Сергій Одарич: Ворогів не має тільки той, хто нічого не робить

02.03.2007

      Минуло cто днів відтоді, як черкащани обрали міським головою Сергія Одарича. За рівнем напруги та застосування брудних технологій «перегони» за мерське крісло в цьому обласному центрі поступаються хіба що кіровоградським. Упродовж 2006 року мера Черкас обирали тричі. Щоразу фаворитом був Сергій Одарич, тепер — бізнесмен, а раніше — один із лідерів партії «Яблуко», ще раніше — Народного руху України, керівник виборчих кампаній Демблоку України (в 1990 році) та кандидата в президенти В'ячеслава Чорновола (1991). Не допустити БЮТівця Одарича до стерна намагалося інше крило черкаського відділення Блоку Тимошенко. Однак, попри роботу з суддями й тервиборчкомом, 40-річний підприємець таки виграв і почав діяльність на посаді мера. Йому знову вставляють палиці в колеса ті ж «напівБЮТівці» з групи Богдана Губського, і знову Одарич бореться. Власкор «УМ» розмовляє з мером про його перші кроки на посадi та подальші плани.

 

«БЮТ розкололо земельне питання»

      — Сергію Олеговичу, мабуть, багато глядачів бачили, як Юлія Тимошенко в програмі «Свобода слова» пообіцяла «стати поруч із вами» у вирішенні конфліктних питань черкаської комунальної сфери. Ваші опоненти в місті, які входять до керівних органів БЮТ у столиці, досі чинили фактично супроти красивих заяв Тимошенко, насамперед — у питаннях власності та продажу землі. Але чому склалася така ситуація, коли в Черкасах вас виганяють із БЮТ, і керівники місцевих «тимошенківців» ідуть не просто проти вас як мера, а й проти самої пані Юлії?

      — Я вже пояснював у програмі «Свобода слова» причини такої кадрової кризи. Річ у тім, що існує величезний розрив між рейтингом особисто Юлії Володимирівни і потужністю її структур на місцях. Як керівник черкаського обласного штабу БЮТ я бачив, що по ходу кампанії долучалися дуже різні люди, різні команди. Багато людей виявилися випадковими супутниками, які переслідують передусім меркантильну мету.

      Першою проблемою, яка суттєво розділила фракцію БЮТ в Черкасах, була земля. У центрі міста є близько 200 гектарів вільних земель, які раніше були зайняті військовими частинами. І тепер дуже багато людей проявляють величезний інтерес до того, щоб отримати ці землі майже за безцінь. Голосами БЮТ і Партії регіонів 19 га були продані лише за 2 млн. 400 тис. грн., тобто приблизно в сім разів дешевше, ніж нормативна грошова оцінка цих гектарів. Ну а далі накопичувалися інші проблеми.

      — Як складається ваша співпраця з депутатами міської ради? Поділіться з «УМ» враженнями про останнє досягнення вашої сесії, на якій було прийнято рішення про проведення в місті земельних та майнових аукціонів.

      — По більшості позицій із депутатами міської ради ми знаходимо порозуміння. Я задоволений співпрацею з багатьма міськими обранцями в бюджетному процесі. В такому конструктивному ключі ми будемо працювати й надалі.

      Ухвалення на сесії міськради рішення про проведення в місті земельних та майнових аукціонів, котре нарешті сталося, можна назвати доленосним для Черкас. Відтепер продаж та надання в оренду вільних земельних ділянок здійснюватиметься винятково шляхом конкурсів і аукціонів. До того ж виділення вільних земельних ділянок, не передбачених генеральним планом забудови міста, відбуватиметься тільки після затвердження Генплану. Це припинить хаотичну роздачу земель міста, зробить неможливою корупцію у сфері земельних відносин, поставить надійний заслін земельному дерибану.

      — Чи не планується об'єднання вашої фракції «Справедливість» та фракції БЮТ у міській раді? Адже під час візиту до Черкас Юлія Тимошенко наголосила, що наполягатиме на цьому.

      — Про це поки не йдеться. Побачимо, чи будуть ці БЮТівці однодумцями з нами під час прийняття положення про аукціони. Тоді, можливо, можна буде вести мову про переговори з цього приводу...

      — Найбільший спротив вам чинить група Богдана Губського — одного з лідерів БЮТ. І це при тому, що сама Юлія Тимошенко наказала цим товаришам скласти зброю і припинити протистояння з вами...

      — Щось непомітно, щоб Богдан Володимирович Губський виконував настанови Юлії Володимирівни. Мені здається, що він, швидше, в Черкасах грає у свою гру. Можу сказати, що наразі процес перемовин задля знаходження компромісу з місцевим БЮТ триває.

Чотири завдання для Черкас плюс подальша зміна управлінської команди

      — Ви керували ще виборчими кампаніями Демблоку України в 1990 році, В'ячеслава Чорновола — в 1991-му. Чи знадобився досвід тих демократичних кампаній у виборюванні мерського крісла?

