Віднині всі, хто отримує зарплату великими купюрами, мають бути уважними: нова «двохсотка» суттєво відрізняється від своєї попередниці. На лицевому боці — також Леся Українка, але більша і на вигляд ніби трохи молодша. На звороті — лелека у польоті на тлі в'їзної вежі Луцького замку. Загальне тло банкноти — до непристойності рожеве.
Намагатися швидше позбутися старих 200-гривневих купюр не варто: вони залишатимуться в обігу необмежений час, але нові гроші поступово витіснятимуть їх із наших кишень. На думку виконавчого директора Нацбанку з питань готівково-грошового обігу Олександра Толстого, введення в обіг нової купюри — суто технічний акт: попередні банкноти, віддруковані в Англії ще в 1994 році, дуже обшарпалися. Адже «термін придатності» банкноти вартістю 200 гривень не перевищує десяти років. Цікаво, що, для прикладу, найбільш ходова «одиничка» зношується за вісім місяців.
Представник Нацбанку поспішив запевнити усіх громадян України, що із введенням нової купюри обсяги грошової маси у державі не збільшуються, а отже, інфляція нам поки не загрожує. За його словами, світова практика передбачає кожні десять років змінювати дизайн грошей. Кілька років тому ми побачили новий американський долар, а в 2010 році своє обличчя змінить євро. Пояснюють банкiри такі кроки не прагненням змін, а бажанням захиститися від підробок. Мовляв, тільки-но придумали фальшивомонетники нову супертехнологію, а ми — раз і зруйнуємо усі їхні плани!
«Утім українська гривня належить до найбільш захищених банкнот у світі, — наголосив Олександр Толстой. — І підробляють її досить мало: переважно банкноти середнього номіналу».
Скільки усього ступенів захисту має нова 200-гривнева купюра, в Нацбанку розповісти відмовилися — «достатньо, аби її було дуже важко сфальшувати». Але і тих нюансів, про які повідомили, досить, аби ще раз проникнутися повагою до українських грошей: водяні знаки, захисні стрічки та волокна, райдужний, металографічний та орловський друк (який забезпечує точне збігання фарб на межі двох різних кольорів. — Авт.), антисканерна сітка, флуорисцентний, інфрачервоний та магнітний захисти, використання оптичних фарб тощо.
Як не дивно, але «двохсотка» вважається доволі популярною і займає вісім відсотків усіх українських банкнот. «Щоправда, виконує вона зовсім інші функції, ніж «дрібні» гроші: використовується для зберігання заощаджень та у банкоматах», — каже виконавчий директор Нацбанку. Розроблені та виготовлені нові гроші у Києві, у банкнотно-монетному дворі, який є структурним підрозділом Нацбанку. На відміну від перших українських гривень, які творив один автор, теперішні купюри — плід колективної праці.