Відень боїться чеського «Чорнобиля»

      Відносини між Чехією й Австрією, сусідами і членами ЄС, аж ніяк не можна назвати теплими та дружніми. Австрійські громадські організації за відвертого потурання влади мало не щотижня блокують прикордонні переходи між країнами, до подібних заходів збираються вдатися й чеські селяни. Відень погрожує Празі міжнародним судом. Останнім часом ситуація особливо напружена. Так, учора на кордоні з автрійського боку вишикувався велелюдний пікет з вимогою закрити Темелінську атомну станцію.

      Десятки років яблуко розбрату лежить в одному південночеському селі — Темелін. Тут розташована найпотужніша чеська атомна електростанція. Сусідня Австрія, де від атомної енергетики відмовились узагалі, висловлює своє невдоволення Темелінською АЕС ще з 80-х років. Звісно, неабияку роль у цьому зіграла чорнобильська катастрофа. Тоді рішення про будівництво АЕС на основі чотирьох реакторів радянського виробництва ухвалив чехословацький комуністичний уряд. Хоча наприкінці 80-х чеські атомники значно модернізували ці реактори, Австрія сподівалася, що з падінням комуністичної системи сусіди прислухаються до їхніх вимог та припинять будівництво станції. Однак Прага вирішила добудувати  хоча б два реактори станції.

      АЕС Темелін була здана в експлуатацію у 2000 році й працювала у тестовому режимі аж до осені минулого року. Всі ці роки її супроводжували дрібні, але медіально гучні аварії, й жорсткі, майже істеричні протести екологів обох країн, які не вірили в повну безпеку реакторів. Але чеські політики та енергетики вперто стояли на своєму, вели з австрійськими колегами інтенсивний діалог. Його результатом став так званий Мелкський протокол, за яким АЕС у Темеліні детально та вчасно інформує австрійську сторону про всі події та надзвичайні випадки.

      Ситуація ще більше загострилася після листопада 2006 року, коли АЕС отримала дозвіл на постійну експлуатацію. На початку цього року новий «лівий» австрійський канцлер Альфред Гусенбауер пообіцяв своїм виборцям вимагати повного закриття станції. Підливають олії у вогонь ще й НП, які стаються в Темеліні як назло часто: за сім років роботи станції — понад сто. Лише цього року вже тричі з охолоджувальної системи до аварійного резервуару виливалися тисячі літрів радіоактивної води. А минулоріч з другого реактора «втекла» борна кислота, в результаті чого його дах сильно заіржавів.

       Як на гріх, одна з дрібних аварій, які фаховою мовою енергетиків класифікуються як «штатні ситуації», сталася саме під час офіційного візиту канцлера Австрії до Праги, де його переконали наразі не подавати міжнародний позов, а всього лише заснувати спільну парламентську комісію, яка відстежуватиме безпеку АЕС. Австрійських антитемелінців із руху «Атом-стоп» це не заспокоїло, і вони почали щотижня на 1-2 години блокувати 4 найближчі до АЕС прикордонні переходи. На докори чехів, що блокади суперечать духу вільного пересування осіб, австрійська влада відповідає, що кожен має право на проведення демонстрацій, але поліція не розганяє протестантів навіть тоді, коли в них немає на це дозволу. Вочевидь, антиатомники таки «дотиснуть» Відень, і він подасть скаргу на Прагу до Міжнародного суду в Гаазі за недотримання Мелкської угоди з 2000 року.

      Занадто частими НП у Темеліні занепокоєні й у Празі, яка наразі діє за принципом «знайти й покарати винних». Менеджмент АЕС мінявся вже тричі, зависли хмари над шефом Державного комітету з атомної безпеки Даною Драбовою, найвпливовішою жінкою в чеській політиці. Тим часом на блокади кордонів австрійцями вирішили відповісти й з чеського боку: місцеві тваринники так збираються висловитись проти імпорту дешевого м'яса із сусідньої країни.