      — Звичайно, той досвід дуже знадобився. Я багато років працюю з людьми, працюю в командах. За цей час навчився ставити мету та спільно з командою її досягати. Вважаю, що зараз мені вдається організовувати людей на досягнення однієї спільної мети.

      — Читачам «УМ» відомо, наскільки важким був ваш шлях до посади мiського голови. Хто й що найбiльше заважає в роботi тепер?

      — Я скажу так: хоч би чим ви займалися, вам завжди ставитимуть палиці в колеса. Адже ворогів не має тільки той, хто нічого не робить. Такі реалії життя. Але найбільше заважає в роботі нестача часу, а ще — відсутність виконавців, які б могли вчасно та якісно виконувати доручення. Оскільки накопичилося багато проблем, і їх треба терміново вирішувати.

      — Значить, зміни управлінських кадрів у Черкаській мерії не уникнути?

      — Без цього не обійтися. Мене вражає відсутність перспективного бачення з боку керівників управлінь. Не скажу, що всіх, але значної частини. Люди звикли мислити категоріями якоїсь незмінності. Формування бюджетних заявок на 2007 рік зводилися до такого: якщо зросли тарифи, то й зарплата має підвищитися на цей коефіцієнт. А бачення того, яким чином збільшити надходження до бюджету, зменшити витрати, вдосконалити систему управління, надати додаткові послуги — у більшості керівників управлінь відсутнє.

      Водночас вражає й безгосподарність. Приміром, управління культури має 17 бухгалтерів, хоча роботу з нарахування зарплат раніше виконували двоє-троє таких фахівців. І тут місто даремно викидає кошти, котрі могли б дійти до дітей.

      Вiдтак треба сформувати команду, котра буде дивитися на перспективу розвитку кожної галузі і міста загалом.

      — Не так давно відбувалося засідання робочої групи з розробки стратегічного плану розвитку міста. Які основні напрямки цієї роботи вдалося окреслити? Що черкаська влада може запропонувати інвесторам?

      — Я б назвав це робочим планом, який буде ще дискутуватися. Ми визначили чотири стратегічних завдання для міста Черкаси. Одне з них — формування громади міста. І формування місцевого патріотизму та прозорість роботи влади відіграватимуть тут не останню роль.

      Друге завдання — перетворення Черкас на логістичний центр України, тобто використання географічних і транспортних переваг, які має наше місто, розташоване в центрі України. Ми вважаємо, що логістичний бізнес, зокрема наявність великої кількості вантажних, митних терміналів, складів, дасть змогу нашому місту активно розвиватися.

      Третя стратегічна мета — перетворення Черкас на туристичну столицю України. Йдеться про туризм оздоровчий, лікувальний, екскурсійний.

      Нарешті, четверте завдання — перетворення Черкас у науково-виставковий центр, де проводитимуться всеукраїнські та міжнародні виставки, різноманітні семінари, конференції. Отож ми плануємо спрямовувати черкаський капітал та активно сприяти розвитку готельного господарства, баз відпочинку, мережі громадського харчування, закладів дозвілля. Завершуємо сертифікацію Черкаського аеропорту, і це буде першим кроком до його реконструкції та введення в експлуатацію.

      Думаю, що все це зацікавить потенційних інвесторів. По собі знаю, адже прийшов у владу з бізнесу, що інвесторам потрібна лише одна умова — прозорість і стабільність влади, щоб укладені угоди та правила гри не були несподівано змінені. Тож тепер як міський голова Черкас я робитиму все, аби такі гарантії підприємці отримали.

      — Доволі сміливий прогноз. Не стане на заваді місцева бюрократія?

      — На жаль, поки що у нас тижнями крутяться документи та погодження. Ми, до речі, через міську раду прийняли рішення про створення єдиного дозвільного центру для тих, хто хоче розпочати свою справу. Нині працюємо над формуванням персоналу та підшуковуємо приміщення. Вже в березні такий центр розпочне свою роботу.

«Розумники» й дороги та інші біди

      — Які проекти черкаська міська влада планує реалізувати цього року?

      — Це реконструкція та спорудження нових вулиць і доріг. Плануємо розвантажити центральну вулицю міста та Смілянську, покращити сполучення Південно-Західного мікрорайону з центром міста. Збираємося впорядкувати автомобільні парковки в місті — обладнати такі майданчики біля магазинів, кафе, ресторанів, і розраховуємо тут на допомогу підприємців — власників цих закладів. Водночас будемо запроваджувати платні парковки із обов'язковим встановленням паркоматів.

      — На скільки відсотків і за рахунок чого у цьому році зросте міський бюджет Черкас?

