Бандитський «соцзабез»

17.03.2007

      Рідні брати Сергій і Андрій Безматьорови приїхали до Миргорода з Росії. Але не для того, щоб попити цілющої тамтешньої водички. Разом із дружиною старшого брата, 28-річного Сергія, наймали в курортному місті квартиру. Ніде не працюючи, частенько вирушали на вельми специфічний промисел. Самотні пенсіонери в Миргороді й «сусідній» Полтаві охоче впускали братів у власні помешкання — хто ж відмовиться від пропонованої грошової надбавки до пенсії! Тим паче, коли навзамін пропонується лишень показати паспорт і пенсійне посвідчення та розписатися у відомості.

      Зробили це? Ось вам, бабусю, і гроші. Справжні. Тільки великими купюрами. Тож за здачею сходіть іще раз до своєї «заначки» (старі люди зазвичай зберігають готівку «на чорний день» біля найнеобхідніших документів). Таких маневрів господарів «соцзабезівцям» із великої дороги цілком вистачало для того, щоб практично безпомилково визначити, де в цій квартирі лежить найцінніше... Далі — справа шахрайсько-злодійської техніки. Залежно від того, де відбувалася розмова, один із братів просився в туалет або на кухню — напитися води. При цьому обов'язково примовляв: «Проведіть мене — самому ж у вашій хаті ходити не годиться». За час тих «процедур», що відволікали увагу господаря, інший брат встигав вигребти з домашніх скарбничок стареньких, як кажуть, усе до копійки...

      Зрештою, з'ясовувалося, що необхідної для тієї «здачі» кількості дрібних купюр у господарів таки не було. Тож молодики обіцяли наступного дня прийти до них уже з іншими грошима. А розчулені пенсіонери ще й дякували шахраям за особливу турботу та вибачалися перед ними за додаткові клопоти. До речі, впевнившись у безкарності, зловмисники знахабніли настільки, що пропонували пенсіонерам узяти згаданий «доважок» до пенсії навіть доларами. Але, звісно, тільки в тому випадку, якщо в них знайдеться дрібніша «зелень» для розрахунку.

      Як повідомила кореспонденту «УМ» прокурор відділу прокуратури Полтавської області Людмила Деряга, лише за два місяці в Миргороді та Полтаві брати Безматьорови «обчистили» півтора десятка помешкань пенсіонерів віком від 65 до 80 років. Під час слідства та суду вони й не приховували своїх справжніх намірів по прибутті на Полтавщину. Мовляв, «приїхали сюди, щоб заробити грошей». Спосіб цього «заробітку» одному з них був добре відомий. Адже Сергій Безматьоров уже відбував покарання за аналогічні злочини, причому останній раз його засуджували разом із дружиною. Тепер за ці «подвиги» служителі Феміди відміряли Сергію й Андрію Безматьоровим, відповідно, п'ять і чотири роки позбавлення волі.

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>