Філософія спроби перевороту

      Кулуари Верховної Ради гули, як розтривожений вулик. Збуджені парламентарії розмахували руками, бігали туди-сюди по коридорах і напрочуд радо вітали журналістів. Кореспонденти «УМ», звісно, теж спробували розпитати політичних діячів, яким вони бачать подальший сценарій вівторкового засідання, зокрема й голосування за зміни до Конституції загалом.

      Володимир Філенко («Наша Україна»): — Я не виключаю, що «більшовики» спробують на вечірньому засіданні проголосувати бюлетенями. А якщо сьогодні вони цього наміру й не реалізують, то, очевидно, готуватимуть якийсь інший сценарій на четвер. Але у звичайному режимі, без дотримання процедури, ми їм проголосувати не дамо. Адже опозиція блокує трибуну, тому що є спроба порушити процедуру розгляду цього питання.

      З'ясувавши, що більшість порушує законодавство, кореспонденти «УМ» вирішили поцікавитися деталями у професійного юриста й колеги Філенка по фракції Миколи Катеринчука. А заодно й запитати, чи є обгрунтованими з точки зору права дії самих «блокiраторів».

      Микола Катеринчук: — З правової точки зору, у Верховній Раді взагалі діється багато незрозумілих особисто мені речей. Я, наприклад, не розумію, чому 140 постанов про неприйнятність, які були на законних підставах внесені й зареєстровані, не включені в порядок денний автоматично, як цього вимагає регламент. Чому матеріали щодо висновків Тимчасової парламентської комісії з внесення змін до Основного закону, висновки Конституційного суду, Венеціанської комісії не роздані депутатам за 14 днів до голосування, як це передбачає регламент у випадку розгляду змін до Конституції. Адже для суспільства і громадян України це надзвичайно важливе питання! Чому наші постанови про процедурний порядок розгляду даних законопроектів не врахованi при винесенні рішення Погоджувальної ради? Наскільки я розумію, тому, що наша думка просто нікого не цікавить, більше того, нам не дають можливості донести цю думку громадянам України з сесійної зали. Тож, на жаль, на неконституційні дії керівництва Верховної Ради ми змушені відповідати так, як можемо. А можемо ми в цих умовах тільки блокувати трибуну стільки часу, скільки це можливо, аби були дотримані процедурні питання згідно з Конституцією, регламентом i законами України.

      «УМ»: — А якщо більшість візьме і проголосує бюлетенями?

      — Це їхнє право, але це буде грубим порушенням процедури, яку визначено Конституцією та законодавством.

      У тому, що «більшовики» — «погані хлопці», представники опозиції нас майже переконали. Але хіба може бути об'єктивним журналіст, який не вислухав думку протилежної сторони? Кореспондентам «України молодої» пощастило — неподалік саме пробігав речник фракції СДПУ(о) Нестор Шуфрич, якого опозиційні нардепи іменують «мобільником» голови президентської Адміністрації Віктора Медведчука.

      «УМ»: — Несторе Івановичу, яким, на вашу думку, буде розвиток подій після перерви (розмова відбувалася якраз після оголошення перерви до 16-ї години. — Авт.)?

      Нестор Шуфрич: — Я думаю, що ми сьогодні, ну, максимум завтра приймемо зміни до Конституції за основу, тобто 226 голосів, і, безумовно, зробимо оргвисновки з поведінки наших колег-народних депутатів. Те, що вони сьогодні розтрощили систему «Рада» — це вже навіть не політиканство, це просто вандалізм!

      «УМ»: — А яким чином вам вдасться щось прийняти, якщо роботу парламенту заблоковано?

      Шуфрич: — Довіртеся нам! До сьогодні все, що ми обіцяли, ми робили. Тому ми й проголосуємо, і висновки з їхніх антизаконних дій зробимо, і в боргу не залишимося!

      «УМ»: — А нам щойно Микола Катеринчук пояснив, що закон порушує саме більшість...

      Шуфрич: — Пан Катеринчук має покласти на стіл свій диплом юриста, якщо він...

      Ззаду підходить Микола Катеринчук і підказує:

      Катеринчук: — ...і диплом кандидата юридичних наук.

      Шуфрич: — ...і диплом кандидата, як він тільки що сказав, тому що не можна вносити постанови про неприйнятність законопроектів, по яких Конституційний Суд уже зробив висновок, що вони відповідають Основному закону.

