«Та сволочі вони!»

      «Освітній» скандал із міністром транспорту Миколою Рудьковським, започаткований «УМ», набирає обертів. Як стало відомо «УМ», освіту й громадянство Рудьковського вже досліджують СБУ, Генпрокуратура й МВС, очолюване Василем Цушком, який, до речі, вельми недолюблює однопартійця-соціаліста.

      Сюжети про липові, або ж дуже підозрілі, дипломи затятого «антикризовика» цими днями подали майже всі провідні телеканали. «Є в мене освіта, дорогенька, є освіта», — ледве встигає відповідати на закиди журналісток затурканий Рудьковський.

      Сайт «Українська правда» — єдине видання, чиєму кореспондентові вдалося взяти в глави Мінтрансу більш-менш вичерпне інтерв'ю. Хоча безпосередні відповіді пана Миколи породжують ще більше питань. Рудьковський навіть попросив не вважати його слова дійсним інтерв'ю, натомість попросив час для підготовки. Що ж, такий підхід цілком відповідає висновкам «України молодої»: міністр транспорту просто заплутався у фіктивних датах отримання освіти.

      «Українська правда» розкопала додаткові документи — з часів роботи Рудьковського в Адміністрації Кучми. Виявляється, нинішній колега по «антикризовому» уряду Дмитро Табачник тоді не раз виписував гнівні резолюції щодо витівок безалаберного Рудьковського, який у 1994 році визнавав, що справді не має закінченої вищої освіти.

Уривок з інтерв'ю «УП»:

      — Як щодо ваших дипломів?

      — Я справді поступив до Чернігівського педагогічного інституту. Рік провчився, пішов в армію, повернувся, потім провчився ще два роки. Тоді я стояв біля витоків Української студентської спілки — разом з Олесем Донієм, з В'ячеславом Піховшеком, з В'ячеславом Кириленком... Не вірите? Можете запитати у них!

      У 1989 році ми вийшли на першотравневу демонстрацію. Як зараз пригадую: стояв обком партії на трибуні, а ми скандували «Долой партократов из госаппаратов!». (...) Після цього було рішення Чернігівського обкому партії стосовно мене, яке виконав вуз. Викладач історії заявив мені: «Я не можу поставити вам позитивну оцінку, тому що ви неправильно розумієте твори Леніна». Я взяв академвідпустку, тому що було неможливо далі вчитися. Адже коли ти потрапляєш під прес комуністичної системи, ти не можеш влаштуватися на роботу, ти не можеш вчитися, тебе ніде не прописують. У тебе справжній «вовчий білет»!

      Потім я поїхав у Москву, вчився у школі бізнесу.

      — Як таке може бути — вас у Чернігові відрахували за опозицію до Компартії, а в Москві прийняли на навчання?

      — Тому що тоді комп'ютерів не було... А потім я виїхав в Австрію.

      — В Австрії ви отримали диплом?

      — Я вчився, але не закінчив, тому що раніше приїхав до України. Але ж знання я отримав! (...)

      — Скільки ви вчилися в Австрії?

      — Три роки.

      — Який це був курс?

      — Я не хочу вдаватися у деталі, тому що далі знову будуть якісь спекуляції... Я даю офіційну інформацію: я закінчив два вузи і маю дві вищі освіти, і вони отримані в повній відповідності з чинним законодавством.

      — Отже, які зараз у вас є дипломи?..

      — Чернігівського педагогічного...

      — Якого року?

      — Мені треба подивитися в дипломі. Зараз не скажу.

      — Як ви його отримали? Ви що, досклали екзамени чи як? Ви ж провчилися тільки три курси!

      — Я всі екзамени досклав, можете поїхати подивитися справи! Я ходив на екзамени! Мене п'ять разів стосовно цього всього перевіряли! Можете спокійно поїхати, я попрошу ректора, щоб показав вам матеріали, ви подивитеся, як я складав екзамени.

      — Який це був рік?

      — Може, 1996–1997-й...

      — А яка друга освіта?

      — Київський економічний університет, «наргосп». Це друга, економічна освіта, отримана у повній відповідності — я теж ходив, здавав екзамени.

      — Коли це було?

      — Ще при Кучмі. За часів якого мене позбавляли громадянства України! Уявляєте, я народився в Україні, служив на території України, я тут жив, тут жили мої батьки, я нікуди не виписувався і не переїжджав. Потім я повернувся сюди, працював... І коли мені говорять, що я не громадянин... Та сволочі вони!

      ...Також Рудьковський обіцяє «дати в морду» за наклеп на свого діда: він, мовляв, не служив поліцаєм, а пішов в армію, отримав медаль, орден і був розстріляний за анонімкою в 1946 році.

* * *

      Варто зауважити, що в особовій картці народного депутата Рудьковський зазначав, що закінчив «Віденський економічний університет». А про Російську економічну академію ім. Плеханова, дипломом якої він теж хизувався, мабуть, тепер йому і сказати нічого.

      Але у Москві він три роки провів. Що там робив?

      Дiйсно, вчився в «плехановцi» чи, може, примiром, у якiйсь спецслужбiстськiй структурi, як дехто починає напiвжартома припускати?