Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Людина-оркестр Ступка.
Богдан Сильвестрович — актор такого грандіозного таланту, що відпрацювати одному за цілий окрестр для нього не проблема. Якщо включити фантазію і подумати, з яким музичним інструментом можна порівняти Ступку, то перерахувати можна і духові, і клавішні, і струнні. Він і контрабас, і тоненька скрипка, він і труба, і ніжна сопілка, він і на тромбон схожий, і на барабани іноді, а взагалі він найкраще підходить на роль диригента. Власне, саме так він і виглядає в цій новій виставі.
Чернівці Богдан Ступка любить, досить часто приїжджає сюди на запрошення чернівецького продюсера Семена Цидельковського. Саме йому і належала ідея створити виставу з сучасної української поезії та класики. Актор на цю пропозицію погодився і втілив задум разом із режисером Валентином Козьменком-Делінде та актором Театру імені Івана Франка Олександром Логіновим, який цього разу музично оформив виставу.
Це не перша спільна робота Ступки та режисера Козьменко-Делінде. У вісімдесяті роки на малій сцені Театру імені Франка з величезним успіхом йшла на той час авангардна і цікава вистава «Кар'єра Артуро Уї». Згодом — ще одна спільна робота «Сни за Кобзарем», а тепер от третій спільний творчий продукт «Концерт для Ступки з оркестром».
Валентин Козьменко-Делінде зараз живе і працює в Чехії, в місті Пряшев, але періодично навідується до України, де і встигає поставити щось нове. І актор, і режисер, і композитор — усі були на прем'єрі в Чернівцях.
Якщо комусь може здатися, що читати вірші, поеми та балади зі сцени протягом майже двох годин — це нудно для глядачів, то це неправда. Бо читає... Богдан Ступка. А в його виконанні і Ліну Костенко, і Бориса Олійника, й Івана Драча, і, звичайно, Івана Франка, Лесю Українку можна слухати і слухати нескiнченно. Кожен рядок для нього — ціла вистава. На сцені — ряд пюпітрів, а на авансцені — маестро Ступка. Звичайно ж, із диригентською паличкою. Він починає від сучасних поетів, а закінчує класиками і Нагірною проповіддю з вічної книги — Біблії.
Після прем'єри в Чернівцях виставу планують показати в усіх обласних центрах та за кордоном.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>