Додому в домовині

      Горе прийшло в село Чагор Глибоцького району Чернівецької області. З місця строкової служби 18-річного Павла Базюка привезли у труні. Хлопець хотів зробити матері подарунок — приїхати на 8 березня, але не судилось. Труну із тілом привезли ввечері наступного дня.

      Односельці вражені й обурені. Лише в жовтні Павла проводжали в армію всім селом, а через п'ять місяців — ховають. В селі його пам'ятають як доброго та порядного хлопця, який дуже хотів відслужити в армії.

      Служив хлопець у 18-му окремому мостовому загоні в місті Чоп, що підпорядкований Міністерству транспорту та зв'язку. Рідні розповідають, що Павло не мав звички скаржитися на якісь дрібниці, але братові Ярославу кілька разів говорив, що його били. Казав про це і мамі. Флоря Базюк, мати Павла, від горя ледве говорить: «Він жалівся мені, що болить поясниця, лежить у санчастині, ноги відмовляють, нирки болять. Казав, що роблять йому якісь уколи, пігулки дають». Про те, що стан Павла дуже поганий, повідомили лише 2 березня, коли хлопець уже був у реанімації обласної лікарні із діагнозом клінічний лептоспіроз. Павла під'єднали до штучної нирки, та вона його не врятувала.

      Мати каже, що в лікарні свою дитину майже не впізнала. Хлопець увесь був запухлий, жовтий. Лікарі сказали, що в хлопця хвороба, яка переноситься щурами. Звичайно, у цю версію в Чагрі не вірить ніхто: ні друзі, ні знайомі. Навіть військовий комісар району Олег Галак: «Як людина, як військовий комісар, як батько я не можу повірити, що із такої великої кількості людей могла захворіти одна людина. І, як пояснив командир, у вівторок він захворів, у п'ятницю помирає. Мені це дивно». Вбита горем мати впевнена, що від неї приховують справжню причину смерті сина. Вона переконана, що дитину просто жорстоко побили.

      Командир військової частини, де служив Павло, Олег Паламарчук запевняє, що солдатів у нього не б'ють. А де той міг заразитися лептоспірозом, не знає. «На даний момент проводиться слідство, працювала СЕС, проте в батальйоні збудників лептоспірозу не виявлено», — каже Паламарчук. Чи не дивна ситуація?

      Цікаво, що в санепідемстанції міста Чоп, незважаючи на шокуючий випадок, не мають жодних даних про трагедію, оскільки інформацію про обставини смерті юнака їм ніхто не надавав. За словами завідуючої епідеміологічного відділу СЕС Галини Байди, цього разу про смерть солдата від лептоспірозу вона дізналася з чуток. «Ми не контролюємо цю військову частину. Наскільки мені відомо, щороку це військове формування укладає контракт із фірмою, яка потім і повинна наглядати та проводити профілактичні санітарні заходи, в тому числі має стежити й попереджати виникнення таких захворювань, як лептоспіроз. У 2007 році цим, якщо не помиляюся, опікується якась фірма зі Львова. Додам, що лептоспіроз — не контактне захворювання. І якщо з усіх солдатів його виявили лише у одного, це свідчить, що заразитися він міг, тільки вживаючи окремо від решти військовослужбовців інфіковані продукти чи воду». 

Ірина ВИШНЕВСЬКА,

Олена ЦИНТИЛА.