Коли у вісімдесяті роки у Вінниці розпочалось будівництво нового заводу під загадково-нейтральною назвою «Аналог», городяни довго не могли до пуття з'ясувати, на якій же продукції він спеціалізуватиметься (і це при тому, що ні для кого не було таємницею, що насправді випускалось на тій чи іншій місцевій «поштовій скриньці» оборонки). Тільки після розпаду Радянського Союзу приховане стало явним. Підприємство було покликане до життя масштабним ембарго, оголошеним країні через війну в Афганістані, і мало невеликими серіями випускати аналоги запасних частин до імпортного устаткування. Таких «Аналогів» на весь СРСР спорудили два.
Зі зняттям економічної блокади сама собою відпала потреба в «передиранні» закордонних комплектуючих, тож завод відпустили в самостійне плавання. Проте власної споживчої ніші він не завоював — розроблені й запущені у виробництво портативні телефони і теплолічильники не врятували, бо попитом не користувались.

Експерти зазначають, що на ринку фінансових послуг України протягом кількох останніх років спостерігається стала тенденція до зростання популярності придбання товарів у групах. Ця форма споживацької активності створила дієву конкуренцію банківському кредитуванню. Перш за все, за рахунок того, що товар, придбаний у групі, обходиться споживачеві на 10-15% відсотків дешевше, ніж у кредит. Також перевагою придбання у групах є те, що компанії, які надають відповідні послуги, вимагають від клієнтів лише два документи: паспорт та ідентифікаційний код. Ніяких довідок про прибутки та інших документів, що нерідко стають перепоною при отриманні кредиту, не має.