Не позичайте кумам гроші?

10.03.2007

      У Волинському апеляційному суді розпочалося слухання однієї з найрезонансніших кримінальних справ за фактом убивства колишнього начальника Камінь-каширського МРЕВ та трьох членів його сім'ї — дружини і двох синів. Степан Довжик зник із сім'єю у грудні 2005 року. Тривалий час вважали, що сім'я виїхала у близьке зарубіжжя, в Росію. А влітку 2006-го мешканець села, де проживала зникла родина, випадково натрапив на тіло глави сім'ї, закопане у лісі. Далі пошуки міліції та односельців увінчалися ще трьома страшними знахідками. Усі вбиті були закопані у різних районах Волині — у такий спосіб вбивці замітали сліди. Ще більшим був шок, коли за підозрою у вбивстві заарештували кума вбитого Степана Довжика, який проживав у Тюмені, але у 2005-му частенько навідувався в село, до рідних, звідки він сам був родом. Тіла дружини та меншого 15-річного сина, що були закопані на великій відстані одне від одного, нібито показав уже сам підозрюваний, як і захований арсенал зброї. Оскільки через Камінь-Каширський МРЕВ легалізовувалися незаконно ввезені з-за кордону іномарки у системі волинського автоклондайку, мимоволі виникла підозра, що начальника МРЕВ прибрали через його колишню службову діяльність. Однак у ході слідства випливла версія, що 45-річний Володимир М. убив свого кума і його сім'ю (живим залишився лише середній син) через борги. У суді фігурують розписки, які засвідчують, що обвинувачуваний позичив у Довжика 286 тисяч доларів, але вчасно борг не повернув. Фігурують і менші суми, позичені нібито іншим громадянам Росії. Такі суми для поліської глибинки — взагалі фантастичні гроші, але не для тих, хто прокручував схеми незаконного розмитнення авто. Це були саме борги за продані іномарки. До речі, наприкінці грудня 2005-го, коли зникла сім'я Довжиків, застрелився і племінник загиблого.

      У судовому засіданні, що розпочалося, де головує голова Волинського апеляційного суду Петро Філюк, а обвинувачення підтримує прокурор області Андрій Гіль, підсудний раптово почав змінювати свідчення. Він заявив, що інкримінованих йому злочинів не вчиняв, просто був присутнім при них. Кума і його сім'ю ніби вбивала група людей, імена яких він готовий назвати. У зв'язку зі зміною свідчень може виникнути небезпека для підсудного та його рідних, а тому адвокати попросили суд заслухати свідчення Володимира М. у закритому судовому засіданні, що було зроблено. Після цього оголошено перерву в судовому засіданні. Мало віриться, що такі злочини й замітання слідів могла вчинити одна людина. Були «помічники». Хто вони? Можливо, дізнаємося вже невдовзі. Хоча, швидше за все, процес розтягнеться у часі, й відтак, iмовірно, всю правду так ніхто й не дізнається.

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>