Ще одна криза вiд «антикризової»

      Володимир Огризко сам винен — ні, щоб прийти на засідання тих же «Регіонів», і хай поганою, але російською мовою зізнатися в щирій любові до Росії й ненависті до НАТО. І ще вчора став би «повноважним» міністром закордонних справ, а не якимось «в.о.». Але ж до чого затятий чоловік — стоїть на своєму, і край. Ну хіба може «антикризова» коаліція голосувати за такого упертюха? «Коли ми на засіданні фракції питали у Огризка, як саме він виконуватиме зовнішньополітичний курс, що його визначає Верховна Рада, він нам чітко дав зрозуміти: голова в нього повернута в один бік — НАТО і Євросоюз. Іншого він не знає. Ну не може бути керівником МЗС людина, яка так заангажована!» — так пояснив черговий «нуль» у «позитивному» рядку голосування за кандидатуру Огризка на міністра МЗС представник Партії регіонів Василь Кисельов. Але не думайте, якісь «підозрілі» зв'язки ПР із великим північним сусідом тут ні до чого. Просто, як переконував журналістів пан Кисельов, «регіонали» переконані: така «односторонньо орієнтована» людина на чолі МЗС «працюватиме не на користь України».

      Потім, щоправда, Кисельов навів іще одну причину неголосування коаліції за Огризка: «З нами не можна говорити мовою ультиматумів. Фракцію обурює те, що якась мадам (йдеться, очевидно, про Юлію Тимошенко. — Авт.) тут керує — ми ж бачимо, як люди по її команді виходять із зали й таке інше. Ми можемо домовлятися, спільно працювати, але ультиматумам у Верховній Раді не місце!».

      Словом, назло. Принагідно «коаліціонери» співчувають Володимирові Станіславовичу — мовляв, от сердешний, як над ним знущаються: раз «провалили», другий, а Президент усе подає цю кандидатуру й подає... Щоправда, самі ж представники більшості визнають: теоретично вони могли підтримати Огризка. Та що там теоретично — напередодні голосування з табору коаліції, зокрема фракцій ПР та Соцпартії, долинали чутки про можливу підтримку цими силами президентського протеже. Недарма ж лідери парламенту ходили до Президента, сиділи за «круглим столом», про щось домовлялися...

      Однак уже у вівторок вранці з'ясувалося, що принаймні цього разу — знову дарма. І соціалісти, й «регіонали» заявили, що за Огризка вкотре не голосуватимуть. Відпиралися, хто як міг, зокрема «валили» провину на комуністів, які Володимира Станіславовича сприймають «в штики». Мовляв, «ми ж коаліція», тому як можна голосувати за ту кандидатуру, яку одна з фракцій цієї коаліції категорично заперечує? За словами «регіонала» Сергія Ківалова, рішення не підтримувати Огризка було ухвалене на засіданні всіх трьох фракцій більшості.

      З огляду на все це у журналістів виникло запитання: чи потрібні взагалі ті зустрічі в секретаріаті Президента, «круглі столи», якщо результат однаково виходить «нульовим»? Відповідь «коаліціонерів» була стандартною: не лише потрібні, а й необхідні.

      «Ми приречені на компроміси і домовленості, на «круглі столи» — іншого шляху немає», — запевнив Василь Кисельов. «Обов'язково потрібні, — підтримує його й соціаліст Євген Філіндаш. А серед учорашніх домовленостей, наскільки я знаю, й не йшлося про те, що коаліція має проголосувати за Володимира Огризка. Ми вважаємо, що може бути знайдена більш прийнятна для коаліції кандидатура, ніж Володимир Огризко. Компроміс може бути знайдений — є багато ймовірних претендентів на посаду керівника МЗС, які влаштували б і коаліцію, і Президента, тому складно збагнути, навіщо ця конфронтація».

      Так чи інакше, результат знову сумний і для Огризка, і для українських патріотів: «за» — 195 голосів (БЮТ, «Наша Україна» і один соціаліст — редактор газети «Сільські вісті» Іван Сподаренко). Чергове дежа вю: опозиційні фракції, як і попереджали, на знак протесту покидають сесійну залу. І, як заявив з трибуни лідер «НУ» В'ячеслав Кириленко, не лише через Огризка, а й «доти, доки коаліція не почне виконувати 17 вимог, висунутих їй об'єднаною опозицією».

      «Учора під час переговорів коаліція погодилася поставити до порядку денного як кадрові питання, так і ті, які нас сьогодні найбільше турбують — закони, що регулюють питання житлово-комунальних послуг, питання економічні, боротьби з корупцією тощо, — наголосив БЮТівець Олександр Турчинов. — Але нас цікавить не процес, а результат. А результат, на який вони орієнтовані, ми вже бачили — під час голосування за призначення міністра закордонних справ».

      До речі, Олександр Валентинович до проведення «круглих столів» ставиться скептично. «Ми з самого початку говорили Президенту, що формат «круглого столу» не є ефективним, — від імені БЮТ каже Турчинов. — В Україні, на жаль, уже є традиція його безрезультативності. Тому ми наполягали й наполягаємо на тому, що питання політичної й соціально-економічної кризи, яка сьогодні є в нашій державі, треба вирішувати на засіданні Ради національної безпеки й оборони».