      — Тут ми провели значну роботу й орієнтовно виходимо на зростання бюджету на 40— 45 відсотків, тобто на 300 млн. грн. Нам вдалося суттєво збільшити такі статті доходу, як плата за землю й оренда власності міста. За 1 кв. м орендарі донедавна сплачували в середньому лише 2 грн. 64 коп. Ми переглянули договори оренди, і тепер експертну вартість майна, що здається в оренду, замовляє місто. Раніше цю роботу брав на себе потенційний орендар — він замовляв оцінку майна і, звісно, вона була заниженою. За моєю експрес-оцінкою, через це Черкаси отримували у 20 разів менше коштів, ніж їх могло надійти до бюджету. Нині ми ведемо інвентаризацію міського майна і хочемо, щоб це майно, де б воно не було — у школах, лікарнях, комунальних підприємствах, — здавалося в оренду тільки через управління власністю міста.

      — Сергію Олеговичу, чи залишилися в місті вільні земельні ділянки?

      — Протягом першого півріччя плануємо здійснити переоцінку земель, чого не робилося багато років. Недавно підписали меморандум з Міністерством оборони про створення спільної комісії і передачу земель військового відомства у центрі Черкас, а це близько 80— 90 га, у власність міста, в обмін на житло для військовослужбовців.

      Приблизно 200 га землі місто має на так званому полігоні. Першочерговим завданням для нас є прокладання там усіх мереж: ми вже заклали до бюджету розробку проектів таких комунікацій. Коли буде здійснено прокладання цих комунікацій, міська влада зможе продавати на аукціоні землі полігону під забудову або продати право на таку забудову.

      — У Черкасах особливо масштабною є приватна забудова 50-х років минулого століття. Чи планує місто зносити старі будинки й зводити замість них нові?

      — Частину приватної та дачної забудови в районі «Д», в тому числі й на території нинішніх занедбаних садів, можна було б перетворити на котеджне містечко й значною мірою вирішити житлову проблему в Черкасах. Причому від влади тут вимагається мінімум — тільки затрати на мережі. А городяни самостійно перебудують дачі у стаціонарні будинки, або прийдуть інвестори, які придбають ці дачі і побудують там сучасне житло. На часі також ревізія земель набережної Дніпра, оскільки її віддали в оренду на багато років, а жодних робіт там досі не ведеться. Якщо протягом року такі землі в Черкасах не освоюються, договір оренди треба визнавати недійсним, а землю повертати місту.

      — Зараз для всієї України є нагальною проблема зношеності водогонів, тепломереж, загалом системи комунгоспу. Ви взялися за реформування роботи міських ремонтно-експлуатаційних управлінь. Як іде цей процес?

      — Дуже тяжко: господарство РЕУ надзвичайно запущене, а міське житлово-комунальне управління не виконувало своєї функції з організації та контролю за їх роботою. У нас у місті в кожному РЕУ навіть бухгалтерія побудована по-своєму. Коли я подивився затрати і тарифи на прибирання прибудинкових територій, то лише половину цього тарифу складають затрати на зарплату й інвентар двірників, а інша половина — це різноманітні накладні витрати на апарат управління, утримання приміщення РЕУ. Ми плануємо скоротити роздуті управлінські апарати РЕУ, а вивільнені кошти спрямувати на оплату праці сантехніків, електриків, аби ці люди мали достойний заробіток і дорожили своєю роботою.

      До речі, цього року візьмемося за добудову каналізаційного колектора в місті. На це піде 5 млн. грн. з міського бюджету та субвенція із держбюджету.

 

ДОСЬЄ «УМ»

Одарич Сергій Олегович

      Народився 26 червня 1967 р. в місті Ніжин Чернiгiвської області.

      Освіта: Київський державний університет ім. Т. Шевченка, механіко-математичний факультет.

      У 1988 році почав суспільно-політичну діяльність. Працював у Народному русі України — був заступником голови київської міської організації НРУ, заступником голови секретаріату партії (1990—95), керівником навчально-дослідного центру НРУ. У І скликанні ВР — секретар Народної Ради в парламенті.

      У 1990 р., згідно з даними довідника «Хто є хто в Україні», керував виборчою кампанією Демократичного блоку України, у 1991 р. — президентською кампанією В'ячеслава Чорновола, у 2001—02 рр. — керівник виборчого штабу партії «Яблуко».

      Виступив засновником і головним редактором київської опозиційної газети «Ми» та однойменного правозахисного об'єднання. Пізніше заснував об'єднання громадськості протидії корупції «Чисті руки». Вивчав досвід державного управління в Німеччині та США. Очолював центр «Демократичні ініціативи» та аналітичний фонд «Українська перспектива», що займався дослідженнями в галузях політології, права, місцевого самоврядування. Був директором з питань маркетингу видавничого дому «Галицькі контракти». Працював гендиректором ТОВ «Черкаський ДОК», президентом українсько-італійського СП «Венето». Почесний президент баскетбольного клубу «Черкаськi мавпи».

      З березня 2006 р. став депутатом Черкаської міської ради. У листопаді 2006 р. обраний на посаду міського голови Черкас.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>