Мода-мiнiмум

      Минулої осені дизайнери виписали всім модницям рецепт на весну-літо — готуй міні взимку — і проголосили курс на дискотеку 80-х. Короткі спідниці й міні-шортики протрималися недовго, осінь-зима 2007—2008 пройде під знаком тоталітарного міді, спокійних зимових кольорів — насамперед чорного, сірого і білого, і нарешті мода дає жінці право вибору — елегантна, педантична класика, на чому особливо наполягали дизайнери Нью-Йоркського Тижня моди, чи футуризм і мінімалізм.

      UFW за традицією відкривала Лілія Пустовіт, її колекція для NB Poustovit знову вразила довершеністю, абсолютною трендовістю і гармонійністю. Образ містечкової ( в буквальному сенсі — від єврейських містечок), патріархально-чистої, світло-печальної дівчини-жінки вийшов і сучасним, і зворушливим. Розширені плечі і завужені донизу укорочені або підкочені брюки з низькою матнею плюс чоловічий капелюх із короткими крисами — трохи нагадує клоунський силует, але він якраз і є на піку моди. Але між чорними тісними піджачками — десь укороченими, десь заокругленими і чорними брюками із заниженою лінією посадки Ліля одягає доволі глухі шовкові блузи — світлі і «рябенькі», з дрібними малюнками в стилі 60-х, і динаміка врівноважується ніжністю. Прекрасні шовкові сукні до коліна при всьому своєму мінімалізмі дають відчуття розкошi, тому дизайнер притлумила їхню пафосність трикотажними безрукавками, жилетами, пальтами грубої в'язки, а оксамитові брюки «заспокоює» спортивними лампасами. Базовий чорний Лілія розбавила синім, зеленим, перламутрово-бежевим, болотяно-гірчичним, до вищезгаданих капелюхів додала кольорові хустки-арафатки, і не зрадила своїй відразі до високих підборів — кеди, місцями доволі гламурні, і балетки. Це була реально найкраща колекції українського Тижня моди — європейська і трендова, її цілком прогнозовано відзначив і британський фешн-критик Ендрю Таккер.

      Узагалі, там, де стоїть Nota Bene, там гарантія якості — і NB Poustovit, і Nota Bene & Karavay, і Nota Bene Luvi роблять моду, а не просто бізнес на одязі. Ірина Каравай показала колекцію з японськими мотивами. Насамперед Країну Східного Сонця видавали «вузькоокі» окуляри і деталі, що нагадували орігамі. Стримана кольорова гама — сірий, теракотовий, брунатний, приглушено зелений розбавляли яскраво-зелений і фіолетовий, Ірина також проексплуатувала улюблене поєднання чорного з червоним, стриманий декор — навіть сріблясті лелітки, з яких виструнчувалися графічні узори, і ті були ніби матовими, а прямі лінії японського крою дизайнер любить давно, отже, випробувані в інших колекціях, у цій виглядали ніби й не по-японськи, а по-каравайськи. Взагалі японська тема була втілена максимально делікатно, не збиваючись на етнографію. Фірмові спортивні лямки і підтяжки на об'ємних спідницях, сарафанах, брюках виглядають особливо актуально у цьому сезоні. Спідниці зі жатого мусліну — невагомі і вишукані, піджаки із шовкового жакарду — урочисті й розкішні, джерсі дає можливість ненав'язливо облягати фігуру.

      Друга колекція Вікторії Чикулай і Людмили Седляр для Nota Bene Luvi викликала занадто багато очікувань після модної, грамотної і точної першої, але вона не стала приємним винятком із загального правила: другий фільм, вистава чи колекція поступається першій. Дизайнерки, які, схоже, вибрали мінімалізм за принцип, продовжували «орати» 80-ті, повторюючи не тільки силуети, а й імітуючи тканини того часу — дубуватий кримплен, наприклад, який колом стоїть і тримає форму. Основа колекції — короткі лаконічні сукні, які ззаду трохи коротші, ніж спереду. Напівприталений силует отримує актуальний об'єм за рахунок складок ззаду від пояса і спереду в районі горловини. Завужені брюки, широкі вгорі й з низькою лінією сидіння — залишаються фішкою Nota Bene Luvi, срібний і золотий присутні в двох іпостасях — і футуризмом трохи віддає, і 80-ті охоплені.

      Дуже хорошу, актуальну і стильну колекцію показали Тетяна Земськова і Олена Ворожбит, на яку їх надихнула зимова Венеція. Темно-синій, сталевий, лавандовий, димчасто-фіолетовий шовк блищить холодно і благородно, як води Гранд каналу. Чорні, сірі костюми і офісні сукні у вишукану смужку виглядають не суворо, а стильно — широкі брюки додають шику, а краватка ненав'язливо відсилає до образу Марлен Дітріх. Сувору графіку силуетів пом'якшують затишний трикотаж і розкішні хутра синьо-чорного єнота, норвезької лисиці і класичної норки. Білий і червоний виникають у гардеробі жінки від Тетяни Земськової і Олени Ворожбит як спалахи іскорок.

