Храм, зачинений кулаками

      Десятки людей, в тому числі й у міліцейській формі та сутанах священиків, і намет з атрибутами «майданного» побуту — саме таку картину побачив учора близько дев'ятої ранку кореспондент «УМ» на подвір'ї Свято-Миколаївської церкви, розташованої в історичному центрі Полтави. Двері храму були відчиненi, але вхід перекривали кілька рішуче налаштованих молодиків. Із «нутрощів» самої церкви линули релігійні піснеспіви. Співали півтора десятка активістів релігійної громади Свято-Миколаївської церкви УПЦ Київського патріархату, котрі разом зі своїм настоятелем отцем Олександром Дедюхіним зачинилися всередині й нікого туди не пускали.

      Усе  це відбувалося вже після «гарячих» подій. У четвер близько 16-ї години після традиційної молитви біля зачиненої церкви активісти релігійної громади спиляли замки й увійшли до свого храму, посилаючись на рішення Господарського суду Полтавської області від 25 травня 2006 року, яким підтверджується їхнє право власності на це «нерухоме майно — нежитлове приміщення загальною площею 425,9 кв. м»; а також на зовсім «свіжий» вердикт Октябрського районного суду м. Полтави, що зобов'язує виконавчу службу забезпечити громаді можливість користуватися своєю власністю.

      Та одразу по тому тут з'явилися їхні опоненти, які також претендують на це приміщення. Річ у тім, що ще в травні 2002 року тодішні керівник громади та настоятель церкви з кількома наближеними людьми, всупереч волі абсолютної більшості членів громади, вирішили перейти з Київського до Московського патріархату разом із приміщенням храму. Відтоді ось уже майже п'ять років триває жорстке протистояння. Серед тих «опонентів», як завжди, були добре натреновані молодики кримінальної зовнішності, котрі жорстоко били представників Київського патріархату — переважно жінок та старих людей.

      «Відзначилися» вони й цього разу. Після того як згадані молодики пробралися всередину храму через інший хід і «поспілкувалися» там із представниками УПЦ КП за допомогою кулаків, одного з потерпілих, Олександра Ільченка, довелося госпіталізувати. Як повідомив «УМ» секретар Полтавської єпархії УПЦ КП отець Микола Храпач, учора вранці він особисто відвіз Олександра до обласної лікарні. Кільком жінкам стало погано після того, як їм в обличчя бризнули з газового балончика. Були й уже традиційні штовханина на подвір'ї, підступні удари і навіть привселюдні плювки на «чужого» настоятеля храму. При цьому викликані на місце події співробітники міліції займали позицію невтручання і водночас погрожували викликати «Беркут», якщо «захопники» свого ж храму негайно не звільнять його.

      Все те й спричинило прийняте рішення п'ятнадцяти активістів релігійної громади Свято-Миколаївської церкви УПЦ КП зачинитися в храмі зсередини — власне, забарикадуватися до вирішення задавненої проблеми по суті.

      На пропозицію керівників міського управління міліції повернути все на круги своя, тобто залишити храм, знову зачинити його на кілька замків і навіть опечатати, щоб потім почати переговори з іншою стороною конфлікту за посередництва влади, віряни КП вже не пристають. Учора близько десятої ранку священик Олександр Дедюхін крізь загратоване вікно церкви повідомив журналістам, що зачинені парафіяни вирішили оголосити голодування. Поки що принаймні до зустрічі з ними «губернатора» та начальника обласної міліції. «Обіцянки забезпечити нам можливість спокійно молитися у своєму храмі ми чуємо від правоохоронців і влади ось уже п'ять років, — зазначив отець Олександр. — За цей час зачинена церква руйнується, наші люди втрачають здоров'я у постійних молитвах під відкритим небом та після брутальних розбійних нападів на них відвертих кримінальників. Навіть помирають, так і не дочекавшись відновлення справедливості. Тож сьогодні ми чекаємо вже не слів, а дій. Тому й стоятимемо на своєму до кінця».