      Катеринчук: — А можна я відповім? Є закон про статус народного депутата, згідно з яким жоден орган — ні Верховна, ні Погоджувальна ради, ні Тимчасова комісія, ні будь-хто інший не має права позбавити народного депутата законодавчої ініціативи! І тим паче з питання про неприйнятність. Такі постанови мають АВТОМАТИЧНО включатися в порядок денний!

      Шуфрич (після кількох марних спроб перебити Катеринчука): — А я ж і не сказав, що Катеринчук має покласти на стіл свій мандат народного депутата! Я лише про диплом і науковий ступінь сказав. Тому що депутати можуть доводити питання до абсурду, але юрист, який поважає себе як професіонала, не лише не повинен допускати такого сам, а й мав би порадити своїм колегам не чинити юридичних абсурдів.

      Тим часом, почувши цю суперечку, до співрозмовників потроху підходять представники преси і соціал-демократи об'єднані, зокрема Григорій Суркіс, Ігор Шурма та інші.

      Катеринчук: — Ця оцінка депутата Шуфрича, я б сказав, дуже вразлива для критики. Думаю, що в юриспруденції є й більші авторитети, ніж він, котрий не має юридичної освіти. Дякую за увагу і продовжуйте (відходить, скептично похитуючи головою).

      Шуфрич (звертаючись до Володимира Зайця, але так, щоб почув натовп журналістів, який зібрався навколо у процесі розмови, іронічно): — А ми запитаємо ще як мінімум в одного юриста!

      «УМ»: — Але поки ви Медведчука ще нібито не спитали, ви точно переконані в тому, що говорите?

      Шуфрич: — «Канєшно». Ви бачите з реакції пана Катеринчука навіть у цій нашій експромт-дискусії, що він не має чого відповісти. А це значить, що він не прав. Я до нього ставлюся з симпатією, як до молодої людини, але сьогодні вони діють некваліфіковано, не як юристи, не кажучи вже про те, що для носіїв вищої влади, якою їх наділив народ, така поведінка є безвідповідальною.

      «УМ»: — А хіба правомірно буде, як ви збираєтеся це зробити, голосувати бюлетенями, йти в Український дім тощо?

      Шуфрич: — У Конституції написано, що народний депутат має право голосувати, і це право ми нікому не дозволимо відібрати! Це народ нам його довірив!

      Заєць: — Там сказано, що депутати голосують особисто, а яким чином — бюлетенями, кнопками чи руками — це вже не важливо.

      Десь із-за спин есдеків та журналістів лунають вигуки народних депутатів від опозиції, які намагаються підказати кореспондентові «УМ» запитання до пана Шуфрича.

      «УМ»: — Он депутати цікавляться, чому ж тоді ви, обранці народу, намагаєтеся в цього народу відібрати право обирати собі Президента?

      Шуфрич: — Це наша філософія розуміння норм Конституції після внесення змін до Конституції. Для громадянина України сьогодні найважливішою є не зовнішня політика, скажімо, а правильне формування й забезпечення зарплат і пенсій. Сьогодні уряд формує Президент, тому логічно, що його як людину, яка впливає на життя народу, повинен обирати саме народ. Але згідно зі змінами до Конституції право формувати уряд і таким чином впливати на організацію життя громадян, передається парламентові. У народу ж не забирають право обирати Верховну Раду! Тому логічно, що ми сьогодні функцію обрання глави держави делегуємо парламенту, який користується довірою народу.

      Заєць: — Я б хотів додати, що депутатам від опозиції не варто лицемірити, оперуючи поняттям «цього хоче народ». Хіба вони питали, чи народ хоче обирати депутатів за пропорційними списками, за що сьогодні виступає опозиція? Народ же за мажоритарників! Тому питання не в тому, чого хоче чи не хоче народ. Політична еліта, якою є Верховна Рада, завжди визначала й має визначати, яким курсом має рухатися держава, який у ній має бути устрій тощо. І сьогодні депутати просто реалізують своє право в рамках Основного закону!

      На цій ноті наша розмова завершилася. Григорій Суркіс із компанією пішли по своїх справах, а Нестора Шуфрича «відловили» вже інші журналісти, з якими він радо продовжив ділитися своїми філософськими міркуваннями...

У діалогах iз депутатами брали участь