Бенефіс при порожніх кріслах

      «Та хоть би оні й повиздихалі всє — нам только больше кіслороду будєт!» — гигикнув невідомий широкому загалу депутат-«регіонал», що побажав залишитися невідомим навіть для кореспондентки «УМ».

      Насправді ж порожні крісла опозиційних фракцій у правій частині сесійної зали, які разюче контрастували з ущерть переповненою лівою, були «більшовикам» тільки на руку. Адже за відсутності «нашоукраїнців» та БЮТівців, які, нагадаємо, ще у вівторок пішли із залу й тепер сесійні засідання бойкотують, у представників «антикризової» коаліції був справжній бенефіс. Час, відведений на виголошення заяв, — повністю до їхніх розпоряджень. Голосування, в принципі, теж.

      Були серед заяв цікаві й не дуже, гострі й толерантні, але найбільше врізався у пам'ять виступ шанованого народного депутата від Соцпартії, голови Української спілки ветеранів Афганістану Сергія Червонописького. Йшлося про реванш, який прагнуть взяти «організатори так званої Помаранчевої революції», не гидуючи «в тому числі небезпечними для людей та держави методами». Підбурювання населення до протиправних дій, створення так званої «Народної самооборони», а насправді — бойових загонів, вивчаючих тактику дій в умовах міста з використанням повним ходом військової термінології, все це нам дуже знайомо», — наголосив Червонописький. І зауважив, що якщо новітні революціонери не зупиняться, «то буде горе, кров, сльози, розвал держави».

      Але є, за словами ветерана, в Україні «нормальні, порядні та відповідальні сили, здатні зберегти спокій та майбутнє нашого народу». Червонописький зауважив, що буде змушений звернутися до ветеранів Афганістану та Збройних сил загалом — словом, «до всіх, хто добре знає, як пахне порох, якого ви, пани революціонери, ще не нюхали», із закликом створити «справжню Народну самооборону». Словом, «не варто вам нас дратувати, а то прийдеться згадати своє бойове минуле і дати відсіч».

      Щиро кажучи, після таких слів стало трохи страшно. Перед очима постали картини кривавої бійні: «луценківці» з багнетами йдуть на бойові загони соціалістичних ветеранів Радянської армії, «афганці»-партизани жбурляють гранати в окопи «помаранчевих революціонерів», які засіли під Кабміном...

      Однак колега Сергія Червонописького по коаліції, один із керівників фракції Партії регіонів Михайло Чечетов заспокоїв «УМ», пояснивши, що формування бойових загонів для протидії «самообороні» Луценка не планується. «Це було попередження, — каже пан Михайло. — Розумієте, у нас демократія сприймається як уседозволеність. І є багато політиків, які заради своїх кар'єрних цілей готові пожертвувати країною і людьми. Тому Червонописький просто хотів попередити, що може бути, якщо втіляться в життя плани деяких таких авантюристів. Ну, припустімо, прийде сюди сто тисяч куплених людей. Бо ті, хто раніше йшов під помаранчевими прапорами, вже нізащо не прийдуть, не дозволять, аби їх знову використали, щоб на їхніх спинах в'їхати у Кабмін. Але купити кількасот тисяч можна. А за нашу ідеологію сюди прийде кілька мільйонів, ми ж їх просто втримати не зможемо, вони за ідею прийдуть! І що буде? При такій масі народу ми ж просто не в змозі будемо проконтролювати ситуацію. Уявляєте — не дай Бог, якісь зіткнення, загинуть люди... Цього не можна допустити! Головне, що якби хоч за достойну людину, а то ж — Тимошенко! Навіть Ющенко її через сім місяців витурив із крісла Прем'єр-міністра, бо побачив, що вона веде країну у прірву...».

      Опозиціонери час від часу таки зазирали до сесійної зали — послухати, оцінити ситуацію, а хто, як Олександр Турчинов, і перевірити, чи нема штрейкбрехерів. Підстави були, адже, наприклад, депутат від «Нашої України» Сергій Бичков повідомив журналістам, що не всі у його фракції підтримують позицію керівництва щодо неучасті в сесійних засіданнях.  «Деякі з нас готові повернутися до зали, бо нам необхідно працювати», — пояснив Бичков. Зрештою, скажімо, Лев Гнатенко, який представляє в «НУ» Партію промисловців і підприємців, у залі сидів і навіть брав участь в обговоренні законопроектів. А Ольга Боднар від БЮТ навіть виступала з трибуни. Втім це й не дивно, адже представляла вона законопроект про житлово-комунальні тарифи, поданий Блоком Тимошенко, ухвалення якого є однією з вимог опозиції до правлячої коаліції. І хоча зрештою зала проголосувала за схожий проект «регіонала» Ярослава Сухого, все ж можна вважати, що опозиція свого почала добиватися. Адже законопроект Ярослава Михайловича ухвалений у першому читанні, і до другого в ньому обіцяють врахувати всі позитиви опозиційного варіанту.

      Звісно, всіх цікавило, коли ж БЮТ і «Наша Україна» повернуться до зали повним складом. На це запитання «УМ» спробував дати відповідь «тимошенківець» Олександр Ковтуненко. «Ми виставили 17 вимог до «антикризової» коаліції й пункт за пунктом досягатимемо їхнього виконання, — пояснив пан Олександр. — І поки не виконають усі наші вимоги, ми до залу не повернемось». При цьому, за словами Ковтуненка, «у моменти їхнього виконання, тобто коли розглядатимуться законопроекти, подані Блоком Тимошенко або «Нашою Україною», ми приходитимемо й голосуватимемо».

      До слова, кожна поява в залі того ж Турчинова чи іншого помітного діяча опозиції змушувала групку «регіоналів» нібито випадково опинятися біля трибуни. Як фактично підтвердив «УМ» Михайло Чечетов, це цілеспрямоване розпорядження: на всяк випадок захищати президію, аби не заблокували. А опозиціонери жартували, що таким чином вони «дресирують» коаліцію.