачало. До того ж, офіційних. Інформацію про кілька пострілів від ЦГЗ столичної міліції згодом конкретизував керівник Департаменту зв'язків із громадськістю Костянтин Стогній, за словами якого, на місці вбивства Курочкіна прозвучали мінімум три постріли.
«Поки що можна говорити про три постріли, можливо, їх було і ще більше... Експерти-криміналісти не готові сказати про траекторію кулі та з якої відстані був зроблений постріл, — процитував Стогнія телеканал «Тоніс». Версії відпрацьовуються, але, щоб не зашкодити операції і затримати злочинця, їх поки що не розголошують.
Утім, уже перше спілкування з місцевими мешканцями дало інформацію, що постріл був лише один, до того ж, схожий на «хлопок» — кілер, імовірно, працював iз глушником.
Журналістці «УМ» Любові Янюк вдалося з'ясувати у майстра з ремонту взуття, кіоск якого розташований саме між будівлею суду та дев'ятиповерхівкою (з даху якої, власне, кілери й «зняли» жертву), що постріл справді прозвучав один, i дуже приглушений. Це ж підтвердили й перехожі та окремі працівники з сусіднього торгового центру.
Дільничні міліціонери, котрі поквартирно опитували мешканців будинку, з даху якого чудово проглядається подвір'я суду, також підтвердили «УМ», що постріл був таки один. Учора це сказав i заступник міністра Микола Куп'янський: «Курочкін був поранений на виході з суду. Він стояв у дверях. Саме там влучила в нього куля, поцілила в груди, зачепила серце. Курочкін не гуляв по двору Святошинського суду».
Судячи з усього, кілер стріляв кулею зі зміщеним центром, яка може «гуляти» по тілу. Цим пояснюється і поранення конвоїра — від тієї ж кулі, яка вбила Макса.
Мільйонер Курочкін помер, як простий смертний, до того ж, посеред захаращеного подвір'я суду, в якому відбувається ремонт. Зрозуміло, що ця смерть є неабияким проколом міліції, яка мала б убезпечити підсудного, тим більше що з усіх сторін над двоповерхівкою суду нависають 9-поверхові житлові будинки. Але автозак не під'їхав упритул до дверей чорного ходу, тож кілер міг добре бачити жертву. Чому так сталося?
За словами пана Куп'янського, автомобіль, в якому перевозять засуджених, не міг ближче під'їхати до вхідних дверей, оскільки на території суду, починаючи з 2006 року, проводиться ремонт, і у дворі були будівельні матеріали, які перешкоджали автомобілю.
У тому, що подвір'я нагадувало сміттєзвалище, переконався й автор, коли, обійшовши будівлю суду по периметру й наслухавшись прочуханів від співробітників міліції з посвідченнями УВБ, таки знайшов місце, з якого можна було зазирнути за паркан, залізши на «козирок» підвалу. Очам відкрився автозак конвою, який так i лишився на місці. Вечоріло, тож крові видно не було, але купи будівельного сміття та металоконструкцій валялися ледь не по всьому подвір'ю.
Слід додати, що перед цим територію суду залишив другий автомобіль конвою, на якому, швидше за все, й вивезли тіло Курочкіна. Ще раніше звідси поїхала «швидка» з пораненим у живіт конвоїром.
Разом із колегою з «УМ» Ярославом Тракалом прямуємо до дев'ятиповерхівки по вулиці Якуба Коласа, 23, — хочемо потрапити на горище чи на дах. Оглядаємо три під'їзди, i в кожному випадку бачимо, що шлях на технічний поверх загороджують металеві грати під замком. Усі вони опечатані комунальниками, на папері є навіть дата — 23.03.07. Тобто вхід на дах перекрили раніше, але той факт, що всі вони зірвані, засвідчує недавню роботу міліції.