      Олена Голець, яка вже вирівняла і стабілізувала свою другу лінію Dolce Donna, взялася за Golets first line. На весняно-літню колекцію її надихнули шикарні європейські курорти, світські виїзди на моря, на зимову — відвідини лижного курорту Куршевель у Франції, власне скандал із російським олігархом Прохоровим у Куршевелі й обіграла дизайнерка в сюжеті показу.

      Шовкові сукні з відкритою спиною, об'ємні шифонові з широкими рукавами, блискучі з люрексовою ниткою дизайнерка «покрила» гламурними дутими куртками, трикотажними пальтами з хутряним поясом і чудовими пончо, в яких продітий широкий лаковий пасок. Лаком у наступному сезоні буде покрито все, от тільки з ним теж треба бути обережним — дизайнер Юрій Варивода, мабуть, гадав, що закупка чорної лакової шкіри сама по собі вирішить усі питання, але єдина модель лакових брюк і білі блузи та прозорі сріблясті погоди в моді не зробили. Як і колекції. Взуття, високі рукавички, сумки і паски — лакові і бордові — у колекції Олени Голець виглядали перфектно і надавали лоску доволі скромним спортивним светрикам, та спідницям на високому поясі. Колекція лаконічна, силуети — напівприталені, настрій після неї — сонячний.

      Для жінок, які з усіх модних тенденцій обирають перевірену класику, зробила колекцію Тетяна Іващенко, що стабільно сповідує цей стиль. Її показ імітував ретро-дефіле — зачіски, окуляри, макіяж в манері 60-х, навіть манекенниці ходили по подіуму, як колись у радянських будинках моделей. Чорно-біла гама, плюс ніжно-рожеві аж до світло- креветочних переливи, і на контрасті — кілька ядуче — салатових речей — палітра Тетяни Іващенко в колекції «Очима чоловіка». Жіночні силуети і вивірені французькими метрами 50—60-х років пропорції — довжина міді, рукав 3\4, силует — пісочний годинник, спідниці-олівці і сукні-тюльпани. Оскільки Тетяна Іващенко є власницею кількох магазинів тканин, її одяг завжди зшитий із найкращих матеріалів: бита вовна, яка не потребує обробки швів, металізована вовна, дзеркальний шовк, твід, оксамит. Крім того, крій моделей — практично ідеальний, особливо Іващенко слідкувала, щоб не було зайвих деталей і конструкторських бутафорій.

      Ще дві дизайнерки — Марина Муляр для Artinelli та Олена Іванова — для ТМ Muna показали колекції в стилі елегантної жіночності. Дебютувати на Ukrainian Fashion Week Олена Іванова, яка вдягає Лілію Подкопаєву і Тіну Кароль, вирішила з 40-ми: скупі лінії крою, накладні плечі, приталений силует, довжина до середини коліна — трофейні дівчата і образ секретарки спадають на думку першими. Доповнювали образ берети із металевими пиптиками, в деяких моделях прикрашені перлами — це радистка Кет із «Сімнадцяти миттєвостей весни», а професор Плейшнер, якого зображував актор Молодого театру Олексій Вертинський, ходив у синіх хутряних бріджах. Цікаво, що сукню нареченої — подвійну, зі шлейфом, включно з рюкзаком і парашутом, уже замовила реальна наречена.

      На цьому Тижні було показано кілька колекцій, які можуть перерости у нішеві проекти — наприклад, абсолютно спортивна — для сноубордистів, лижників, ковзанярів, розбавлена краплею гламуру для подруг сноубордистів від Юстини Могиляк. Костюми зроблені з правильних спортивних тканин, доповнені шапочками і прикрашені чорно-червоними принтами. Люди із почуттям гумору можуть знайти для себе одяг на сайті «95-го кварталу» — Христина Бобкова (дизайнер костюмів для обох «Танців з зірками», для «Студії Квартал-95», для шоу «Бійцівський клуб» та інших проектів) зробила колекцію з приколами під маркою «95-й квартал», спільними зусиллями вони збираються розкручувати цей бренд. Чому ні, у Польщі ось із великим успіхом продаються футболки з карикатурами Анджея Млєчко. Під хриплувату начитку Володимира Зеленського і нарізку цитат із культових радянських комедій обличчя «95-го кварталу» разом із «Алібі», Лілею Подкопаєвою, Яною Клочковою, Ольгою Горбачовою, Світланою Лободою демонстрували колекцію. Спокійне casual дизайнер прикрасила кумедними деталями — наприклад, підкладка шоколадного кашемірового пальта міді з бобровим коміром, яке демонстрував Євген Кошовий, розмальована написами sale 70%, комірці чоловічих сорочок перенесені на пояс жіночих брюк, а гульфік — на груди, шалики, шапки і краватки виконані у вигляді чоловічих шкарпеток. Закінчували показ шовкові піжами з принтами телевізорів, які показують кадри з виступів «95-го кварталу». Хто не хоче приколюватися, може знайти в колекції цілком респектабельні ділові костюми із вовни з шовком, шовкову куртку, підбиту хутром норки і теплий трикотаж. На моду це особливо не претендує, а перерости в фан-клуб «95-го кварталу» — може.

