«Новий реалізм» у країні Андерсена

      Під час офіційного візиту до Данії Президент Віктор Ющенко неодноразово закликав своїх візаві «не озиратися» на 2004 рік. Утім озиралися і данці, бо сприймали українського очільника насамперед як легенду Помаранчевої революції, і сам Ющенко, бо час вiд часу вдавався до пояснювання нинiшнiх внутріполітичних проблем колізіями 2004 року.

Внутріукраїнський «стіл»

      Найгіршим продуктом осені-зими-2004 є політична реформа, яка, за словами Президента, «внесла проблеми у формування державного ладу, у стосунки гілок влади». Словом, український лідер говорив так, щоб бути почутим не стільки в Копенгагені, скільки в Києві, почутим як Морозом та Януковичем, з якими мав тригодинну розмову напередодні візиту, так і Юлією Тимошенко, котра приїздила в «Бориспіль» перед самим відльотом.

      Отже, Президент пропонує вже цього понеділка лідерам усіх політичних сил зібратися, щоб «обговорити вимоги, висунуті опозицією до уряду». Відтак — створити спільну робочу комісію із внесення змін до Конституції. Утворена комісія запропонує ці зміни парламенту, і з їх урахуванням Верховна Рада мусить створити свою парламентську конституційну комісію. Далі, за Президентом, — «прийняти рішення — і все, крапка».

      Віктор Ющенко обмовився також, що «треба сісти за національний «стіл» (переговорів), проконсультуватися з нацією». Тiльки поки до кiнця неясно, чи консультуватимуться з нацією у формі референдуму, чи в якийсь інший спосіб.

Європейський «неореалізм» України

      Але повернімося в Європу. Адже другий, після Брюсселя, європейський вояж Віктора Ющенка секретаріат Президента анонсував як такий, де буде оголошено нові зовнішньополітичні ініціативи щодо євроінтеграційного курсу України. Які вони, ці ініціативи?

      Президент заявив про політику «нового реалізму». Це словосполучення кількаразово прозвучало у його виступі перед членами Данського товариства зовнішньої політики у залі фолькетингу (парламенту).

      «Новий реалізм» полягає у відмові від агресивної євроінтеграції. Вступ до Євросоюзу мусить бути метою, а не самоціллю, наголосив Віктор Ющенко. Головне — досягнути реального європейського рівня економіки та демократичного устрою, інтегруватися в Європу секторами економіки. Щось на зразок уже чутого нами «будівництва Європи в Україні».

      З огляду на це, Президент вважає за непотрібне «вести дискусії щодо назви поглибленої угоди з ЄС» (переговори щодо якої почалися на початку березня) і «не вкладати в назву документа конкретної мети». Мотивація така: від того, чи буде вказано в угоді час вступу України до ЄС, нічого не зміниться, мусить бути «нормальна динаміка руху до євроспільноти».

Нам — до «лампочки» в «порту приписки»

      Голова Данського товариства зовнішньої політики пан Еллеман-Єнсен запитав Ющенка, що український керівник хотів би почути від Брюсселя під час останніх перемовин замість звичної, малообіцяючої фрази про «незачинені двері». Віктор Ющенко на це відповів: у Києві розуміють складні внутрішні проблеми ЄС, пов'язані з Конституцією, структуризацією євроспільноти, адаптацією нових членів Союзу, проте Україна чекає сигналу. Для певності «передачі сигналу» Президент застосував дві метафори: 1) «ми хочемо, щоб нам запалили лампочку»; 2) «ми, як ті лоцмани, бажаємо знати порт приписки». «Це як при навігації, — розтлумачив Віктор Ющенко. — Коли знаємо, який порт приписки, то дивитимемося, який вітер попутний, а який — ні». А якщо не знатимемо порт приписки, то, треба гадати, стоятимемо у своїй гавані?

Гуртуйтеся, любі друзі в Європі

      Спершу планувалося, що в Копенгагені Президент заявить про створення консультаційної групи, яка складатиметься з європейських інтелектуалів, глав урядів та держав, котрі прихильно ставляться до євроустремлінь України. Втім під час виступу перед членами Данського товариства зовнішньої політики Віктор Ющенко не акцентував на цій тезі, а лише відзначив, що «заохочує ініціативу створення» такої групи.

      Ніколи ні в кого ні про що не просіть, як казав Михайло Булгаков, самі прийдуть і все дадуть. Тобто наша роль — заохочувати.

      Такий підхід Президент повторив і вчора на прес-конференції після зустрічі з прем'єр-міністром Данії Андресом Расмуссеном. Ющенко назвав такий орган «радою мужів», «друзів», які б «допомогли Україні сформувати успішну дорогу до Європи та допомогли перебороти виклики, які стоять на цьому шляху». Президент зазначив, що список людей, які мають увійти до цієї групи, сформовано, але офіційні пропозиції ще не направлені.

СЛОВО — СТОРОНІ, ЩО ПРИЙМАЄ

      Прем'єр-міністр Данського королівства — очевидно, один із кандидатів у «євроінтеграційні друзі України», на цій же прес-конференції заявив про підтримку євроінтеграційних прагнень нашої держави. Після зустрічі з Ющенком пан Андрес Фог Расмуссен підкреслив, що двері Євросоюзу є відкритими для всіх європейських країн. І додав, що сьогодні Україні було б доцільно зосередитися не на конкретній даті вступу, а на інструментах, які можуть привести до цієї кінцевої мети.

      Данський прем'єр наголосив, що для його держави дуже важливо підтримувати європейські перспективи України. Він вважає, що початком відповідної процедури стане посилена угода між Україною та ЄС, в якій буде передбачено інтеграцію української енергетики в європейську, створення зони вільної торгівлі України і ЄС, а також покращення міжособистісних контактів на рівні обміну студентами, вченими тощо.