На вулиці дізнаємося, що міліція знайшла якусь саморобну рушницю, яку винесли у чохлі з-під гітари. Вже наступного дня «самопал» виявився, за словами пана Куп'янського, «досить рідкісною зброєю» — снайперською гвинтівкою іноземного виробництва з прицільною дальністю та вбивчою силою 1200 метрів. А до жертви було лише триста метрів. Працювали профі, адже Куп'янський каже, що поруч із гвинтівкою було й додаткове приладдя, до того ж, щоб використовувати таку зброю, потрібно мати певні навички. У МВС припускають, що кілери є колишніми співробітниками спецслужб.
На слід кілерів «УМ» таки натрапила в під'їзді №4, де напередодні хтось зламав кодовий замок. Зустрічаємо тут колег iз інших видань, які разом оглядають вхід на дах. Усе так, як i в попередніх випадках: замок, зірвані папірці, аж тут зліва від сходів помічаємо цікаву деталь: хтось відпиляв одну з планок решітки та увігнув її. Вже перші бажаючі, незважаючи на зріст та ширину плечей, легко пробираються спочатку на сходи, а згодом — i на технічний поверх. Тут репортер «УМ» Ярослав Тракало й помічає, що на двох маленьких віконцях вийняли скло. Подвір'я суду проглядається, немов на долоні! Натомість кілер навряд чи «світився», зручно лежав непоміченим посеред голуб'ячого посліду...
Спустившись, прямуємо вуличкою внутрішнього двору, по якій, за свідченнями мешканців, хутко бігли двоє кілерів у чорному одязі й масках. Діти, що гралися неподалік, бачили, як вони сіли в сріблясту «Мазду» й зникли. Вже о 19.00 цю «Мазду» знайшли у дворі будинку на бульварі Лесі Українки, 18а. Кілери «скинули» зброю, а також «засвічене» авто. Сліди увірвалися...
Ким був Курочкін
38-річний син дипломатів Максим Курочкін перший мільйон заробив у 25 років. Спочатку його бізнес був пов'язаний iз московським ринком «Лужники». З Україною бізнесмена пов'язувало володіння низкою активів (йому приписували найдорожчий готель України «Прем'єр-палац») та політичні інтереси. Напередодні президентських виборів 2004 року в Києві Курочкін відкрив «Російський клуб», який працював на перемогу Януковича за допомогою російських політтехнологів Гліба Павловського та Ігоря Шувалова. «Російський клуб» пов'язували також з діяльністю СДПУ(о) і персонально Віктором Медведчуком.
У 2005 році МВС порушило проти Курочкіна кримінальну справу за двома епізодами. Тоді ж його було оголошено у розшук українським Інтерполом. За даними МВС, у 2004 році підконтрольні Курочкіну російські структури незаконно одержали 340 га Ялтинського гірського заповідника, дніпропетровський ринок «Озерка», встановили контроль над київським готелем «Дніпро» та трьома санаторіями в Криму. Війну за ринок «Озерка» ще в 2006 році тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко називав «розборками» між співвласником групи «Приват» Ігорем Коломойським і Максом Курочкіним.
Під час парламентських виборів-2006 люди Макса Бєшеного намагалися прорватися до Верховної Ради у списках Блоку Наталії Вітренко, який нібито користувався фінансуванням Курочкіна. Але Вітренко програла, Курочкін відмовився від власних слів про фінансування саме цього блоку й зосередився на боротьбі за «Озерку». 20 листопада 2006 року співробітники міліції затримали Курочкіна у київському аеропорту «Бориспіль», коли той вперше з 2004 року ступив на українську землю.
Його затримали за постановою Голосіївського районного суду Києва і звинуватили в здирництві 10 тисяч доларів. Чотири місяці Макс провів у СІЗО. Під час останніх судових засідань він став на себе не схожий: поголив голову, називав себе «месією» і взагалі «косив під дурного».
Перед тим на Обухівській трасі в Київській області був виявлений джип «Тойота Лендкрузер» з безліччю кульових отворів і трьома трупами помічників Курочкіна. Ще раніше в Дніпропетровську вбили бізнес-партнера Курочкіна Володимира Воробйова.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
