«Лас-Вегас» кримського масштабу

      Московський мер Юрій Лужков в останній свій приїзд до Криму і Севастополя не тільки вчергове пафосно наговорив «у три короби», що у російському МЗС нічого іншого не вигадали, як відкараскатись уже традиційною «відмазкою», мовляв, його в Україні не так зрозуміли. Просто у Сімферопольському аеропорту сімдесятирічний градоначальник у кепці і голова міської Думи Володимир Платонов, а з кримського боку — спікер Анатолій Гриценко і голова Радміну Віктор Плакида пролонгували програму співробітництва між автономією і Москвою на 2007—2008 роки. Також у рамках цього ж документа підписали протокол про наміри щодо розвитку курортно-рекреаційного комплексу східного Криму.

      За розмахом він справді вражає. Адже на 22 тисячах гектарів рідного для кримського спікера Ленінського району, на узбережжі Азовського моря, планується звести сучасні готелі, оздоровниці з ресторанами, казино і гольф-полями, дво-трикотеджні села під приватні резиденції, відновити Багеровський аеродром поблизу Керчі й, насамкінець, побудувати міст через Керченську протоку. Сюди ж «гармонійно» вплітається і підприємство з видобутку солі, під яке кримський уряд уже виділив 170 га. На цей «Лас-Вегас» місцевого масштабу потрібно нi багато нi мало, а всі 1,5—2 мільярди доларів. За проектом, це і має стати цілком московською інвестицією. Коли ж реально очікувати в Криму доларового «дощу», Лужков не уточнив. Щоправда, вказав, що спершу потрібно «утрясти» питання з чотирма московськими санаторно-курортними об'єктами на півострові.

      І місцеві оглядачі, і політики доволі скептично відреагували на московські ініціативи, відразу провівши паралель з проектом транспортного переходу через Керченську протоку зразка 2000 року. Тоді московський мер і тодішній кримський спікер Леонід Грач навіть капсулу про серйозність намірів заклали. Проте все закінчилось iз російського боку доволі банально —  відправкою старенького порома, який сьогодні з «човниками» на борту курсує на прибутковішому маршруті Феодосія—Стамбул і в зворотному напрямку...

      Однак на недавній прес-конференції, приуроченій, з-поміж іншого, і відкриттю у Верховній Раді Криму оснащеного за останній словом техніки прес-центру, Анатолій Гриценко намагався переконати мас-медіа, що освоєння москвичами східного Криму — затія серйозна. Мовляв, проект угоди впродовж трьох місяців відпрацьовувався в МЗС України і у підсумку отримав позитивний вердикт. «Жодної політизації, — зауважив кримський спікер, — у цьому документі немає абсолютно, є бажання співробітничати з регіонами РФ, як і з регіонами України, задля залучення інвестицій в економіку автономії». Щодо багатостраждального переходу через Керченську протоку, то, за словами Гриценка, сьогодні, окрім москвичів, ним на солідному рівні цікавляться також корейці, казахи і азербайджанці. Отож, мовляв, наразі формується пакет усіх пропозицій. Утім час покаже, як ними тутешні очільники зуміють скористатись. І чи скористаються взагалі.