Генпрокуратура розслідує кримінальну справу стосовно екс-керівників МВС Миколи Білоконя та Юрія Луценка про незаконну видачу нагородної вогнепальної зброї. До числа фігурантів потрапив i перший заступник Білоконя Василь Жук, який на час фактичної втечі шефа до Росії виконував обов'язки міністра.
За словами слідчого в особливо важливих справах ГПУ Андрія Медведєва, слідство виявило наказ, який встановлює порядок нагородження вогнепальною зброєю осіб, які не є співробітниками правоохоронних органів. Цей засекречений наказ підписав 24 квітня 2004 року ще Білоконь,але нині слідчі провели експертизу й розсекретили його. Витребувавши всі накази про нагородження бойовою зброєю з 2004 по 2007 роки, ГПУ встановила особи всіх нагороджених, які жодного стосунку до МВС не мали. Слідчі нарахували близько 120 незаконно виданих «стволів», але пан Медведєв каже, що ця цифра не є остаточною. Справу перекваліфікували зі ст. 365 КК (перевищення влади або службових повноважень), що передбачає 10 років «колючки», на ст. 354 ч. 3 КК (зловживання владою або службовим становищем, здійснені працівником правоохоронного органу), за що винним «світить» уже 12 років неба в клітинку.
I хоча слідчий Медведєв зазначає, що справу порушено за фактом, а не проти конкретних осіб, його шеф — заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін уже фактично призначив винним саме Луценка. Про Білоконя та Жука — ні пари з вуст. Мовляв, справа за фактом, а обвинувачення Білоконю ще не висували. А от щодо Луценка, то пан Кузьмін в інтерв'ю телеканалу «Інтер» відверто заявив, що обвинувачення лідеру «Народної самооборони» на Різницькій готові пред'явити і що недавнє рішення Верховного Суду, який закрив щодо Луценка адміністративну справу щодо нагород, не означає, що в його діях «немає складу іншого, у тому числі кримінального правопорушення».
Білоконь, за Кузьміним, ледь не «чистий», бо видав за час каденції до десятка одиниць зброї, а Луценко близько сотні. Далебі. Російське громадянство Білоконя не мозолить око ГПУ, натомість пан Кузьмін заявляє, що Різницька має у своєму розпорядженні дані про ізраїльське громадянство Луценка, отримане ним нібито ще у 1999 році. Про це, мовляв, свідчить копія документа за підписом посадовців МВС Ізраїлю. Хоча ця інформація ще перевіряється в Інтерполі та... знову ж таки в ізраїльському МВС! Юрій Луценко вже спростував ці обвинувачення, каже, що у 1999 році він був задіяний у виборчій кампанії Олександра Мороза й за кордон не виїжджав.
А ТИМ ЧАСОМ...
За словами прес-секретаря голови СБУ Марини Остапенко, Служба безпеки здійснила правовий аналіз виступів лідерів «Народної самооборони» Юрія Луценка та Тараса Стецьківа й дійшла висновку, що в їхніх діях і виступах не міститься ознак злочинів і правопорушень. Таку правову оцінку громадському руху та виступам його лідерів СБУ зробила у відповідь на звернення Харківської облради, що надійшло місяць тому. «Антикризовики» Слобожанщини навіть просили Генпрокуратуру порушити проти Луценка кримінальну справу «за спробу дестабілізувати конституційний лад в Україні».