«Золотий» мер Черновецький

      У столиці активно тривають відновні роботи у Миколаївському соборі Свято-Покровського монастиря. На храмі вже встановили сім хрестів — перші два підняли на банi 18 грудня минулого року, а цьогоріч — ще п'ять. Повністю реставрацію планується завершити до Дня Києва. Позавчора на будмайданчик завітав мер міста Леонід Черновецький, щоб на власні очі пересвідчитися, як іде процес.

      Закінчити роботи до кінця травня реставратори начебто встигають. Та от біда — на покриття куполів необхідно близько семи кілограмів золота. Столичний мер вирішив це питання, так би мовити, не відходчи від каси. «Я подарую своє власне золото, для того, щоб бані найвищого храму Києва були вкриті дещо більшим шаром золота, ніж планувалося», — сказав Леонід Черновецький. Звичайно, навряд чи мер віддасть на храм фамільні коштовності. Швидше за все, у банкіра Черновецького знайдеться кілька золотих злитків, які й підуть на позолоту бань собору.

      Беручи приклад зі свого попередника, слід у сакральній архітектурі Києва Черновецький обов'язково залишить. За його словами, загалом до 2010 року в Києві відновлять щонайменше три храми: Дмитрівську та Стрітенську церкви, церкву Святого Іллі, а також дзвіницю Кирилівського монастиря.

ДОВIДКА «УМ»

      Покровський монастир заснувала у 1889 році княгиня Олександра Романова. Свято-Миколаївський собор при монастирі збудовано в 1896—1911 роках київським архітектором Володимиром Ніколаєвим. Історія цієї визначної пам’ятки надзвичайно складна. У пореволюційні часи в соборі функціонувала «трудова артіль». У 1934 році собор використовували як друкарню та книгосховище Академії наук УРСР. Бані та хрести при цьому знищили, а пізніше розібрали цегляні шийки бань. Під час Другої світової війни в храмі кияни переховувалися від німців. У 1948-му храм постраждав від пожежі, спричиненої блискавкою. У 50-ті роки ХХ століття споруду пристосували під спортивний зал школи. Лише у 1994-му інститут «Укрпроектрестарація» розробив проект відновлення дзвіниці та бань собору.