      Від донецької дизайнерки Наташі Глазкової завжди чекають експериментів, і вона завжди виражає в моді свої духовні пошуки. Останнім часом Наташу Глазкову надихає культура малих народів, остання її експедиція на Алтай і «зустріч» із мумією Алтайської принцеси породили нову, аристократичну за духом і вишукану за силуетами, тканинами, декором колекцію «Дотик вічності». Крій її костюмів — геометрично чіткий, а пом'якшують суворість ліній плавні лінії ракоподібних на брюках, піджаках, спідницях. Жіночність всуціль у блузах, ювелірно вишитих бісером, зі вставками рішельє і норковими зав'язками під коміром, що дозволяє мужній принцесі завжди високо тримати голову. Принти символічних грифонів, які були витатуйовані на тілі Алтайської принцеси, ще більше підкреслюють «культурний шар» цього одягу, а перлинно-сірий, димчасто-сливовий, колір топленого молока надають образу ніжності і містичності. Одяг від Наташі Глазкової при всій конструктивності і складнокроєності позбавляється нагромадження «архітектурних деталей, колекції стають більш «вичищеними». Молодіжна лінія Scetches by Nastya теж виросла і стала більш стильною і яскравою, особливо зворушливими були прозорі майки з великими вирізами креветочного і салатового кольорів.

      Джинсова лінія Gres Denim завдяки постановці Олексія Залевського і живій музиці групи «Борщ» була показана максимально ефектно. Фактично це була колекція «верху», а не низу — 5 моделей джинсів відрізняються між собою хіба наявністю чи відсутністю брендових літер V і G та формою кишень, зате чорний верх — тісні піджачки, прямі шовкові сукні, трапецієподібні пальта у поєднанні з чорними циліндрами виглядали розкішно і підвердили відому істину — все геніальне просто. Звісно, Вікторія Гресь грала фактурами — оксамит, вовна, атлас, мереживо, грала формами — об'ємні спідниці, об'ємні кокетки як пачки до піджаків, укорочені рукави.

      Найбільше публіки набилося на покази Андре Тана — тусовочної, і Діани Дорожкіної — солідно навороченої. Андре гне лінію зі smart-кутюром, правда йому дуже прислужилася для створення модного в Парижі футуристичного образу колекція Ніколя Геск'єра для Balenciaga сезону весна-літо 2007 — деякі речі француз впізнав би із тисячі, настільки вони повторювали його власні. Нова колекція Андре Тана плавно витікає з попередньої — деніде випливають плащі Гаррі Поттера, пришиті ззаду до блуз, сталево-біло-чорна кольорова гама. Зате в новій з'явилися облягаючі латексні штани, болеро з рукавами-буфами, люмінесцентні синьо-фіолетові сукні поверх космічно-блакитної латексної водолазки, кашеміровий светр, перетягнутий чорними ремінцями.

      Блискучу, лаконічну і стильну колекцію Mongol продемонструвала Світлана Тєгін (Росія), яка працює із кашеміром так, що він тримає і форму, і виглядає актуально, і носиться з задоволенням. Традиційно стильну, суворо струнку колекцію, але дещо перспівану з попередніх показав грузинський дизайнер Автанділ Цквітінідзе. Із «нових імен» запам'яталися Лілія Літковська і Олена Буреніна, а з Fresh Fashion — Світлана Бевза, її сріблясто-сірі моделі з асиметричним кроєм взагалі вселяють надії на перспективи української моди. Оригінальну і цікаву колекцію — на поєднанні українських традицій і японських орігамі, трикотажу і костюмних тканин показала Олена Даць. Хороший прорив зробила Анна Бабенко — актуальні об'єми, металізовані поверхні, спокійна бежево-золотиста гама. Чудову першу лінію продемонструвала Оксана Караванська.

      Українським модницям і байерам уже реально є з чого вибирати, от тільки байерів чомусь  дуже мало...

ДО РЕЧI

      22 березня в концерт-холі Freedom відбувся аукціон, на якому Фонд Олени Франчук «АнтиСНІД» розпродував колекцію Fashion AiD, показану в передостанній день UFW. 30 дизайнерських суконь заробили 192 тисячі 260 доларів.  Найдорожче коштувала довга трикотажна сукня, яка ззаду застібається на гудзики, від Крістіни Гусіної — її купила Євгенія Губська за 55 000 доларів. Разом із дитячими малюнками, футболками та іншими дрібними лотами сума благодійного внеску, який буде перераховано сім'ям, що взяли на виховання ВІЛ-інфікованих дітей, та першій в Україні клініці для дітей, хворих на ВІЛ та СНІД, склала 203 тисячі 260 доларів.