Яка освіта, така й держава

      Поряд із позитивними тенденціями в Україні, зафіксованими у звіті Державного департаменту США з дотримання прав людини у країнах світу, американський уряд знайшов доволі приводів для критики в українському суспільстві. У центрі уваги авторів звіту залишаються тортури і побори правоохоронних органів, порушення тендерних прав і корупція в органах влади, зокрема в освітянській сфері.

      Минулого тижня був опублікований звіт Державного департаменту США, в якому проаналізовано ситуацію з правами людини у 190 країнах світу. Велику увагу автори звіту приділили Україні, яка була зарахована до найбільш демократичних країн у СНД.

      У звіті вказані позитивні тенденції в Україні, що були помітні в 2006 році, зокрема не зафіксовано політично мотивованих вбивств та арештів, відсутні політичні переслідування чи тиск із боку державних органів на ЗМІ. Особливо експерти держдепу відзначили минулорічні «парламентські вибори, які були найбільш вільними в історії держави».

      Але американські аналітики співали не тільки хвалебні дифірамби молодій українській демократії. Зокрема, вони наголосили, що в Україні розповсюджена корупція у всіх гілках влади, посилюється расова нетерпимість, порушуються права жінок та дітей, а українські правоохоронці практикують тортури та здирництво. Держдеп не оминув увагою експлуатацію українських жінок, 70 відсотків яких стають жертвами домашнього насильства або сексуальних домагань на роботі. Жінки, згідно зі звітом, також отримують меншу зарплатню.

      Окремим рядком згадана корумпованість вищої освіти в Україні. Американські урядові аналітики відзначають наявність корупції як при вступі до вищих навчальних закладів, так і впродовж навчального процесу. В доповіді також піддано критиці недостатню автономію ВНЗ. На думку американців, вона обмежується жорстким контролем з боку Міністерства освіти шляхом нав'язування навчальних планів та вимог до навчального процесу.

      У документі також ідеться про обмеження академічної свободи зусиллями керівництва навчальних та академічних закладів, згадується і присутність працівників держбезпеки в наукових закладах.

      Увага американського Держдепу до ситуації, що склалась в Україні в галузі освіти, не випадкова. Не тільки американці, вітчизняні експерти теж наголошують, що чинний міністр освіти Станіслав Ніколаєнко має всі шанси увійти в історію як людина, що докладає зусилля для демонтажу освіти в Україні, прикриваючись при цьому риторичними розмовами на тему «болонського процесу». Фактично Міносвіти перетворилось у корпорацію, де кілька людей «успішно» кують своє майбутнє за рахунок держави та українських громадян. Тільки після перевірок у минулому році Рахункова палата України нарахувала майже 700 мільйонів гривень, які Міносвіти використовувало не за призначенням або неефективно. Цікаво, чи зберіг би міністр освіти Нідерландів або Польщі своє крісло після такої нищівної інформації? А наш зберіг, більше того — спокійно продовжує «працювати».

      А який би скандал міг спалахнути у США, якби в інтернеті з'явився сайт, на якому офіційно продавали б дипломи Гарвардського університету. Не уявляєте? А в нас це нормальна практика, достатньо зайти на сайти diplomy.com.ua або vamdiplom.com і придбати диплом будь-якого найвищого навчального закладу. З усіма офіційними печатками та бланками...

      Ну про таку банальщину, як непрозорі тендери на друк підручників, відчуження землі та нерухомості (як це недавно відбулось із Харківським національним університетом, а на черзі Київський інститут міжнародних відносин), провальний експеримент із введенням у дію тестової системи для абітурієнтів тощо, навіть соромно казати.

      То, може, час припинити ці експерименти з молодими мізками нації? Адже від якості освіти залежить майбутнє не тільки окремого індивіда, а й міць держави в цілому. Країни, які приділяли увагу освіті, завжди рано чи пізно виривалися вперед, як приклад можна взяти Фінляндію. І навпаки — держава, що не приділяє увагу цій стратегічній сфері, обов'язково пастиме задніх у цьому непростому глобалізованому світі. І Україні не потрібні ніякі вороги, якщо наших дітей навчають такі фаховi «друзі», як Ніколаєнко.

Олена СЕРЕДА.